Національне агентство з запобігання та протидії корупції (скорочено НАЗК) працює незадовільно, перевірки майнових декларацій є поверховими, а в багатьох напрямках відбувається просто імітація діяльності – стверджують українські експерти, підсумовуючи перший рік роботи НАЗК. Частина депутатів вважає неефективність НАЗК у порівнянні з НАБУ наслідком того, що агенція перебуває під впливом політичних сил коаліції. Представники НАЗК, зі свого боку, говорять про тисячі перевірених посадовців та кандидатів на посади, а найближчим часом – анонсують результати перевірки декларації та майнового стану президента України Петра Порошенка.
У Національному агентстві з питань запобігання корупції (НАЗК) планують розглянути питання перевірки декларації президента Петра Порошенка найближчим часом. Про це під час дня відкритих дверей у НАЗК заявив заступник керівника першого відділу департаменту фінансового контролю цього відомства Аркадій Сесемко.
Пройшли повні перевірки 15 декларацій міністрівАркадій Сесемко
«Декларація Порошенка розглядатиметься на одному з найближчих засідань. Не я особисто її перевіряв, однак мені відомо, що ніякого тиску наші працівники з її приводу не зазнавали. Пройшли повні перевірки 15 декларацій міністрів. У трьох з них помилок не знайдено, у решти – є помилки, які, однак, незначні, й тому не передбачають адміністративної чи кримінальної відповідальності», – розповів посадовець.
Посадовці НАЗК запевняють, що перевіряють, зокрема, і закордонне майно глави держави, яке фігурувало в журналістських розслідуваннях.
При цьому представники агентства стверджують, що ніякого тиску на себе у зв’язку з цією перевіркою не відчувають.
30 жовтня минулого року Порошенко подав свою електронну декларацію, він задекларував понад 26 мільйонів доларів (кошти на банківському рахунку). Задекларував права власності у понад 100 компаніях в Україні, Росії, Польщі, Іспанії, на Кіпрі, Британських Віргінських островах та у Нідерландах.
Порошенко кілька разів вносив зміни до декларації – додатково декларував дохід у вигляді відсотків від вкладу в «Міжнародному інвестиційному банку» (МІБ)
6 тисяч часткових перевірок декларацій і 339 – повних: чи перейшла кількість у якість?
Як повідомив керівник апарату НАЗК Ігор Ткаченко, агентство з початку року у повному обсязі перевірило 339 електронних декларацій чиновників.
Чотири перевірки направлені до правоохоронних органів за підслідністюІгор Ткаченко
«У нас на сьогодні 339 перевірок декларацій. Повних перевірок! Трохи більше ніж 6 тисяч – перевірки кандидатів на посади, у різних державних органах. Це часткові перевірки декларацій. Чотири перевірки направлені до правоохоронних органів за підслідністю. Щотижня ми до 100 проектів рішень готуємо на розгляд НАЗК. Скажіть, яку ще ефективність можна показати в умовах, коли кожне рішення ухвалюється колегіально?» – наголосив він.
Водночас, за словами Аркадія Сесемка, НАЗК виявило невідповідності в деклараціях значної частини членів уряду, але всі вони не підпадають під кримінальну чи адміністративну відповідальність, бо не перевищують передбачених законом сум.
Завдяки діям НАЗК українські органи влади та навіть силові структури змушені переглядати свої рішення та порядок своєї роботи, задля зменшення корупційних ризиків. Такі приклади під час дня відкритих дверей навів, зокрема, керівник департаменту запобігання і виявлення корупції НАЗК Олег Онищук.
«Ми мали приклад: поліцейський Харкова звернувся до нас із заявою про те, що його керівник бере хабарі. Керівника взяли під варту, розпочався суд. Але так звані «друзі» того керівника стали чинити перешкоди поліцейському. Зокрема, прийшли до атестаційної комісії та сказали: «він не повинен пройти атестацію». Він і не пройшов, попри те, що ця людина посіла перше місце у світі за поліцейським багатобор’ям! Ми вжили певні заходи, атестацію переглянули, провели повторно – в Києві. Цей поліцейський – працює, а ми за це подяку отримали», – розповів посадовець.
НАЗК – не зброя проти корупції, а результат компромісу двох партій – депутат
Антикорупційна робота НАЗК паралізована через те, що цей орган перебуває під впливом обох політичних сил, що входять до парламентської коаліції. Так пояснює неефективну роботу цього антикорупційного органу голова підкомітету парламенту з питань контролю за дотриманням законодавства у сфері запобігання і протидії корупції Юрій Дерев’янко.
«Там сидять заангажовані люди, які НАЗК ділили між «Народним фронтом» і «БПП». Тому вони зараз там сидять не для того, щоб реальнго боротися з корупцією, а для того, щоб страхувати свої партії та своїх людей», – заявив позафракційний депутат.
Журналіст-розслідувач Дмитро Гнап, так само, як і Юрій Дерев’янко, визнає роботу НАЗК незадовільною. Але головну проблему він бачить у структурі управління цього органу, яка, на його думку, є набагато менш ефективною, ніж у НАБУ. Як вихід розслідувач пропонує реформувати це відомство та провести прозорий конкурс на посаду його голови.
«Спершу вони затягували час початку перевірки. А коли почали перевіряти – виявилося, що майже всі міністри й депутати – чесні, хоча задекларували мішки готівки, яку не можуть пояснити! Це поверхові перевірки… Треба структурувати роботу НАЗК таким чином, яким сьогодні працює НАБУ. Щоб це став не колегіальний орган, а структура з одним керівником, обрати якого ми маємо на прозорому конкурсі з числа достойних кандидатів, як обирали Артема Ситника на голову НАБУ», – радить розслідувач.
Тим часом Національне агентство з питань запобігання корупції має намір змінити порядок проведення повної перевірки декларацій, написала у Facebook керівниця агентства Наталія Корчак. За її словами, НАЗК планує взяти до уваги рекомендації громадських організацій, зокрема, «Громадського люстраційного комітету», – але не всі.
Більшість українських експертів відносять корупцію до головних перепон у розвитку України. Між тим, 88% чільних менеджерів українських компаній вважають, що корупційні практики поширені в Україні, ідеться у недавньому дослідженні компанії Ernst&Young.
Цей показник вивів Україну на перше місце серед 41 країни, які охоплює дослідження. Для порівняння, у 2015 році Україна за рівнем оцінки корумпованості (з точки зору ведення бізнесу) була сьомою.
Політична карикатура Олексія Кустовського