Вища кваліфікаційна комісія суддів України затвердила напередодні рейтинг кандидатів до нового Верховного суду. Того ж дня нинішній голова Верховного Суду Ярослав Романюк попросив припинити його участь у конкурсі, оскільки він «має намір подати заяву про відставку». Коли зачитували рейтинг кандидатів, було оголошено, що Романюк перебуває у ньому на 25-му місці із 724,5 балами. До списку тих, хто став рекомендованим суддею, увійшли і фігуранти розслідувань програми «Схеми».
Голова кваліфікаційної палати Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Сергій Козьяков зазначає, що загальна картина доволі строката: «Серед переможців багато діючих суддів, адвокатів, які навчались за кордоном, науковців. Є представники всіх регіонів України».
Журналісти-розслідувачі кажуть: серед розмаїття кандидатів є й ті, чиї кандидатури раніше викликали сумніви з низки питань. Зокрема, серед таких кандидатів Наталія Білик, яка зазначила в анкеті, що її може рекомендувати політик Іван Мельничук, Валентина Курило та Володимир Британчук, а також Валентина Симоненко, яка була противницею електронного декларування.
За словами координаторки Громадської ради доброчесності (ГРД) Галини Чижик, до прохідної частини рейтингу потрапили й 40 суддів, щодо яких було зафіксовано невідповідність поданих декларацій реальному стилю життя.
«Є судді, які вказали неправдиві дані в декларації доброчесності. Є судді, які грубо порушували права людини, і це констатував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини», – перелічує Чижик. Загалом, каже координаторка, зі 120 рекомендованих кандидатів 30 не відповідають критеріями доброчесності та професійної етики за висновком Громадської ради доброчесності.
Крім того, вона побоюється, що судова система не отримає достатньо свіжої крові внаслідок конкурсу.
На жаль, лише 25 кандидатів зі 120-ти, рекомендованих комісією, не з системи. Інші – це чинні судді. Чи це оновлення?Галина Чижик
«На жаль, лише 25 кандидатів зі 120-ти, рекомендованих комісією, не з системи. Інші – це чинні судді. Чи це оновлення? Навряд чи», – каже вона.
Сергій Козьяков зауважує, що ВСУ повинен розпочати роботу одразу ж, а «новим» людям бракує досвіду.
«Там (у нинішньому Верховному суді – ред.) накопичилось близько 40 тисяч нерозглянутих справ, які всі будуть передані в новий ВСУ. Коли ми кажемо це словосполучення «людина з системи» – ці люди ще мають колись навчитися бути суддями касаційних судів, вони мають розуміти, як рухаються документи, як писати рішення і так далі. Це палиця з двома кінцями: або беремо всіх не з системи і вони вчаться працювати на нас, або беремо частину чинних досвідчених суддів, до яких залишається декілька питань, але їх можна зрозуміти, чому саме так чинили судді, яких ми критикуємо», – каже Козьяков.
Крім того, додає він, висновки Громадської ради доброчесності – не єдине джерело, на яке спиралась комісія при ухваленні рішень щодо кандидатів до ВСУ.
В багатьох випадках, підкреслюю, кандидати надавали докази того, що матеріали, надані ГРД, застаріли або не відповідають дійсності. Але серед них були й такі, які дійсності відповідалиСергій Козьяков
«В нас близько 20-ти тільки офіційних джерел інформації, і матеріали, які надає Громадська рада доброчесності, лише один з них. Але ми бачили серед цих матеріалів досить серйозну інформацію, яку потрібно було перевіряти. В багатьох випадках, підкреслюю, кандидати надавали докази того, що матеріали, надані ГРД, застаріли або не відповідають дійсності. Але серед них були й такі, які дійсності відповідали», – каже Козьяков.
При цьому, відповідно до статті 88 закону «Про судоустрій та статус суддів», якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя чи кандидат не відповідає критеріям професійної етики і доброчесності, то Вища кваліфікаційна комісія суддів може ухвалити рішення щодо здатності такого судді здійснювати правосуддя у разі, якщо рішення підтримане не менше ніж одинадцятьма її членами.
Процедури відкриті, голосування – таємне
«Ми порівняли аналогічні процедури в 45 країнах. Наприклад, співбесіди з кандидатом в прямому ефірі, та ще й за участі представника громадськості немає ніде», – розповідає про прозорість конкурсу Сергій Козьяков.
Водночас з боку журналістів лунають нарікання на недостатню прозорість визначення результатів конкурсу. Як повідомляє журналіст-розслідувач програми «Схеми» Сергій Андрушко, незрозуміло, як саме кожен із членів кваліфікаційної комісії голосував за майбутнього суддю та яку кількість балів за кожним із критеріїв отримав майбутній суддя, зокрема за критерієм доброчесності.
Чи будуть оприлюднювати скільки саме балів по кожному із критеріїв, які визначила сама ця комісія, отримав кожен кандидат: за доброчесність, інтегративність та низкою інших критеріїв?Сергій Андрушко
«Чи буде Вища кваліфікаційна комісія суддів оприлюднювати, як саме конкретно відбувалося голосування щодо кожного кандидата та чи будуть там оприлюднювати скільки саме балів по кожному із критеріїв, які визначила сама ця комісія, отримав кожен кандидат: за доброчесність, інтегративність та низкою інших критеріїв?», – запитує Сергій Андрушко.
Козьяков каже, що рішення про таємне голосування, по-перше, узгоджується з рекомендаціями експертів з Європи, по-друге, відповідає закону «Про судоустрій та статус суддів», який передбачає, що рішення щодо кожної особи ухвалюється за її відсутності чи третіх осіб. Крім того, голова комісії обіцяє, що детальні результати голосування за окремими критеріями ще будуть оприлюднені.
Однак Галина Чижик зауважує: закон не забороняє оприлюднити деталі поіменного голосування постфактум. «Це собі заборонила сама комісія, внісши напередодні зміни до свого регламенту, – стверджує вона. – Наразі дуже важливо, аби були оприлюднені індивідуальні рішення стосовно кожного кандидата».
Координаторка зазначає, що приховування змісту письмових завдань підриває довіру до конкурсу загалом.
«Троє конкурсантів на етапі складання практичного завдання отримали в якості завдань справи, які розглядали півроку тому. Крім того, результати аналізу практичного завдання математично показали імовірне втручання в результати, оскільки крива нормального розподілу демонструвала аномальні результати стосовно кандидатів до двох касаційних судів. Відповіддю на це мало б бути оприлюднення таких робіт», – каже вона.
Сергій Козьяков пояснює той факт, що судді могли отримати в якості завдань знайомі справи, неможливістю підготувати абсолютно нові завдання для конкурсу.
«Три кандидати могли зустріти щось схоже, тому що комісія дала наступне завдання експертам: розробити практичні завдання для кандидатів у судді ВСУ на базі реальних судових справ. Експерти адаптували ці завдання для потреб конкурсу», – пояснює він.
Експерт «Реанімаційного пакету реформ» Михайло Жернаков переконаний, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України є суб’єктивною, оскільки складається із членів старої Феміди.
Не процедура нас цікавить, а цікавить результат. Чи будуть призначенні судді: хороші чи погані?Михайло Жернаков
«Вища кваліфікаційна комісія суддів частково контрольована суддями старими, тому що вона складається на 10 із 16-ти членів із старих суддів», – каже Жернаков.
Втім, впевнений він, поки що зарано казати, що судова реформа провалилася. Наступна інстанція – Вища рада правосуддя, яка має широкі повноваження, оскільки визначає не тільки те, наскільки людина відповідає вимогам доброчесності, а й чи не може вона вплинути своїм рейтингом на рівень довіри до судової влади. Після цього Вища рада правосуддя робить подання президентові, який має підписати указ і надати повноваження суддям.
«Не процедура нас цікавить, а цікавить результат. Чи будуть призначенні судді: хороші чи погані?», – підсумовує він.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі