Брюссель – Зняття оплати за роумінг і «прокладання» транспортних коридорів можуть стати кроками євроінтеграції України на початку осені, коли Угода про асоціацію набере чинності. Чи не завадять цьому посилення американських санкцій проти Росії, що шкодить і деяким європейським компаніям? Чи не буде перепоною для отримання Україною чергового траншу європейської допомоги мораторій на вивезення деревини та експортні мита на металобрухт? І що заклав у «дорожні карти» останній саміт Україна-ЄС. Про це Радіо Свобода розповів голова представництва України при ЄС Микола Точицький.
– По-перше, ми говорили про напрацювання «дорожніх карт» з покращення інфраструктури в Україні, щодо цифрової економіки. Тут, як приклад, можемо назвати те, що Міністерство економіки працює над тим, аби за прикладом ЄС домогтися зняття оплати за роумінг між Україною та державами-членами. Ми говоримо й про створення спеціального фонду сприяння малому і середньому бізнесу. У цьому сенсі ми з ЄС підписали кілька програм зі сприяння Україні, але для реалізації потрібні так звані «дорожні карти». Також була домовленість про підготовку на початку наступного року низки бізнес-форумів, великих конференцій, свого роду «Маршал-планів» для поштовху в розвитку економіки.
Що ж до «дорожніх карт», то йдеться про часові рамки й пропозиції з української сторони, що можемо надати ми і що може зробити ЄС. Скажімо, якщо ми говоримо про створення транспортного коридору, умовно, «Гданьськ-Одеса», ми, по-перше, повинні надати наше бачення, як він повинен пролягати від кордону із Польщею, і, по-друге, який фінансовий внесок зробить Україна. Це цілком реальні і дуже важливі речі не лише з точки зору бізнесу й економії часу перевезень на 10-12 годин до Одеси і звідти. Це ще й свого роду технічно-політична інтеграція України до держав ЄС. Такі речі, як інфраструктура, роумінг, підтримка малого й середнього бізнесу – це доволі важливий елемент подальшої практичної співпраці між Україною та Євросоюзом.
Микола Точицький
Ми говорили з нашими європейськими колегами про можливе наближення, так звану асоціацію із Шенгенською зоною, і про співпрацю в правовій сфері, у боротьбі з кіберзлочинністю й тероризмом
Ми говорили з нашими європейськими колегами про можливе наближення, так звану асоціацію із Шенгенською зоною, і про співпрацю в правовій сфері, у боротьбі з кіберзлочинністю й тероризмом. Ці речі вже в роботі добрих півтора-два роки і ми підійшли до того, щоб ця співпраця була більш ефективною і взаємовигідною.
– Як вирішується питання продовжених Верховною Радою експортних мит на металобрухт – рішення, яке в ЄС називають таким, що суперечить європейсько-українським угодам?
Прямої проблеми для металобрухту, що вивозиться, немає. Не знаю, наскільки це не розбудить наших колег-політиків, але, втім, повірте: ми – в постійному діалозі
– Перше, що я б хотів сказати: ми знаходимося у постійному діалозі з Єврокомісією щодо цього так званого «подразника» в наших відносинах. Однак по металобрухту слід мати на увазі, що ми надаємо пояснення європейцям – з чим це пов’язано. Не секрет, що це питання безпекового, оборонного значення для України. Особливо, в час агресії Росії, що триває, і потреби, звісно, в збройних силах виросли. Але не слід забувати, що дійсно, Верховна Рада ухвалила закон про продовження на наступні два роки підвищених експортних мит на брухт металів. Однак, цей документ був ветований президентом. В ході консультацій з Єврокомісією ми вийшли на те, що запропонували цю так звану заборону продовжити лише на рік. Президент України повернув законопроект до парламенту з компромісною пропозицією – обмежити термін дії експортних мит одним календарним роком. Але при вивезенні брухту чорних металів з України до ЄС продовжують застосовуватися ставки вивізного експортного мита між Україною та Євросоюзом, які набирають чинності з 1 вересня цього року. Тобто, прямої проблеми для металобрухту, що вивозиться, немає. Не знаю, наскільки це не розбудить наших колег-політиків, але, втім, повірте: ми – в постійному діалозі, є робочі групи і ми шукаємо рішення. І все не залежить лише від України, й вирішиться у процесі консультацій.
– Це питання і український мораторій на експорт деревини пов’язані із наданням Україні третього траншу макрофінансової допомоги ЄС. Чи вдасться переконати Брюссель до жовтня у тому, що це питання буде вирішене, адже саме на той час очікується виділення цих грошей?
– Тут ситуація складніша і водночас вона більше регламентована, тому що створена робоча група з участю українсько-європейських експертів і вони спільно намагаються створити об’ємний документ, який буде не лише забороняти чи накладати мораторій на вивезення необробленої деревини, але й створить чітку систему захисту природних лісових ресурсів України. Сподіваємося, що спільно з нашими європейськими колегами вийдемо на кінець вересня чи на жовтень з відповідним рішенням. Втім, все це знову ж таки лежить у площині Верховної Ради: законопроект напрацьований, але підхід має бути об’ємнішим.
– Санкції США проти Росії та, зокрема, її енергетичних проектів у Європі, як вважають деякі політологи, можуть вплинути негативно і на Україну: донині ЄС і США йшли в одній зв’язці щодо тиску на Росію. Якщо це припинеться, тиск може мати не такий ефект, як хотілося б українцям. На Вашу думку, чи не перебільшує ЄС, зокрема, Берлін, нарікаючи, на новий пакет обмежень з боку США?
Казати, що наші європейські колеги не свідомі того, хто окупував Крим, або є агресором на сході України, це неправильно
– Це право кожної держави-члена ЄС нарікати чи не нарікати. Очевидно, у них є свої аргументи. Але, щоб моя відповідь була предметна, відомо, що минулого тижня на рівні послів ЄС обговорювалося питання додаткових санкцій за ввезення турбін (Siemens) на територію Криму. І одна з країн, яка дуже боролася за ці ввезення і продовжує над цим працювати – це Німеччина. Тобто, казати, що наші європейські колеги не свідомі того, хто окупував Крим, або є агресором на сході України, це неправильно. Звісно, що вони розуміють, і що в цій ситуації діятиме принцип, що закони мають виконуватися. І ми переконані, що і американські, і європейські санкції будуть серйозним сигналом для нашого сусіда, з тим, щоб все було приведено у відповідність до чинного міжнародного права. Тобто, деокупація Криму і виведення військ, у тому числі російських, із окремих частин Донбасу, тобто, Луганська і Донецька. Європа, вона – велика. Є багато інтересів, втім, найголовніший елемент – це верховенство права, це основні свободи – свобода слова, пересування, віросповідання – є базовими для Європейського союзу. Думаю, що це і буде стояти в основі ухвалення рішень щодо санкцій, у тому числі, й щодо сприйняття санкцій, впроваджених Сполученими Штатами Америки.
– Привідкрийте «завісу» календаря українсько-європейської інтеграції. Починаючи з вересня, які очікуються у цьому сенсі події?
Ми матимемо засідання, присвячені асоціації по конкретних секторах: від газових питань – і до політики в галузі індустрії та космосу
– Йде підготовка, бо вже в перших числах вересня будемо мати один з комітетів, яких в рамках Угоди про асоціацію є безліч, і який стосується Індустріального союзу, сільськогосподарського діалогу. Наш перший віце-прем’єр-міністр і міністр економіки обов’язково братиме участь у бізнес-форумі з «Цифрової економіки», що має відбутися у Талліні, на території країни, що головує в ЄС. Мають відбутися засідання робочих груп у сферах індустрії, сільського господарства, транспортних перевезень тощо. Вони мають підготувати засідання на рівні прем’єр-міністра і Єврокомісії щодо Угоди про асоціацію. Тобто, у грудні ми проаналізуємо, як виконується Угода про асоціацію – і ми, і ЄС, бо це дорога в обидві сторони. Тобто, починаючи з 5 вересня, кожного тижня у Брюсселі або в Києві ми матимемо засідання, присвячені асоціації по конкретних секторах: від газових питань – і до політики в галузі індустрії та космосу. Відбудуться чергові засідання з участю президентів і у рамках Європейської народної партії. Втім, завдання номер один на сьогодні – це виконання Угоди про асоціацію та, зокрема, Зони вільної торгівлі. Ми маємо сконцентруватися на їхньому виконанні, чітко йти по напрямках, що визначені цією угодою і наблизити нашу економіку до стандартів Європейського союзу. Щоб на якомусь етапі ми могли мати ще більший зиск у економічній частині, ну, а далі, можливо, й отримати додаткові преференції.