Конфлікт у М’янмі: Україні краще засудити, відмовчатися чи допомогти біженцям?

Засудити на міжнародному рівні міжконфесійний конфлікт у М’янмі, який має ознаки геноциду, закликали представники українських мусульман та активісти інших віросповідань. Із цими вимогами вони вийшли до українського МЗС і передали своє звернення українському дипломатичному відомству. У МЗС наразі ніяк не коментують події у М’янмі. Частина експертів радить українському урядові засудити всі сторони конфлікту в північно-західному регіоні М’янми, частина – радить уникати політичних заяв, а натомість – зосередитися на гуманітарній допомозі потерпілим від конфлікту.

Понад двісті активістів, переважно представники мусульманської спільноти України, вийшли на підтримку мусульманської меншини рохінджа у М’янмі, представники якої, за повідомленнями світових медіа, гинуть та стають біженцями через конфлікт з представниками буддистської більшості М’янми та з армією і силовиками цієї країни.

Учасники акції скандують «Ні геноциду, ні тероризму!», тримають у руках плакати із закликом припинити кровопролиття у М’янмі. За словами протестувальників, міжконфесійний конфлікт у цій країні триває багато років, і зараз відбувається чергове загострення. Проте світова спільнота приділяє цій проблемі неприпустимо мало уваги, наголошують активісти.

Один з ініціаторів акції під МЗС України, муфтій Духовного управління мусульман України УММА Саїд Ісмагілов наголошує, що український уряд та дипломатичний корпус не повинні залишатися осторонь і мають виступити на міжнародному рівні з вимогою припинити кровопролиття у М’янмі. За його словами, людське життя є найвищою цінністю, і люди в зоні конфлікту потребують захисту, незалежно від їхнього віросповідання. Саїд Ісмагілов уточнив, що українська акція відбувається синхронно з подібними мітингами у інших країнах світу.

Саїд Ісмагілов

«Відбуваються етнічні чистки та геноцид за релігійною ознакою саме у М’янмі. І тому акції тривають у багатьох країнах світу, мета яких – привернення уваги світової спільноти до цих проблем. Світ зараз став маленьким і глобалізованим, і події, які відбуваються у віддаленому куточку світу, можуть одразу стати відомі усім. Тому небайдужі люди України стали ініціаторами звернення, щоб політичне керівництво країни і міжнародні організації звернули увагу на цю проблему і якось вплинули на це, сприяли припиненню насильства, – закликає муфтій. – Коли Україна відчуває проблеми, вона апелює до світового співтовариства, щоб підтримали українців. Тому і зараз Україна має виступити на міжнародній арені і стати на захист поневолених людей, з яких знущаються, яких вбивають. Які б не були витоки цього конфлікту, але прав людини там мусять дотримуватися. Адже вбивати жінок і дітей – це ненормально, це є великим гріхом і злочином», – наголосив Саїд Ісмагілов.

За його словами, внаслідок конфлікту на північному заході М’янми численні біженці, представники меншості рохінджа, намагаються врятуватися, переходячи кордон у бік Бангладеш.

У світі пройшли акції підтримки мусульман-рохінджа (відео)

Учасники протесту передали свої вимоги МЗС. Однак дипломатичне відомство наголосило Радіо Свобода, що наразі не дає коментарів на цю тему, бо «питання опрацьовується» і свою точку зору МЗС висловить найближчим часом.

Краще промовчати і надати гуманітарну допомогу, без політичного підтексту – експерт

Українському дипломатичному відомству нині не варто робити якихось заяв щодо подій у М’янмі, бо це може лише нашкодити, стверджує у розмові з Радіо Свобода політолог, керівник Інституту політичної освіти Олександр Солонтай.

«На мою думку, правильно – мовчати в ситуації, коли Україна не може бути активним зовнішньополітичним гравцем, суб’єктом. Краще не робити поганих необдуманих кроків і поспішних висновків. Але оголосити про надання гуманітарної допомоги потрібно, без політичного підтексту та контексту. Це максимум, який може тут зробити Україна. Той, хто є спеціалістом, той розуміє природу походження цього конфлікту та його історію. А хто знає ситуацію поверхово, може зробити якісь провокативні заяви. Наприклад, порівнювати конфлікт з українсько-російським, з подіями у Криму та на сході держави. Щоб не наражатися на такі ризики, краще на рівні держави це не коментувати», – підсумовує аналітик.

Зовсім іншої думки дотримується виконавчий директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос. Він наголошує, що МЗС України варто засудити конфлікт у М’янмі і виступити проти тих, хто розпалює його, незалежно від їхньої релігійної приналежності.

«Ми спираємося на інформацію, яка нині є суперечливою. Але разом з тим очевидно, що ця меншина рохінджа активно витісняється з території М’янми. Бачимо, що села – спалюють. Це є не випадковостями, діями людей, бо в сезон дощів самозапалювання не буде. Конфлікт має глибокі корені. Ця етнорелігійна меншина була упосліджена ще з колоніальних часів. І там не лише місцеве населення страждає від етнічної чистки. Там є і радикальні ісламістські бойові групи, дії яких спровокували останній спалах насильства. Нині армія, враховуючи її роль у цій країні, тисне на президента М’янми, і ми бачимо спробу «остаточного вирішення» цього питання. «Закриттям кордону» це називають лише формально, реально ж це – етнічні чистки. Україна має однозначно виступати проти насильства та етнічних чисток, за максимально прозоре розслідування цих подій. Водночас треба засудити і дії радикальних ісламістів, які спровокували його», – уточнює експерт.

Десятки тисяч рохінджа стали біженцями через збройний конфлікт у М'янмі (відео)

Про загострення конфлікту між буддистськими та мусульманськими місцевими громадами М’янми світові медіа повідомляють з кінця серпня.

В ООН та в уряді Бангладеш говорять про приблизно 38 тисяч мусульман із М’янми, які вже шукають порятунку у цій країні.

За різними даними, вже десятки людей загинули внаслідок сутичок у північно-західному регіоні М’янми після ‎того, як бойовики, що представляють етнічно-релігійну меншість рохінжда, напали на поліцейський пост 25 ‎серпня.‎

Активісти рохінджа і ті з них, хто утік до Бангладеш, заявляють, після цього нападу на поліцейський пост місцеві буддисти, а віднедавна і військові, вдаються до актів «помсти» проти місцевих мусульман.