Варшава – Розміщення фотографій «Цвинтаря захисників Львова» та Гострої брами у Вільнюсі на сторінках нових польських закордонних паспортів – це невдала ідея, яка може посварити Польщу з Україною та Литвою. У цьому переконані понад 80 польських громадських діячів, журналістів, експертів із міжнародних відносин, які звернулися до міністра внутрішніх справ і адміністрації Польщі Маріуша Блащака із закликом відмовитися від такого наміру. Свою стурбованість планами Варшави оздобити сторінки польських паспортів зображеннями пам’яток зі Львова та Вільнюса заявили українські та литовські дипломати. У відповідь польське Міністерство внутрішніх справ заявляє, що рішення про зміни у вигляді документів ще не затверджені, мовляв, вони будуть остаточно ухвалені лише у вересні.
У своєму листі до міністра Маріуша Блащака польські експерти наголошують, що звертаються до нього в ім’я добрих відносин Польщі з Україною та Литвою. Вони закликають міністерство усунути зі списку 26 мотивів, які можуть опинитися на сторінках нового польського закордонного паспорта, дві фотографії. На одній із них мав би бути зображений так званий Цвинтар захисників Львова (відомий як Цвинтар львівських орлят), де поховані поляки, які брали участь у польсько-українській війні за Львів у 1918 році. Підписанти звернення зазначають, що поява зображень зі Львова та Вільнюса на сторінках польського паспорта може спричинити «багато суперечок і розбіжностей» між сусідніми країнами.
«Польща через майже 100 років після здобуття незалежності є абсолютно іншою країною, яка має набагато кращі відносини з Литвою та Україною, ніж у минулому. Не варто ризикувати руйнуванням цих цінностей, щоб вводити символічні графічні зміни у польських паспортах. Ми закликаємо міністра до поміркованості і відмови від тієї формули конкурсу, яка в нинішній формі призведе до кризи взаємин Польщі з Литвою та Україною», – написали польські експерти у зверненні до міністра.
Your browser doesn’t support HTML5
Ці місця важливі для поляків, але друкувати їхні зображення у паспортах – це помилка – експерти
Думаю, що є багато різних способів пам’ятати про ці важливі в нашій історії місця, натомість розміщення цих зображень в офіційному документі, на мою думку, було б помилкоюПйотр Косцінський
Пйотр Косцінський, журналіст та аналітик, один із підписантів цього звернення, пояснює, що польський меморіальний цвинтар у Львові і каплиця «Гостра брама» у Вільнюсі – це важливі місця для польської історичної пам’яті. Проте він наголошує: «Ці місця важливі для поляків із точки зору історії Польщі, та це не означає, що ми повинні входити в якусь суперечку чи сваритися з сусідами, тому що тепер ці місця розташовані на території сусідніх держав. Думаю, що є багато різних способів пам’ятати про ці важливі в нашій історії місця, натомість розміщення цих зображень в офіційному документі, на мою думку, було б помилкою, і це основна причина, чому я підписав цей заклик».
Якби такі зображення з’явилися у паспортах, то це спричинило б погіршення польсько-українських чи польсько-литовських відносин, а водночас активізувало б крайні праві середовища, які дуже часто є проросійськими, причому як у Польщі, так і в УкраїніДаріуш Матерняк
Даріуш Матерняк, експерт із польсько-української проблематики, також підписав листа до міністра внутрішніх справ. За його словами, ідея з використанням у паспортах важливих для поляків символічних місць із території Литви чи України дуже несвоєчасна. «Треба пам’ятати про те, що на даний момент ми функціонуємо у специфічній ситуації, я маю на увазі інформаційну війну, яку веде Росія, тому ця ідея невдала. Якби такі зображення з’явилися у паспортах, то це спричинило б погіршення польсько-українських чи польсько-литовських відносин, а водночас активізувало б крайні праві середовища, які дуже часто є проросійськими, причому як у Польщі, так і в Україні», – вважає Матерняк.
Обидва польські експерти припускають, що Міністерство внутрішніх справ, яке оприлюднило свою ідею з використанням фотографій зі Львова та Вільнюса, не мало наміру образити Україну та Литву. Мовляв, така пропозиція була непродуманою і не враховувала ймовірної реакції сусідів.
Жодне рішення на сьогодні не ухвалене – польське міністерство
Міністерство внутрішніх справ і адміністрації Польщі свою ідею пояснює бажанням вшанувати місця, які важливі для польської державності, 100-річчя відновлення якої відзначатиметься у 2018 році. На запит Радіо Свобода прес-служба міністерства відповіла: «Остаточне рішення про те, які мотиви опиняться в новому паспорті, буде ухвалене у вересні. Голосування на інтернет-сайті має характер громадських консультацій. Представлені мотиви показують особистості, події, місця та символи, пов’язані з відновленням Польщею державності у 1918 році. Ще раз наголошуємо, що жодне рішення на сьогодні не ухвалене. Тож складно сказати, які саме мотиви будуть обрані».
Your browser doesn’t support HTML5
Україна розглядає такі наміри як недружній крок, що негативно впливає на розвиток стратегічного українсько-польського партнерства
На плани польського міністерства внутрішніх справ відреагував офіційний Київ. 7 серпня до МЗС викликали посла Польщі Яна Пєкла, якому вручили ноту протесту. «Україна розглядає такі наміри як недружній крок, що негативно впливає на розвиток стратегічного українсько-польського партнерства», – сказано у заяві українського МЗС.
Гостра брама та ікона Гостробрамської Богородиці є на території Литви, тому фотографії, на яких вони присутні, не повинні міститися в офіційних документах іншої країни
Раніше на польські ідеї щодо нового дизайну паспорта відреагувало литовське Міністерство закордонних справ. У Вільнюсі попросили офіційних поясненень у заступника посла Польщі в Литві Ґжегожа Познанського. На зустрічі з польським дипломатом заступник голови Міністерства закордонних справ Литви Неріс Ґерманас заявив, що зміни в польських паспортах «не враховують правил відносин між сусідніми країнами, а литовська сторона вважає їх неприйнятними». «Гостра брама та ікона Гостробрамської Богородиці є на території Литви, тому фотографії, на яких вони присутні, не повинні міститися в офіційних документах іншої країни», – наголошує Міністерство закордонних справ Литви.