Про те, як і чому український уряд мав би подолати прогнилу корупційну систему України та її суди, що «перетворюються на комерційні підприємства», пише журнал Forbes. Тим часом, американський часопис The National Interest опублікував авторські думки прихильниці ненадання Україні летальної зброї. Тим часом польська Rzeczpospolita пише про законодавчу ініціативу офіційного визнання російської агресії та війни на Донбасі, замість формулювання «АТО»
Те, що загрожує Україні, a її громадян турбує навіть більше за чергову атаку з боку Росії, – а саме корупцію та її наслідки, аналізує у своїй статті «Україна собі найгірший ворог» один із дописувачів журналу Forbes, Уес Мартін. Він стверджує, що доки уряд України не розпочне вживати рішучих заходів, щоб допомогти собі владнати із проблемами, він, безсумнівно, збереже своє звання одного з найбільш корумпованих урядів світу. Тим часом, його власні громадяни залишатимуться його головними жертвами.
«Сімдесят років тому Німеччина і Японія вибиралися із абсолютної розрухи. Вже через 20 років вони спромоглися вийти на світовий ринок. Нині Німеччина та Японія – дві найбільші економіки світу. Україна володіє необхідними ресурсами, робочою силою і перебуває в доброму становищі, аби стати успішною економікою. Однак, широко поширена внутрішня корупція найбільша перешкода на шляху України. А замість того, щоб присвятити себе розвитку майбутнього в довгостроковій перспективі, політичне та судове керівництво насамперед зосереджене на власній короткостроковій фінансовій вигоді», – пише автор. Він переконаний, що «організовану злочинність і корупцію в державі подолати можна. Замість того, аби дозволяти судовій системі перетворюватися на комерційне підприємство, як це є зараз, українським лідерам слід терміново внести деякі радикальні зміни».
Автор припускає, що для викорінення корупції настав час, аби президент Порошенко поставив перед судом кількох чиновників зі своєї політичної сім’ї. «За сприяння прем’єр-міністра Гройсмана, «Закону Магнітського» та спеціального законодавства, аналогічного американському Закону про потужні й корумповані організації (RICO), керівник України міг би очистити всю цю прогнилу систему», – підказує Уес Мартін.
Чому допомога летальною зброєю не може допомогти Україні – таке питання ставить Джулі Томпсон, дописувачка американського журналу з міжнародної тематики The National Interest. На її думку, всі допомогові зусилля Сполучених Штатів Києву досі себе не виправдали, тож немає підстав вважати, що надавши українцям озброєння, ситуація з російським військовим вторгненням до їхньої держави може бути покращена. Натомість, «конфлікт може стати ще кровопролитнішим».
На її думку, навіть «виведення російських військ не вирішить тієї сили-силенної проблем, які повинна подолати Україна. Наприклад, що робити з Кримом, і як утихомирити невдоволені східні області? Військового рішення українських проблем немає, і краще за все їх вирішувати дипломатичним шляхом. Більше того, Україна не є членом НАТО, і Сполучені Штати не пов’язані зобов’язанням із надання їй допомоги, тому повинна шукати інші шляхи вирішення своїх проблем».
Крім того, автор статті вважає, що направляючи летальну зброю в Україну, Сполучені Штати також поставлять себе в незручне становище перед своїми союзниками по НАТО. Такі країни, як Франція і Німеччина, визнають саме російську точку зору на поставки зброї Україні, й неодноразово заявляли, що надання державі летальної зброї стане «небезпечною і перманентною ескалацією», спрямованої проти Росії. Натомість, ці держави, як і раніше, закликають до врегулювання конфлікту шляхом переговорів. Саме тому «міністри оборони Німеччини, Франції та інших західноєвропейських країн не були присутні» на заходах, які пройшли під час візиту міністра оборони США Джима Маттіса в Україну. «І незрозуміло, яким чином летальна зброя може прискорити дипломатичне врегулювання», – пише Томпсон, підсумовуючи: «Конфлікт в Україні – це трагедія, але Сполучені Штати мало що тут можуть зробити. Більш того, безпека України ніяк не пов’язана з основними інтересами безпеки США. А президент Трамп не повинен відправляти в Україну летальної зброю, а навпаки, уникати подальшого втягування Америки в цей конфлікт».
«Київ хоче офіційно визнати, що саме Росія проводить агресію на українській території, а це може радикально змінити ситуацію на Донбасі», – звертає увагу польська щоденна газета Rzeczpospolita.
Від самого початку війни влада України звинувачувала Росію в агресії й повторювала, що на сході України йде війна не із сепаратистами, а тільки з Росією. «Але в жодному з досі ухвалених Верховною Радою законів не записано «агресія», а війна на Донбасі представлена як «антитерористична операція», – констатує польське видання.
Газета звертає увагу, що Україна не припинила дипломатичних відносин з Росією, так як це зробила Грузія після анексії сепаратистських регіонів Абхазії та Південної Осетії у 2008 році. Тепер, зазначає часопис, це має змінитися.
«Невдовзі з президентської адміністрації до парламенту має бути переданий законопроект про «реінтеграцію Донбасу». Представниця президента України у Верховній Раді Ірина Луценко повідомила, що в цьому законопроекті Росія буде названа «агресором». Існують припущення, що ці плани узгоджені з Заходом. «Наші партнери питають: ви хочете посилення санкцій, а чи в українському законодавстві визнано, що Росія є агресором?» – цитує газета Ірину Луценко. Тож нинішня АТО має припинитися. У Києві хочуть назвати дії української армії на Донбасі «самообороною» і як пояснює представниця президента, це допоможе переконати закордонних партнерів надати Україні зброю летального характеру.
«Україна визнає, що воює з Росією»
Втім, зауважує польська газета, не зважаючи на зростаючу напруженість, деякі українські політики кажуть, що ці плани президента Порошенка є надто м’якими і навіть шкідливими для України. В інтерв’ю газеті депутат Верховної Ради Віталій Купрій каже, що «в законопроекті говориться про реінтеграцію, а потім про російську агресію та окупацію. То виходить так, що ми будемо реінтегровувати окупантів. Замість введення воєнного стану, автори цього законопроекту висунули якийсь дивний термін «самооборона». Крім того, Захід наполяг на згадці про Мінські угоди, щодо яких наш парламент не голосував. Ми під цим не підпишемося», – застеріг депутат.