Видворивши Курбатову, СБУ використала досвід самої Росії – Уколов

Учасники програми «Ваша Свобода»: політичні експерти Віктор Уколов і Яніна Соколовська.

Видворивши журналістку російського «Первого канала» Анну Курбатову, Служба безпеки України використала досвід самої Росії. Про це в ефірі Радіо Свобода наголосив політичний експерт Віктор Уколов. Тому обурення і стурбованість, яку демонструє російське телебачення – «крокодилячі сльози». Насправді ж, додав Уколов, головне завдання російських пропагандистів – дегуманізувати Україну, щоб їхні найманці не сумнівалися, чи стріляти в українця. Натомість політичний експерт Яніна Соколовська зауважує: депортація російської журналістки – правильний крок у боротьбі з пропагандою, однак Служба безпеки України затримала росіянку технічно неграмотно.

Ваша Свобода | Видворення з України журналістів: боротьба з інакодумством чи пропагандою?

Інна Кузнецова: Пане Уколов, як Ви оцінюєте те, що відбулося 30 серпня і раніше? ​

​Віктор Уколов: Я думаю, що значна частина українців аплодує СБУ за цю висилку. Всі бачили насправді, наскільки пропагандистською і необ’єктивною була робота Курбатової на прикладі її репортажів про парад на Хрещатику.

Але, з іншого боку, СБУ використала досвід самої Росії. Тому що у Росії відбувалися такі видворення журналістів. Наприклад, у січні 2014 року Росія вислала за межі Девіда Саттера, який написав дві книжки про СРСР і Росію, де жорстко критикував Росію і пророкував, що буде наступний російський Майдан. Вислали без пояснень причин, просто не продовжили візу і все.

Через рік, у грудні 2015 року, вислали кореспондента Gazeta Wyborcza Вацлава Радзивиновича. Сказали, що це симетричний хід на висилку їхнього кореспондента якогось невідомого ЗМІ, якого звинуватили у шпигунстві у Польщі. Тому обурення в Росії з приводу висилки Ганни Курбатової – це крокодилячі сльози. Хай спочатку подивляться на себе у дзеркало.

Йде гібридна війна і використовуються методи пропаганди. Пропаганда – це не винахід українсько-російської війни, яка зараз відбувається. Вперше принципи пропаганди були описані після Першої світової війни. Там були такі принципи: є пропаганда всередині країни і назовні. У даному випадку російська пропаганда, яка казала про «взрыв мозга», має демонізувати супротивника, говорити, що він діє фашистськими, нелюдськими методами, що там переслідується свобода слова, що вони нелюди, знущаються над росіянами, російськими журналістами. Така дегуманізація навіть українців в крайньому ступені потрібна, щоб російські найманці, які перебувають на нашій території, не сумнівалися, натискати чи не натискати на курок, стріляючи в українця.

​– Пані Соколовська, яке Ваше враження від ефіру, де засуджувалася ця депортація, і захищалася Ганна Курбатова, в якому і Ви брали участь?

​Яніна Соколовська: Не всі аплодують тому, що зробила СБУ, вона зробила те, що треба, але це затримання зробила технічно неграмотно. Дівчину схопили на вулиці два невідомі хлопці і десь повезли. І саме це стало приводом для того, щоб підняти такий величезний «бум» в російських ЗМІ. Бо думали, що її взагалі хтось викрав. Три години не було відомо, що взагалі відбувається.

Вони могли б прийти до її офісу, записати все на відео, пред’явити їй все, як треба, і вислати її. Це було б красиво. І нам нічого не інкримінували б. За ті три години вже й українській владі інкримінували і викрадення людей, і катування, і все, що завгодно. У нас є юридична база для висилання таких людей, у нас призупинена офіційна акредитація цих журналістів.

– Кореспонденти Радіо Свобода телефонували в МЗС України і отримали відповідь, що акредитація в Україні скасована з 2011 року.

​Яніна Соколовська: Але я пам’ятаю рішення і Верховної Ради, і президентської адміністрації, що на час гібридної війни йде призупинення акредитації всіх російських ЗМІ, крім тих, які доведуть, що вони об’єктивні. Наразі довели, що вони об’єктивні, два російські ЗМІ. Це «Новая газета» і видавничий дім «Комерсант».

Всі інші працюють в нелегалку. Вони в’їжджають, як туристичні агенти, не як журналісти. Вони посилають сюди дівчат, бо підозрюють, що хлопців не впустять і депортують відразу. Тому це є така підлість російського медіапростору. Вони віддуваються за рахунок жінок, які, наче, працюють, а наче, й не працюють.

Для мене перетин російського кордону не є простою справою. Один «великий» тамтешній пан написав на мене заяву в силові структури. Цей перетин зараз займає близько 4-5 годин, також з допитами і так далі. І у них зараз є «добра традиція», коли я починаю говорити, у мене просто забирають мікрофон і ведучий йде з ним геть. Це називається свобода слова по-російськи. Але все одно, я вважаю, що це місія, нормальні українці мають туди їздити, і я все одно встигаю сказати про Україну все, що мені треба. Всі інші, за дуже рідкісним виключенням, є московськими найманцями, які малюють карикатурних українців.

Віктор Уколов: Яніна Соколовська, Леся Яхно їздять туди. Росія робить вигляд, що вони демократичні. Часто ці ток-шоу йдуть у записі, дуже часто дають на дві секунди їм мікрофон, але на одній з останніх програм Яніна Соколовська настільки вдало поставила на місце Жириновського, що я думав, що її наступного разу до Росії не пустять взагалі.

​Ми можемо так само запрошувати російських політиків до України, але ми не хочемо цього робити по тій простій причині, що нам не треба нікому доводити, що Україна є демократичною країною. Це абсолютно очевидні речі. Хто хоче доводити – робить «показуху». І Україна 80% свого телевізійного часу обговорює власні проблеми і зорієнтована на себе. У Росії 60-70% телевізійного часу обговорюються проблеми України.

– Занепокоєння було висловлене представниками ОБСЄ. Зокрема Арлем Дезір, представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ, написав листа до МЗС України, особисто Павлу Клімкіну...

Яніна Соколовська

​Яніна Соколовська: Тоді виникає питання: чи може «Аль-Джазіра» вільно працювати в Ізраїлі? Чи легше питання. Наприклад, проект «Известия» в Україні, який я створювала, має підрозділ у Канаді. Я можу туди приїжджати, але не можу працювати, бо у мене немає права на роботу. Ці дівчата і хлопці, росіяни, теж можуть в’їжджати сюди, але не мають тут працювати, бо не мають права на роботу. І про це було сказано вже всіма офіційними структурами України.

Віктор Уколов

​Віктор Уколов: Не було протестів ОБСЄ або Єврокомісії з приводу висилки Саттера або Радзивиновича. У випадку висилки з Росії журналістів, які там працювали по 18 років, мовчали, а зараз вони займають таку позицію, як ми чуємо. Світ дуже цікавий... Великобританія – демократична країна. Під час Другої світової війни там була заборонена фашистська партія. США – демократична країна. Під час Другої світової утворили концентраційні табори для японців. У нас відбувається війна!