Американська газета The New York Times пише про величезні виплати, які отримав колишній керівник виборчої кампанії президента США від партії екс-президента України Януковича. Нідерландське видання NRC Handelsblad пише про проблеми компанії Siemens, яка поставила турбіни до окупованого Криму. А іспанський часопис El Pais розмірковує над підходом Білорусі до конфлікту на сході України, друкуючи інтерв’ю з головою МЗС тієї країни.
Американський часопис The New York Times публікує матеріал «Величезні виплати Манафорту відображають тіньову природу української політики». У статті повідомляється, що колишній голова передвиборчого штабу президента США Дональда Трампа Пол Манафорт подав до американського Департаменту юстиції документи, з яких випливає, що його фірма отримала 17 мільйонів доларів за два роки роботи на політичну партію в Україні, яка мала тісні зв’язки з Кремлем. Газета пише, що у ширшому сенсі цей випадок демонструє певну небезпеку, яку становить для іноземців перспектива грошовитої співпраці зі структурами, які походять з країн, де практикується інший підхід до грошей у політиці, і у найгірших випадках, як демонструє приклад України, де панує корупція.
Американський часопис нагадує, що тодішнього президента України Віктора Януковича усунули від влади внаслідок революції на Майдані. Видання додає, що Янукович, за підрахунками нинішньої української влади, «вкрав щонайменше 1 мільярд доларів» в української держави. За роки правління Януковича і його партії, Пол Манафорт отримував серйозні виплати для того, щоб поліпшувати імідж Януковича та його оточення у Вашингтоні. Газета наводить приклад, коли 2012 року Партія регіонів екс-президента Януковича задекларувала свої витрати на суму 11 мільйонів доларів, тоді як виплати фірмі Манафорта від цієї української партії становили більш ніж 12 мільйонів доларів.
Українські борці з корупцією вказують, що виплати Партії регіонів фірмі Пола Манафорта були частиною так званої «чорної каси» цієї структури Януковича і його поплічників, зазначають журналісти нью-йоркського видання.
«Партія регіонів витрачала великі суми на підкуп виборців та решту протизаконних оборудок. Манафорт просто брав у них гроші, щоб «відмивати» їхній імідж на Заході», – каже директор «Центру протидії корупції» в Україні Дарія Каленюк, слова якої цитує The New York Times.
«Керівник виборчої кампанії Трампа отримав 17 мільйонів від найкорумпованішої і клептократичної партії та її лідера»
Видання ділових кіл Нідерландів NRC Handeslblad друкує статтю «Компанія Siemens має проблеми після постачань до Криму». Газета нагадує, що німецька технологічна компанія поставила газові турбіни до Криму, попри санкції. При цьому часопис додає, що Німеччина підтримує санкції проти Росії за анексію українського Криму, проте інтереси компанії Siemens у Росії є надзвичайно великими. Представники німецької компанії кажуть, що постачання тих двох турбін стало випадковістю. Нідерландське видання пише, що первісно ці турбіни призначалися для електростанції на російському півострові Тамань, який відділяє від Криму лише вузький морський перешийок.
NRC Handeslblad наголошує, що ця справа є доволі чутливою як в економічному, так і у політичному сенсі. Наразі спеціальне слідство у Мюнхені намагається встановити, чи компанія Siemens діяла всупереч санкціям.
Газета нагадує, що голову компанії Йозефа Кезера критикували, коли він здійснив візит до Росії після анексії Криму в 2014 році. Siemens активно працює на російському ринку, маючи 65% акцій турбінного заводу у Санкт-Петербурзі. Відтак росіяни уже заявили, що турбіни, які опинились у Криму, вироблені у Росії за ліцензією компанії Siemens з російських компонентів, відтак жодних проблем у цьому не існує. Водночас компанія Siemens висунула вимоги негайно перевезти турбіни з Криму на Тамань. На додаток, встановлення і запуск турбін у дію має здійснювати ще одне дочірнє підприємство Siemens у Росії – російська компанія «Інтеравтоматика». Щоб завадити цьому, заявляють у Siemens, не постачатимуть певних важливих деталей для запуску турбін.
«Компанія Siemens має проблеми після постачання до Криму»
Іспанський часопис El Pais публікує інтерв’ю з міністром закордонних справ Білорусі Володимиром Макеєм. Стаття називається «Ми відкидаємо розміщення військ НАТО у Польщі і країнах Балтії». Голова білоруської дипломатії запевняє, що його країна готує нові ідеї для запровадження миру на сході України.
«Коли два брати чубляться, третій брат вступає до їхньої суперечки, щоб їх примирити. Ми не можемо стояти осторонь того, що відбувається між Україною і Росією», – заявив міністр закордонних справ Білорусі Володимир Макей.
Іспанське видання зазначає, що він висловлює глибоке занепокоєння уповільненням мирного процесу у зоні конфлікту на Донбасі. Газета нагадує, що Макей впродовж 2008-2012 років обіймав посаду голови адміністрації президента Білорусі Олександра Лукашенка. Міністр закордонних справ Білорусі також наголошує, що більш ніж тисяча кілометрів кордону з Україною створює небезпеку нелегального перевезення зброї та нелегальної міграції. Білоруський урядовець зазначає, що президент його країни Лукашенко неодноразово висував свої мирні ініціативи, спрямовані на припинення конфлікту на сході Україні. Проте, як каже білоруський міністр, до цих ініціатив ніхто не дослухався. Лукашенко, за словами Макея, хотів би брати активнішу участь у посередництві між сторонами конфлікту в Україні.
Макей вважає, що, попри підписання Мінських угод 12 лютого 2015 року, ті, хто поставив свої підписи під цим документом, просто повернулись на свої позиції, не будучи готовими йти на якісь поступки одне одному. Володимир Макей зазначає, що необхідно провести нову зустріч у «мінському форматі» за участю, можливо, вже зовсім інших учасників з боку Євросоюзу та США, які б просто змусили сторони конфлікту досягти конкретних домовленостей. Макей повідомив, що шляхи вирішення конфлікту на сході України обговорюватимуться під час візиту президента Білорусі Олександра Лукашенка до Києва.
«Ми відкидаємо розміщення військ НАТО у Польщі і країнах Балтії»