Видворена з України журналістка заявила про заборону російської мови і «не спрощений візовий режим»

В Україні заборонили російську мову у ЗМІ та публічних місцях, а безвізовий режим із країнами ЄС насправді не спрощено – такі твердження прозвучали в ефірі російського каналу «Россия-24» із вуст журналістки Тамари Нерсесьян, яку 15 серпня видворили з України.

Про подробиці своєї депортації з України Тамара Нерсесьян повідомила в ефірі російського каналу «Россия-24».

Окрім розповіді про допит в CБУ і те, як, за її словами, їй довелось переходити кордон вночі пішки, Нерсесьян розповіла про ситуацію в Україні. Так, журналістка озвучила низку тверджень, не посилаючись на жодне дослідження чи будь-які інші докази: закони, свідчення чи соціологічні опитування.

«Мені здається, переважна більшість населення – відсотків 90, проти чинної влади, проти їхньої політики, а зокрема – проти антиросійських дій, проти русофобський дій. Це і заборони російських книг, заборони російської мови в засобах масової інформації та в публічних місцях. Звичайно, люди проти, особливо в російськомовному Києві, де практично все населення говорить російською, в сім’ях спілкуються російською, а дітей у школах змушують читати Пушкіна в перекладі», – заявили видворена з України журналістка.

Об'єктивність твердження про російськомовний Київ легко перевірити. Так, наприклад, за даними великого соціологічного опитування, спільно проведеного провідними соціологічними центрами України (КМІС, Рейтинг, СОЦІС, а також Центру імені Разумкова), вперше в Києві людей, які вдома розмовляють виключно українською мовою, стало більше, ніж тих, хто спілкується виключно російською. Також серед результатів опитування: як основну мову повсякденного спілкування українську мову використовують 50,5% населення України.

Журналістка заявила і про «заборону російської мови» у ЗМІ та публічних місцях. Однак в Україні не існує законів про «заборону російської мови».

У 2017 році Верховна Рада ухвалила закон, який запроваджує на телебаченні обов’язкові квоти передач і фільмів українською мовою: 75% для загальнонаціональних і регіональних телеканалів, 60% – для місцевих телеканалів, 75% – для програм новин. Закон про мовні квоти на телебаченні набуде чинності 13 жовтня. А від осені минулого року почали діяти мовні квоти на радіо.

Безвізовий режим

Тамара Нерсесьян також висловилася і на тему безвізового режиму між Україною та країнами Євросоюзу.

«У зв’язку із запровадженням так званого безвізового режиму... Насправді він ніяк не спрощений, всі ті ж документи просто потрібно показати вже на кордоні. Тільки якщо раніше ви отримували візу, і вже з упевненістю їхали за кордон, то зараз ви на свій страх і ризик їдете за кордон і вам можуть відмовити у в’їзді прямо на кордоні», – сказала журналістка.

Думка про те, що, мовляв, усі ті документи, які донедавна носили до консульства, тепер потрібно буде брати із собою на кордон, була поширеною у соцмережах. Як пише «Європейська правда», «доводилося зустрічати навіть абсурдні згадки, що європейські прикордонники питатимуть про «заборгованість в жеку» та «довідку про несудимість».

У «Шенгенському прикордонному кодексі» зазначені порядок та правила перетину кордону іноземцями. Так, європейські прикордонники перевірятимуть мету поїздки тих, хто їде за безвізом, але вимоги до них точно такі, як і до власників візи. Адже коли ви прибули на кордон із візою в паспорті, вас так само можуть не пустити до країни. Приміром, якщо прикордонник з’ясує, що ви їдете працювати за туристичною візою. У прикордонному кодексі є п’ять вимог, які поширюються як на «візових», так і на «безвізових» іноземців. В’їзд до країн ЄС дозволений тим громадянам, які:

1) мають на руках документ для перетину кордону (закордонний паспорт, проїзний документ дитини, диппаспорт тощо);

2) можуть обґрунтувати мету та умови свого перебування в ЄС;

3) мають достатні фінансові засоби як для перебування в ЄС, так і для повернення в Україну, або ж здатні отримати їх законним чином;

4) не перебувають у переліку осіб, яким заборонений в’їзд до ЄС;

5) не становлять загрозу для громадського порядку, безпеки, громадського здоров’я та міжнародних відносин.

Для тих, хто не має біометричного паспорта, до цього переліку додається шостий пункт – потрібно мати в паспорті чинну візу.

Тамара Нерсесьян також повідомила, що велика кількість українців загубились на теренах Європи: «Тобто вони поїхали як туристи, а залишились там, мабуть, із метою роботи». Конкретних прикладів журналістка не навела.

15 серпня Служба безпеки України видворила з держави співробітницю Всеросійської телерадіокомпанії Тамару Нерсесьян.

«Сьогодні СБУ примусово повернула на територію РФ російську пропагандистку Тамару Нерсесьян та заборонила їй в’їзд на три роки. Сподіваюсь, ні у кого не виникне сумніву, що ця особа діяла на шкоду національним інтересам України», – повідомила тоді прес-секретар СБУ Олена Гітлянська.

Серед останніх робіт Нерсесьян з України був сюжет про фестиваль «Бандерштат» для «Россия-1», де розповідають, серед іншого, про «західних кураторів» фестивалю, презентацію книг «авторів-неонацистів» та «улюблені пісні» Степана Бандери в опері «Мазепа», яку поставили у Харкові.

Журналісти, що працюють над рубрикою «Деза» раніше неодноразово повідомляли про дезінформацію та брехню у сюжетах російського каналу «Россия-24».

НА ТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ:

Нація і мова. Українське для них чуже, їхня замаскована альтернатива – російський націоналізм

Українська мова в окупованому Криму: «ритуальне» знищення

Закон про українську мову треба ухвалити невідкладно

«Це щеплення від Росії»: юристи про мовні квоти на телебаченні України

75 відсотків українською. Мовні квоти є ефективними – Зураб Аласанія

Мовний супермен Святослав Літинський: мовний кордон сильніший від військового

Порошенко підписав закон про мовні квоти на телебаченні

Квоти: 75% української в ефірі та «Діамантова рука» з субтитрами

Верховна Рада затвердила обов’язкові 75% української мови на телебаченні

Про мовну психотравму і українське ґетто. Українська журналістка заступилася за Олега Скрипку