«Злетіти дорого», або чому з Ryanair в Україні «не все так однозначно»?

Після того, як авіакомпанія-лоукост Ryanair на початку тижня заявила про відмову працювати в Україні, бо «Бориспіль» не йде на поступки, а у летовищі заявили, про збитковість такої співпраці, – в експертному середовищі почали ламати списи у намаганні з’ясувати істинну причину конфлікту. Хтось угледів ймовірність впливу на ситуацію з боку монополіста «МАУ», інші – звинуватили Мінінфраструктури у втручанні в перемовини та політичному піарі.

Вже наступного дня після заяви Ryanair прем’єр-міністр України Володимир Гройсман скликав нараду, на якій доручив урядовцям та керівникам державного аеропорту «Бориспіль» поновити переговори з ірландським лоукостером. Крім того, було ухвалене рішення звернутися до НАБУ та Антимонопольного комітету щодо перевірки дій Міністерства інфраструктури та керівництва аеропорту «Бориспіль» щодо дотримання українського законодавства.

Такі пропозиції прем’єра вітає і директор «Борисполя» Павло Рябікін. «Завдяки позиції прем’єр-міністра питання повертається в площину законодавства, економіки та здорового глузду», – каже він і додає, що готовий до будь-якого аудиту своєї діяльності.

Водночас Рябікін стверджує, що аеропорту не вигідний контракт з Ryanair. За словами директора, лоукостер вимагав на п’ять років встановити збір з кожного пасажира на користь летовища на суму 7,5 доларів, зобов’язавшись при цьому забезпечити приріст річного пасажиропотоку лише на 150 тисяч осіб. Крім того, компанія вимагала надання безкоштовної парковки, стійок реєстрації та інших пільг від аеропорту. Виконання цих вимог могло б призвести до збитків аеропорту на понад два мільярди гривень щороку, вважає Рябікін.

«Це момент, по якому ми не можемо зійтись, тому що, даючи ціну 7,5 доларів, ми б давали ціни, які за багатьма показниками нижчі за нашу собівартість», – стверджує директор аеропорту.

Сам міністр інфраструктури Володимир Омелян впевнений, що умови Ryanair є цілком ринковими, а директор «Борисполя» навмисно допустив неправомірне розголошення умов контракту, щоб змусити компанію відмовитись від подальшої співпраці. В самому ж аеропорту, за словами Омеляна, є два термінали, які не використовуються для польотів і є фактично збитковими, тож співпраця з лоукостерами не могла йому зашкодити.

Експерт з питань транспорту й інфраструктури Олександр Кава вважає, що на позицію аеропорту може чинити вплив авіакомпанія «МАУ», яка має у цьому аеропорту найбільшу кількість рейсів і боїться втратити прибутки через прихід на ринок авіакомпаній з дешевшими квитками.

«Керівництво просто шукало причину відмовити Ryanair у співпраці з аеропортом», – впевнений експерт. Також він зазначає, що вихід на ринок Києва був критичним для Ryanair – саме тому лоукостер відмовився і від польотів з аеропорту Данила Галицького у Львові, хоча з його керівництвом вдалося дійти згоди за умовами контракту.

На звинувачення з боку Ryanair та експертів авіакомпанія «МАУ» зауважила на своєму сайті, що не перешкоджала ірландському лоукостові заходити на український ринок. У компанії додають, що не є авіаперевізником з високими цінами, адже вартість авіаперельотів з «МАУ» починається від 249 гривень.

На думку експерта в галузі авіації та колишнього директора аеропорту «Жуляни» Сергія Нікіфорова, цілком імовірно, що Ryanair ще не до кінця відмовилась від ідеї вийти на український ринок. Натомість, вважає він, було помилкою з боку профільного міністерства займати позицію в переговорах.

«Є два суб’єкти господарювання – аеропорт та авіакомпанія. Те, що в цю ситуацію втрутилось міністерство і займає чийсь бік, хоча повинно було би бути арбітром, – не є добре, – переконаний Нікіфоров. – Владі потрібні хороші красиві історії. Вони (Ryanair – ред.) відчувають це та пробують отримати максимально цікаві умови», – каже Нікіфоров.

На думку експерта, керівництво аеропорту не могло дозволити собі надати знижки, яких вимагав перевізник, якщо не хотіло мати проблеми із правоохоронними органами.

«Не все так однозначно з точки зору директора аеропорту «Бориспіль»: якщо він дасть якісь знижки, до нього прийде прокуратура, яка побачить в цьому корупційну складову. Не до міністра у Facebook, а до директора аеропорту», – вважає він.

Міністр транспорту у період 2007–2009 років Йосип Вінський негативно оцінює надання окремих преференцій певним авіакомпаніям. Він згадує приклад лоукостера Wizzair, який вийшов на український ринок, коли він очолював міністерство. За словами Вінського, Wizzair отримали українську реєстрацію та платили податки в український бюджет, чого Ryanair не робить. (Wizzair, команія з Угорщини, щоб отримати право на внутрішні українські рейси, була змушена 2008 року зареєструвати в Україні окрему юридичну особу, Wizzair Ukraine; 2012 року авіакоманія мусила відмовитися від внутрішньоукраїнських рейсів, а 2015-го закрила цю формально українську фірму, частину її міжнародних рейсів закривши, а частину передавши угорській батьківській компанії – ред.)

«Коли я чую, що окремій компанії треба дати інші ціни, це ж чиста корупція, – стверджує Вінський. – Знижки мають бути не конкретній компанії, а на процес: компанія, яка перевозить через «Бориспіль» більше ніж 150 тисяч пасажирів, отримує знижку, наприклад, 20%. Будь-яка компанія, починаючи з «МАУ» і закінчуючи Ryanair. По-друге, має бути типовий договір, який отримує будь-яка компанія, яка хоче працювати з «Борисполем». Там можуть бути нюанси, пов’язані з доступом до певних моментів, але не питання, пов’язані з фінансами», – переконаний Вінський.

Народний депутат від фракції «Самопоміч» Сергій Кіраль згадує, що починав перемовини з Ryanair у 2011 році, працюючи у Львівській міській раді.

«Не розумію логіки директора аеропорту «Бориспіль», – зізнається депутат. – Чомусь Львову багато з пунктів, нібито невигідних для аеропортів, вдалося зняти, а «Борисполю» – ні», – каже Кіраль.

На його думку, в цій дискусії бракує уваги до кінцевого споживача: «Ми зараз говоримо про аеропорт, його інтереси, але чому не думаємо про мільйони українців?».

Водночас у соцмережах користувачі то «ховають» сподівання на дешеві авіапольоти, то пророкують «аеромайдан».

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі