Реформувати освіту згори неможливо, лише знизу – заслужений вчитель

Якщо парламент ухвалить закон «Про освіту», це дозволить розширити повноваження вчителів та впровадити нові навчальні методики, сподіваються освітяни. Але застерігають: якщо реформу на підтримають на місцях, вона так і залишиться на папері. Втім, педагоги запевняють: у школах тільки на реформу й чекають. В ефірі Радіо Свобода освітяни ділилися міркуваннями, які реформи потрібні для підвищення якості освітнього процесу у школі, щоб обсяги навантаження на учнів були раціональними, а для отримання результатів школярам та їхнім батькам не потрібно було звертатися по допомогу репетиторів.

Чи можливо здобути гідні шкільні знання без репетиторів? | Ранкова Свобода. Частина 1

Буде добре, якщо новий закон «Про освіту» ухвалять, вважає директор Центру тестових технологій і моніторингу якості освіти, заслужений вчитель Віктор Громовий, адже це відкриє певно вікно можливостей для змін. Однак самої лише законодавчої бази недостатньо, наголошує він.

«Чверть століття ми говоримо про реформи, ми виробили алергію на реформи в більшості учасників освітнього процесу, але самих реформ немає. Моє глибоке переконання, що реформувати освіту згори взагалі неможливо, її можливо реформувати лише знизу», – впевнений Громовий. Тож для успіху реформи необхідно, щоб на рівні навчальних закладів вчителі скористались тими можливостями, які в разі ухвалення надасть новий закон.

Компетентнісний підхід, про який говорять представники Міністерства освіти і науки, освітянин оцінює як такий, що має раціональні ідеї, але закликає не зациклюватись на чомусь одному.

«В моду входять так звані метапідходи: вчити ще неіснуючим знанням, адже ми будемо вчитися упродовж усього життя. Тому сьогодні «на вагу» вимірювати якість освіти, вимірювати, скільки ти запам’ятав, засвоїв – це є абсолютний абсурд», – переконаний він.

На думку Громового, щоб нова філософія освіти з’явилася на рівні педагогічних та батьківських колективів, вчителям потрібна більша свобода дій: «Треба дати вчителям право та можливість самим складати програми, маючи орієнтиром певний державний, краще – національний стандарт».

Екс-керівник Центру оцінювання якості освіти, професор Ігор Лікарчук стверджує, що за 26 років незалежності українська освіта так і не відійшла від радянських патернів. Саме нездатність школи дати дитині необхідні знання та навички, на думку професора, є причиною того, що українські учні часто змушені додатково займатися з репетиторами.

«В школах переважає масове навчання, всі ті розмови про диференціацію навчання, особистісно орієнтований підхід, системи, які працюють на індивідуальність учня – це або на зародковому рівні, або лише розмови», – нарікає він. Натомість репетиторство, пояснює Лікарчук – це індивідуальна робота з дитиною, яка неможлива в класі, де таких дітей більше 30-ти.

На думку колишнього очільника УЦОЯО, в реформі освіти повинна бути передбачена індивідуальна освітня діяльність. Також він погоджується із Віктором Громовим в тому, що без співпраці «знизу» реформа так і залишиться на рівні Міністерства освіти і районних та обласних управлінь освіти, не спричинивши якісних змін у школах.

Голова Асоціації керівників шкіл Києва Тетяна Садунова, зі свого боку, вважає, що репетитори виконують не лише освітню функцію, а й немов би «заміняють» батьків, зайнятих роботою, при перевірці домашніх завдань школярів. Загалом, на її думку, діти здатні здобути освіту і без репетиторів.

«Коли є система роботи з дитиною з першого до одинадцятого класу і є відповідальність батьків і вчителів, дитина в системі виконує домашні завдання, то вона може, в принципі, відпрацювати і засвоїти державний стандарт на високому рівні», – впевнена освітянка.

Однак, стверджує вона, школи вже давно чекають на реформу, тому що відчувають запит з боку суспільства. Садунова зазначає, що освітяни здебільшого відкриті до креативних навчальних методик, але обмежені, по-перше, великою кількістю дітей у класах, по-друге, вимогами програми.

«На сьогоднішній день абсолютно в усіх нас є навчальний план, який ставить рамку: кожна дитина повинна вивчати обов’язкові 14-15 предметів. А навчальний проект «Нова українська школа» передбачає, що в усіх дітей, особливо старшої школи, буде 6-8 обов’язкових предметів для навчання, а потім буде можливість обирати, – пояснює вона. – Якщо він гуманітарій – це буде гуманітарний напрямок, природничо-математичний нахил має дитина – вона буде мати можливість приділяти більшу частину часу на цій предмети».

Такий розподіл, на її думку, дозволить дітям не лише вільно обирати гуманітарний чи математичний профіль навчання, а й сприятиме їхньому особистісному розвитку.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі