Молдова є однією з найуразливіших країн світу з погляду енергетичної безпеки, вважає експерт у справах регіону зі США. А затяжні конфлікти в непідконтрольному Кишиневу сепаратистському Придністров’ї і в сусідній Україні потенційно можуть поставити Молдову в небезпечне становище, вважає Ліндон Аллін, один із партнерів юридичної компанії Baker McKenzie.
98 відсотків від загального енергоспоживання Молдови наразі імпортується, здебільшого з Росії, і цей імпорт іде через Придністров’я, зазначає Аллін, який працював у місії ОБСЄ в Молдові.
При цьому 70% від електроенергії, яку споживають у Молдові, виробляється саме у Придністров’ї, сказав експерт на конференції у Вашингтоні під назвою «Енергетична (не)безпека на периферії Росії», організованій за спонсорської підтримці американської Комісії з безпеки та співробітництва в Європі, 13 липня.
Експерт вважає, що це створює для Кишинева серйозний виклик щодо забезпечення людей газом та електроенергією.
Придністров’я, значною мірою російськомовний сепаратистський регіон Молдови, ще в радянські часи, 1990 року, односторонньо проголосив «незалежність» від решти Молдови. Після короткої війни 1992 року Кишинів остаточно втратив контроль над цим регіоном країни. Самопроголошеної «незалежності» Придністров’я не визнав ніхто у світі, хоча регіон має постійну й істотну підтримку Росії – економічну, політичну і військову підтримку.
Проблеми і з електрикою, і з газом
Аллін послався на статистику, яка вказує на те, що Молдова є дев’ятою найбільш уразливою країною з погляду короткострокової енергетичної безпеки.
Він зауважив, що Молдова значною мірою залежить від російського «Газпрому», який експортує свій газ для Кишинева через непідконтрольне Придністров’я.
«Газпром» постачає газ і до самого Придністров’я через той самий газопровід, але при цьому не вимагає від сепаратистів оплати, що є елементом підтримки проросійської фактичної влади регіону в її протистоянні Кишиневу і створює при цьому величезний борг, який нині складає приблизно 6 мільярдів доларів.
Але якщо Росія захоче вчинити тиск на Молдову, щоб не допустити її тісного співробітництва з Заходом, «Газпром» теоретично міг би вимагати повернення цього газового боргу від Кишинева, хоча є сумніви щодо того, хто власне є боржником.
Сьогодні «Газпром» навряд чи припинив би постачання газу до Молдови – це призвело б до значної втрати прибутків, адже через цей газопровід компанія також постачає газ багатьом іншим клієнтам транзитом через територію Молдови.
Але, зазначив експерт, коли побудують два альтернативні газопроводи – «Північний потік-2» та «Турецький потік» – постачання газу на Захід зможе оминати Молдову, що зробить її енергетичну безпеку ще вразливішою.
Як подолати залежність? Швидких рішень немає
Одним із варіантів звільнення Молдови від енергетичної залежності від Росії і Придністров’я є використання газового інтерконектора з Румунією, але ця система поки що не може й наблизитись до задоволення потреб Молдови.
Європейський Союз разом із Європейським банком реконструкції і розвитку і Європейським інвестиційним банком надають близько 105 мільйонів доларів на фінансування газопроводу з Румунії до Кишинева, сподіваючись збільшити потенціал для отримання газу з Румунії.
Іще одним варіантом є також видобуток сланцевого газу в самій Молдові, сказав Аллін, посилаючись на нещодавню угоду між урядом Молдови і американською компанією Frontera Resources для вивчення цієї можливості.
Іншою альтернативною можливістю є гідроенергетика, зазначив Аллін, хоча Дубоссарська гідроелектростанція розташована на непідконтрольній території Придністров’я, і Молдова не отримує ніякої вигоди від її енерговиробництва.
Також існує план приєднання до румунської електромережі, та технічні і фінансові труднощі уповільнюють цей процес.
Україна також постачає деяку частину електроенергії в Молдову, та в основному лінії постачання проходять саме через Придністров’я, яке у принципі взагалі може перервати роботу цих електромереж, додав експерт.
Кишинів має сам докладати більше зусиль – експерт
У висновках Аллін зауважив, що «Молдові необхідно докласти більше зусиль для вирішення своїх власних проблем, а не тільки покладатися на іноземних партнерів у пошуках рішень».
«Фінансування – так, поради – так, але трохи втомлює, коли люди не вирішують своїх власних проблем, при цьому розуміючи, що ці проблеми є досить складними», – зазначив експерт.
Молдовою зацікавлений як Захід, так і Росія. Наразі президентом країни є Ігор Додон – проросійський лідер Соціалістичної партії. Та Додон уже неодноразово мав через свої зв’язки з Росією конфлікти з прозахідним урядом країни, який, за її Конституцією, й уповноважений вести зовнішню політику.
Уряд заявляє про те, що Молдова має намір вступати до ЄС та НАТО, а Додон виступає проти членства країни в цих союзах. Президент також заявляв, що хотів би скасувати Угоду про асоціацію Молдови з ЄС – хоча він не має зовнішньополітичних повноважень.
Над матеріалом працювали: Mark Najarian, Тетяна Савчук