Легалізація криптовалюти в Україні: перспективи і ризики

Основна відмінність біткойнів від звичної національної валюти – її децентралізованість та незалежність від урядів, пояснюють фахівці, які працюють із криптовалютою. Однак це не означає, що держава не повинна регулювати обіг цифрових грошей.

Чому НБУ у розпачі, коли біткоін в силі? | Ранкова Свобода. Частина 3

Криптовалют (тобто цифрових валют, що функціонують завдяки механізму асиметричного шифрування) у світі налічується близько тисячі, але найвідомішою є bitcoin (біткойн). В Україні останнім часом підвищилася увага до біткойнів через стрімке зростання їх ціни.

Співзасновник Bitcoin Foundation Ukraine Михайло Чобанян вважає основною перевагою біткойнів над традиційними грошима їхню децентралізованість.

«Наприклад, гривні видаються НБУ, правління Нацбанку вирішує, скільки їх надрукувати, – порівнює він. – У випадку біткойну усі функції центрального банку виконує математичний код, невразливий до корупції чи якихось настроїв. Це просто математика».

Хоча Чобанян визнає необхідність законодавчого закріплення статусу біткойнів в Україні, державне регулювання він не вважає виправданим, адже це не національна валюта:

«Ми просто звикли, що все контролюється, але чи дійсно нам це потрібно? Подивіться на волонтерів, які займаються чимось по всій Україні. Їх ніхто не контролює, але вони виконують функції держави в десять разів ефективніше, – аргументує він. – Біткойн, я впевнений, ніколи не замінить національну валюту. Це просто альтернатива цифровому золоту чи міжнародним переказам».

Хоча в Україні дійсно ще не визначено правовий статус біткойнів, це не значить, що його використання не може виявитись незаконним – за словами партнера юридичної компанії Axon Partners Ореста Гавриляка, «майнінг» (тобто видобуток криптовалюти), незаконний.

«В законі про Національний банк говориться про те, що, якщо ви здійснюєте емісію грошового сурогату, чим і є біткойн в Україні, то підпадаєте під відповідальність: і адміністративну, і кримінальну, залежно від санкцій».

Також юрист нагадує, що в Україні оподатковується весь дохід платника податків, у тому числі й дохід з реалізації майна і майнових прав.

«Якщо хтось мав необережність вийти на крипто-біржу, яких існує безліч, продати біткойн, який він отримав від надання послуг комусь, то такий дохід потрібно оподаткувати», – пояснює юрист.

Співзасновник експертного центру Distributed Lab, який займається зокрема blockchain-технологіями, Павло Кравченко порівнює технологію біткойнів з валютою в онлайн-іграх, хоча ризики та перспективи використання в них цілком реальні.

«В кожного учасника (онлайн-ігор – ред.) є баланс у внутрішньому золоті. Але жодна країна не стала б прирівнювати «внутрішнє золото» до грошей… Біткойни, звісно, можна втратити. Сучасна комп’ютерна наука не має гарантованих способів збереження ключів, які дозволяють витрачати біткойни», – застерігає він.

​Ланцюг чи піраміда?

Павло Кравченко наголошує на тому, що, всупереч побоюванням, за ключовими ознаками біткойни не можна назвати фінансовою пірамідою.

«Один із чітких показників фінансової піраміди – гроші одних людей використовуються для виплат іншим. Біткойн поводить себе інакше: це лімітований актив, ціна на який при різкому підвищенні попиту стрімко зростає за рахунок фіксованої пропозиції», – пояснює він, однак застерігає, що не всі фінансові інструменти на основі шифрування настільки надійні.

Колишній радник голови Одеської облдержадміністрації Олександр Боровик погоджується з тим, що не всі криптовалюти є легальними, тож державне регулювання потрібне, але вважає, що Україні варто заважати на закордонний досвід.

«Україна, перш ніж щось регулювати, мала б подивитись, що робить західний світ, щоб не «перерегулювати», – впевнений він. – Для України криптовалюта є дуже цікава, тому що люди не вірять банкам, не вірять державі. Це могло б стати частиною реформи».

У 2014 році в Україні була оприлюднена позиція Нацбанку, в якій йшлося про те, що біткойн не рекомендується для використання, адже це високоризиковий фінансовий інструмент. Однак напряму вони не заборонялись, і, на думку Боровика, спроби це зробити не дадуть результату: «Незалежно від того, що скаже Національний банк України, біткойн буде серйозним фактором в бізнесі, і краще за все, якщо НБУ просто прийме це».

До кінця серпня Національний банк разом з іншими державними фінансовими органами мають намір розглянути позиції щодо правового статусу біткойн в Україні, повідомляється на сайті НБУ.

Перевага криптовалюти полягає у тому, що люди можуть повністю контролювати свої грошові засоби, каже керуючий партнер компанії IGuards, яка займається консультацією щодо криптовалют, Андрій Великий.

«Ситуація, в якій завтра закривається банк, де у вас лежать ваші грошові засоби і ви їх втрачаєте, неможлива. Тобто у вас може бути курс завтра кращий, ніж сьогодні, або гірший, ніж сьогодні. Але до вас ніхто не зможе прийти і сказати: ось були ваші біткойни, а тепер це наші біткойни», – каже він.

В Україні за біткойни можна придбати одяг від українського виробника, продукти, випити кави або чаю або замовити хостинг. Однак криптовалютою поки що користується невелика кількість людей, каже маркетолог Kuna Bitcoin agency Вадим Попов. Він пояснює, що культура відповідальності за власні кошти в українців лише формується. Хоча вони менше довіряють банкам, все одно більш звично, щоб грошові засоби у когось зберігалися.

«Наприклад, людина придбала криптовалюту на біржі. І вона постає перед вибором – де зберігати те, що вона придбала. Вона може лишити її на біржі. А в ідеалі людина, яка придбала криптовалюту на біржі, має завести власний гаманець і вже на цей гаманець вивести з біржі біткойни і самостійно відповідати за їх збереження», – радить він.

​Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі