Американські санкції – це проблема не для ЄС, а для Шредера – французький аналітик

Брюссель – Нарікання на нові антиросійські санкції США з боку європейців – це насамперед справа Німеччини, а не ЄС. Переважна більшість держав співдружності розцінюють їх, як внутрішньоамериканські з’ясування зв’язків між Білим домом і Конгресом. Тим часом, поспішати посилювати тиск на Росію, услід за американцями, співдружність теж не буде. Такі думки, зокрема, висловлює один із французьких аналітиків у сфері геополітики, історик і політолог Філіп Моро Дефарж.

​

У той час, як остаточний підпис президента Сполучених Штатів Дональда Трампа під новим пакетом антиросійських санкцій з боку США став тільки питанням часу, в Німеччині знову заявили, що новий санкційний пакет Вашингтона – це загроза енергетичній безпеці ЄС та його економіці. Про це зокрема заявила міністр економіки Німеччини Брігітта Ципріс.

«Американці не повинні карати німецькі компанії через те, що вони мають бізнес-інтереси в іншій країні. Ми, звичайно, не хочемо торговельної війни, але важливо, щоб зараз Європейська комісія розглянула контрзаходи», – зазначила вона.

У ЄС висловлюють занепокоєння тим, що через ці обмеження, штрафами можуть бути покарані не лише російські, а ще й низка європейських компаній, які мають або розробляють з росіянами нові проекти, зокрема в енергетичній сфері.

Про пошук рішення вже неодноразово заявляли в Єврокомісії, яка задіяла для цього потужний дипломатичний персонал.

«Це не європейська, а німецька проблема. Хай пан Шредер цим і займається»

Експерт у сфері американсько-європейської політики Філіп Моро Дефарж зауважує: для переважної більшості європейців нові американські санкції – це наслідок протистояння між Трампом і Конгресом, тим часом, нарікання на них лунають не з боку всього Євросоюзу, а насамперед, від німців, зацікавлених у газпромівському проекті «Північний потік-2».

Філіп Моро Дефарж

«Санкції стали наслідком внутрішньої боротьби у США, де Трамп змагається із Конгресом. Президент підпише цей пакет, бо маневри Росії під час виборів принизили національну гордість американців. Тим часом, європейці не мають особливого вибору. Дехто з них намагався владнати зв’язки з Путіним, але ці санкції їм стають на заваді. А в економічному сенсі, вплив американських санкцій – це не європейська, а насамперед німецька проблема. Тож, хай пан Шредер цим і займається», – каже французький експерт вказуючи на колишнього німецького канцлера, а нині голову директорів російсько-німецького газопроводу «Північний потік».

Можливі реакції ЄС

Серед можливих кроків у відповідь з боку ЄС на нові американські санкції, що зачіпають інтереси європейських компаній, є можливе ухвалення закону, який міг би обмежити юрисдикцію США у цій справі. Інший вихід – впровадження аналогічних обмежень щодо американських фірм. Але, як переконують експерти, ці заходи навряд чи зможуть отримати необхідну підтримку серед інших членів ЄС, бо газпромівському проекту «Північний потік-2» чинять перешкоди низка держав-членів Центральної та Північної Європи.

Ці країни відстоюють позицію незгоди із газпромівськими проектами в Європі, бо це сконцентрує на одному шляху, тобто до Німеччини, надходження 70 відсотків газу з Росії. Київ та низка європейських столиць застерігають, що це допоможе Росії далі використовувати ціни на газ або його відімкнення для шантажування й просування своїх інтересів.

З іншого боку, це також завдало б економічної шкоди Україні, бо позбавило б її транзитних прибутків.

Одна з ідей експертів щодо політики США щодо Росії полягає у тому, що в цій сфері слід зміцнювати американсько-європейську співпрацю.

Чи візьмуть європейці за приклад американський «пакет» санкцій?

На думку французького аналітика Філіпа Моро Дефаржа, співдружність європейських держав наразі так зайнята іншими проблемами – «Брекзитом», тероризмом, Грецією, мігрантами й польським відхиленням від верховенства закону, – що на антиросійські санкції та дієву допомогу Україні у неї вже немає ні ресурсів, ні часу.

«В ЄС знають, що робить Путін в Україні, і вважають, що він там опинився у дуже проблематичній ситуації для самого себе, – додає він. – З іншого боку, нові американські санкції мають виключно внутрішньоамериканські корені. Тому, на думку країн Західної Європи, ця проблема не повинна впливати на їхню політику щодо Росії. Як наслідок, європейці зволікатимуть, і на посилення санкцій не підуть».

Тим часом, у Брюсселі в експертних колах схильні думати, що суворіші санкції щодо Росії з боку США змусять і європейців до твердіших кроків у санкційній політиці. Так, зокрема, стверджує Аманда Поль з Європейського політичного центру.

Аманда Поль

«Американці за президенства Трампа зайняли в санкційній політиці ще твердішу позицію. Тож, на мій погляд, це позитивний розвиток подій, і він повинен гарантувати тверду європейську політику санкцій щодо Росії», – зазначає вона.