Спрощення отримання громадянства Росії для українців. Навіщо це Путіну?

Кремль спростив порядок отримання українцями російського громадянства. Відповідний закон, схвалений раніше Державною думою, підписав президент Росії Володимир Путін. Відтепер від громадян України не вимагатимуть підтвердження про вихід із попереднього громадянства. Натомість, додали обов’язкову норму про присягу на вірність Росії. Про що може свідчити така «гостинність» із боку Кремля?

​

Згідно з офіційною російською статистикою, кількість українців, які хочуть набути російського громадянства, зростає щороку. І за 2014-2016 роки російський паспорт отримали понад 192 тисячі українців.

Раніше українці, які хотіли набути російського громадянства, мали надати підтвердження про вихід із українського громадянства від компетентних органів. Проте відтепер Російській Федерації достатньо буде нотаріальної копії заяви про відмову, одну копію якої слід направити до України, іншу надати місцевим міграційним органам. Іще одна відмінність – можливість відкликати громадянство Росії в осіб, які були засуджені за звинуваченнями, пов’язаними з тероризмом.

Російські парламентарі наполягали на цих змінах, звинувачуючи Україну у перешкоджанні своїм громадянам виходити з громадянства. Мовляв, Україна не видає довідок і такі зміни спростять процедуру для тих, хто хоче стати громадянином Росії.

В українській Державній міграційній службі прокоментували, що і в Україні вже діє норма, подібна до тої, що підписав Путін. Іноземець повинен надати документ про припинення громадянства іншої країни, аби набути українського. Проте, скажімо, якщо таке оформлення перевищує половину розміру мінімальної заробітної плати – буде достатньо подати декларацію про вихід. Зрештою, підписаний президентом Росії закон стосується саме набуття російського громадянства, а не втрати українського, додали у відомстві.

Економіка чи політика?

Рішення Кремля спростити процедуру набуття громадянства для українців – «дивна ініціатива», вважає співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки «Центр Разумкова»​ Олексій Мельник.

Олексій Мельник

«Були повідомлення про надання громадянства, наприклад, беркутівцям, які особливо «відзначились» в Україні. І, я так припускаю, що не було жодних перепон для ухвалення такого рішення із точки зору неотримання згоди від держави Україна. Тобто коли потрібно було запустити цю спрощену процедуру – було достатньо і тієї нормативно правової бази, яка була у Росії», – каже Мельник.

(На російських форумах та блогових майданчиках часто поширюються матеріали, в яких, буцімто, українці переїжджають за кордон у пошуках кращого життя і залишаються незадоволеними. Наприкінці таких матеріалів часто дописується, що слід було їхати в Росію, адже там, мовляв, краще, і громадянства легше набути)

Спрощення процедури набуття російського громадянства для українців – це, у першу чергу, економічна ініціатива. І росіяни традиційно роблять те, що для них вигідно, вважає експерт з міжнародної і внутрішньої політики, засновник Інституту майбутнього Юрій Романенко.

Юрій Романенко

«Зараз вигідно витягувати робочу силу з України, оскільки у них серйозні проблеми. Тому вони в цьому діють абсолютно прагматично», – каже Романенко.

Полегшення набуття громадянства як елемент війни?

Також звучать занепокоєння щодо того, чи не є лібералізація законодавства щодо російського громадянства знаком того, що Росія може вдатися до ескалації конфлікту на сході України. Міністр оборони України Степан Полторак застерігає, що проведення у вересні російсько-білоруських військових навчань «Захід-2017» може нести серйозні ризики.

Генерал-лейтенант Бен Ходжес, який очолює сили армії США в Європі, заявляв, що союзники пильно стежитимуть за військовою технікою, яку Росія завезе до Білорусі. У НАТО вважають, що у російських навчаннях може бути задіяно понад 100 тисяч військовослужбовців.

Росія ж намагається заспокоїти НАТО, що військові дотримуватимуться відповідних міжнародних меж. А група «Інформаційний супротив» повідомляє про те, що Росія планує у серпні-вересні провести серію навчань у так званих «армійських корпусах» угруповань «ДНР» і «ЛНР», що визнані в Україні терористичними.

Будь-які навчання такого масштабу можуть нести загрозу посилення бойових дій. Проте з точки зору геополітичної ситуації масштабна агресія зараз для Росії невигідна, вважає Олексій Мельник.

«Виходячи з циклів призову в російську армію, це також є не зовсім зручний момент. Сюди ж можна додати погодні умови – вже через місяць-два почнеться непогода», – каже експерт.

Тож наразі схоже, що усупереч активності Росії в українському питанні, повномасштабна агресія малоймовірна, вважає Олексій Мельник. Проте Кремль часто діє непередбачувано. Як от у питанні з громадянством.