700 тисяч тонн вугілля-антрациту з Пенсильванії до кінця року, на заміну паливу з окупованих територій, передбачає контракт між державною компанією «Центренерго» та найбільшим американським експортером вугілля Xcoal. Частина українських експертів вважають, що постачання американського вугілля допоможе пройти опалювальний сезон та поступово відмовитися від вугілля з Росії. Інша частина – називає це вугілля досить дорогим, а контракт – скоріше політичним кроком.
Українська державна компанія «Центренерго» домовилась про постачання зі США до кінця 2017 року 700 тисяч тонн вугілля-антрациту, на якому працюють енергоблоки частини українських ТЕС. Про це заявив директор компанії Олег Коземко. За його словами, контракт планують продовжити, і в річному вимірі йтиметься про близько 2 мільйонів тонн вугілля, тобто про задоволення майже всіх потреб «Центренерго» в антрациті. Загалом українські теплові електростанції, більшість з яких є приватними, потребують 5 мільйонів тонн антрациту на рік, який після блокади окупованих районів Донбасу постачається переважно з Росії та з Південноафриканської республіки.
Ті ж 700 тисяч тонн, які вже законтрактовані – мають покрити весь дефіцит вугілля-антрациту, який має «Центренерго» до кінця року, уточнює Олег Коземко.
Your browser doesn’t support HTML5
«У штаті Пенсильванія ми відвідали п’ять великих вугледобувних підприємств, провели переговори з ними. І найкращу пропозицію було отримано від Xcoal ... Контракт передбачає поставку 700 тисяч тонн вугілля до кінця цього року, перші 85 тисяч тонн повинні прибути в порт «Південний» (Одеська область) на початку вересня цього року. Наприкінці вересня прибудуть наступні 125 тисяч тонн»,– наголосив енергетик, додавши, що за цим контрактом судна з вугіллям мають прибувати зі США двічі на місяць.
Вугілля постачатиме американська компанія XСoal Energy & Resources, яку вважають найбільшим експортером вугілля зі США.
Угоду підписали ще 14 липня, але оприлюднили тільки 31 липня. Як стверджують сторони угоди, їй передувала копітка робота, візити українських посадовців на шахти штату Пенсильванія та експертиза придатності вугілля для українських енергоблоків, яку проводила американська сторона. Принципової ж згоди щодо імпорту американського антрациту досягли президенти США Дональд Трамп та України Петро Порошенко, повідомляють українська та американська сторони угоди.
Президент компанії Xcoal Energy & Resources (США) Ерні Трешер, зі свого боку, наголосив, що постачання вугілля з Пенсильванії на Трипільську ТЕС під Києвом принесе користь і українській енергетиці, і вугільній галузі США.
Your browser doesn’t support HTML5
«Xcoal є найбільшим експортером вугілля зі Сполучених Штатів, і ми постачатимемо вугілля для використання на електростанціях компанії «Центренерго» в Україні. Ця угода є першим в історії випадком, коли енергетичне вугілля зі США постачатиметься до України. Рішення «Центренерго» купувати вугілля американського походження забезпечить споживачам тепла та електроенергії конкурентоздатний і надійний ресурс», – наголосив керівник компанії.
Ерні Трешер анонсує, що потік вугілля до України за потреби може зрости, причому наступними покупцями можуть стати і недержавні енергогенеруючі компанії.
«На мою думку, щойно всі зрозуміють, що вугілля – хорошої якості, та про нього більше дізнаються, тоді ним зацікавляться і приватні компанії. Для нас дуже важливо, щоб цей, перший контракт відбувся дуже гладко, щоби ми могли розширити свою діяльність і на приватний сектор також».
Your browser doesn’t support HTML5
«Це непоганий варіант у нинішніх умовах, але стратегічно треба переходити на вугілля газової групи» – експерт
Директор енергетичних програм Центру Разумкова Сергій Дяченко оцінює українсько-американський вугільний контракт як ще один крок до диверсифікації постачання енергоносіїв та до енергетичної незалежності. Але попереджає, що імпорт вугілля – тимчасовий захід, доки електрогенерація не перейде на власні ресурси.
Це непоганий варіант у нинішніх умовах. Але стратегічно треба потихеньку переходити на вугілля газової групи, якого Україна видобуває достатньоСергій Дяченко
«Це непоганий варіант у нинішніх умовах. Ще деякий час докуповуватимемо у США по одному-два мільйони тонн на рік. Але стратегічно треба потихеньку переходити на вугілля газової групи, якого Україна видобуває достатньо», – уточнює експерт.
Сергій Дяченко прогнозує, що Україна купуватиме американський антрацит ще 2-3 роки, однак поступово замінюватиме його власним вугіллям газової групи, поступово переводячи на нього свої теплові електростанції, як це вже відбувається зі Зміївською ТЕС.
Між тим, енергетичний експерт Юрій Корольчук побоюється, що угода містить підводні камені, а заявлену вартість вугілля називає досить високою у порівняння з цінами від інших постачальників антрациту.
«На жаль, це не ті обсяги, які врятують українську антрацитову електрогенерацію, навіть з урахуванням переведення частини блоків на газову групу вугілля. Треба читати контракт, бо не виключено, що американська компанія продаватиме Україні вугілля не американського походження. Хотілося би сподіватися, що це не так. Подивимося, як все це буде реалізовано. Адже за фактом ціна вийде не 113 доларів (вартість тонни антрациту на першому судні, з урахуванням доставки до українського порту – ред.), а десь до 159 доларів за тонну, з урахуванням податків та комісій», прогнозує експерт. Він згадує, що нині вартість вугілля за формулою «Роттердам плюс» мала би бути меншою від 100 доларів за тонну.
І Корольчук, й інші експерти побоюються, що постачання вугілля за новими цінами може потягти за собою і зростання тарифів.
Тим часом українська та американська сторони контракту наголошують, що вартість вугілля на кожному судні дещо змінюватиметься, з урахуванням світових цін, та що наступні партії можуть бути дешевшими за першу.
Майже третина вугілля, якого потребують українські ТЕС – належить до антрацитової групи. В Україні всі родовища антрациту залишилися на непідконтрольних територіях. Після їхньої торговельної блокади цієї зими Україна стала зменшувати споживання цього енергоресурсу, скоротивши його із 9 до 5 мільйонів тонн у річному вимірі.
Більшість вугілля цього типу наразі надходить із Росії та ПАР.