​Україна має використати сприятливу ситуацію із санкціями США проти Росії – Хара

Гості передачі «Ваша Свобода»: Мирослава Гонгадзе, шеф-редактор української служби «Голосу Америки» («Скайпом»); Олександр Хара, експерт фонду «Майдан закордонних справ»; Олеся Яхно, політичний експерт.

419 конгресменів «за» і лише троє «проти». Палата представників Конгресу США ухвалила санкції проти Росії, обмеживши здатність президента Дональда Трампа самотужки корегувати ці обмеження. Документ передбачає також обмеження щодо Ірану і КНДР. І тепер слово за Сенатом. Потім законопроект має розглянути, власне, господар Білого дому. В адміністрації Трампа заявили, що президент поки не ухвалив рішення. Навіть якщо Трамп буде проти, обидві палати мають вдосталь голосів для подолання можливого президентського вето. Напередодні Трамп тим часом звинуватив Україну у втручанні в американську виборчу кампанію. Водночас в Україні вже категорично спростували нібито українське «втручання» у вибори в США.

Ваша Свобода | Новий санкційний удар США по Росії

Олександр Лащенко: Мирославо, що саме передбачає новий пакет санкцій США проти Росії?

Мирослава Гонгадзе: Напевне, навіть жоден з 419 конгресменів, які проголосували за цей законопроект, не знають, що там. Цей законопроект є на 180 сторінках, там є дуже багато деталей, які обмежують дії адміністрації щодо посилення чи змінення санкцій щодо Росії зокрема.

Мирослава Гонгадзе

Ми вже проходили через ці «американські гірки» півроку тому, коли Конгрес затвердив існуючі тоді санкції щодо Росії. Пізніше адміністрація президента Обами наклала додаткові санкції через хакерські атаки, виселила частину російських дипломатів з США. Тоді Сенат не хотів чи не був готовий підтверджувати законопроект, який ухвалила Палата представників. Тепер новий президент проходить через процес. Півроку пройшло – величезні розслідування щодо російського втручання можливого, два великі розслідування у Конгресі. І Сенат сказав: ми на цьому етапі буде приймати законопроект. У червні закон прийняли.

Тепер через законодавчі процедури законопроект з доданими додатково умовами мусить пройти через ухвалення Сенатом. Якщо Сенат вирішить додати туди ще якісь нюанси, тоді сенатський мусить бути знову проголосований в Палаті представників. Процес тільки почався. Він дуже складний і дуже довгий. Тому говорити про якісь конкретні деталі, що там написано, навіть немає сенсу.

Конгресмени, законодавці намагаються ухвалити цей закон до літніх канікул. «Росія» і «небезпека» стали словами-синонімами. Всі переживають, не довіряючи адміністрації президента Трампа, що може змінити ці санкції чи домовитися якимось чином з Росією, тому хочуть зробити це якомога швидше. Багато з конгресменів навіть не розуміють, за що тут голосують, вважають, що це санкції, які стосуються втручання росіян у вибори у США, насправді про Україну мало навіть розуміють. Хоча є багато республіканців, які хочуть затримати цей процес, тому що президент не знає, що з цим робити до кінця.

– Президент США Дональд Трамп може ризикнути накласти вето на цей законопроект?

​Мирослава Гонгадзе: Ризикнути він може. Але перспективи в цьому (що Трамп накладе вето – ред.) немає. І в Палаті представників, і в Сенаті існує неймовірна підтримка законопроекту. В Сенаті в червні тільки двоє утрималися сенаторів. Цього разу в Палаті представників тільки троє. Це більшість, яка може подолати будь-яке вето. Президент ризикує ще більше себе підвісити, якщо це зробить.

– Пані Яхно, законопроект, який ухвалив Конгрес і вже Палата представників США – це серйозний крок на шляху, щоб вже виключити можливість якоїсь домовленості Трампа з Путіним, послаблення санкцій проти Росії? Чи ні в чому крапку ще не можна ставити?

​Олеся Яхно: Це суттєвий крок. У значної частини конгресменів і сенаторів є прагнення довести цей закон до літніх канікул. Перед тим, коли виносився на голосування у Конгресі цей законопроект, проходив якраз попереднє погодження позицій з сенаторами у тому числі. Я думаю, що там якраз ті позиції, які сенатори теж підтримують або не підтримують, обговорювали. Що означає, що при повторному розгляді в Сенаті є всі шанси, що саме в такій редакції законопроект буде проголосований. Не настільки принципово, наскільки в часі розтягнеться ця процедура, але процес пішов. При такій кількості підтримки і в Сенаті, і в Конгресі Трамп буде трошки дивно виглядати, якщо цей законопроект заветує. А що стосується України, я думаю, що Трамп хотів трошки зменшити напругу критики з приводу Росії, можливо.

– Пане Хара, з одного боку твіт Трампа щодо нібито українського «втручання» у виборчу кампанію США, а з іншого – рішення Конгресу. Що тут може, зрештою, переважити, якщо тут є якесь протистояння?

Олександр Хара

​Олександр Хара: Згаданий Вами твіт слід розглядати виключно, як внутрішньополітичну боротьбу. Звичайно, Україна не втручалася і не мала такого наміру у ці вибори. Чому це питання використовується на цьому тижні? У понеділок зять і головний радник Джаред Кушнер давав свідчення перед Комітетом з питань розвідки. Потім черга Пола Манафорта і молодшого сина Трампа. На цій інформаційній хвилі він намагався відіграти.

Сам законопроект більше, аніж щодо санкцій. Він набагато ширше дає повноважень Конгресу у сфері зовнішньої політики, зокрема на російському напрямі. Заключне положення взагалі не стосується санкцій як таких. І це підтвердження зобов’язань США, згідно з Вашингтонським договором, тобто ст. 5 про НАТО – напад на одну країну означатиме відповідь всіма країнами-членами НАТО. Це надзвичайно важливо.

Санкції кодифіковані, додаються нові санкції. Але надзвичайно важлива інша річ – це корупція і відмивання брудних грошей і інші речі, які відбуваються в Російській Федерації. За це також можуть бути покарані. Потім – підтримка інших країн, їх територіальна цілісність. Дуже добре, що там зазначено, що вимагається від президента США вимагати від Росії вивести свої війська не лише з території України (там написано: східна Україна і Крим (!)), але і Абхазія, Північна Осетія, а також Придністров’я. Це формує загальне бачення політики щодо Росії, що вона є причиною цих конфліктів, щойно вона забереться звідки, то ці конфлікти розсмокчуться.

– Що тепер Україні робити?

​Олександр Хара: Маємо використати надзвичайно сприятливу можливість і цих санкцій, і єдності в Конгресі. До того ж Курт Волкер казав, що це не «заморожений» конфлікт, а гаряча війна, не громадянська війна, а збройна агресія, і що Донбас і Крим пов’язані. Нашим парламентарям треба перепрацювати проект закону, визнати Донецьк і Луганськ тимчасово окупованими Російською Федерацією, об’єднати з законом про тимчасову окупацію Криму, щоб люди розуміли: війна почалася в Криму і може завершитися лишень з поверненням всіх територій.

Волкер: надання зброї Україні «не спровокує» Росію

Жодної згади про Мінські домовленості не може бути у цьому законі. Оголосити воєнний стан на тих територіях. Маємо визначитися з Російською Федерацією, не можна продовжувати бізнес. Подивитися на присутність російського капіталу безпосередньо або опосередковано в банківській сфері. На жаль, він посилюється. Комунікаційні мережі. І, звичайно, енергетика. Не має бути російського бізнесу – він підконтрольний Кремлю. Треба залучати прозорий бізнес, у тому числі США, Канади, європейців. Це буде наша відповідь і вдячність за таку підтримку.

Олеся Яхно

​Олеся Яхно: США відійшли від практики довготривалої толерантності. Раз є така сприятлива для України зовнішня кон’юнктура, ми повинні прийняти цей закон. Але щоб Україна не перейшла баланс, коли даємо визначення окупованим територіям, хто є окупант, але якомога підкреслюємо, що розглядаємо виключно мирно-дипломатичний спосіб врегулювання цього конфлікту. І не відмовляємося від «Мінська». До нього прив’язані санкції.