«Рекордну» середню зарплату українці бачать лише у статистиці, а не в гаманці – Новак

Ілюстративне фото. Учасники акції протесту з вимогою підвищення соціальних стандартів. Київ, 8 грудня 2016 року

Середня заробітна плата в Україні в червні склала близько 7200 гривень і побила травневий рекорд. Про це повідомив економіст, керуючий приватним інвестиційним фондом на фондовому ринку США Володимир Компанієць. Подібні показники – лише статистика, яку українці не відчувають в своїх гаманцях, оскільки реальні доходи громадян є значно меншими, зауважив в ефірі Радіо Свобода голова Комітету економістів України Андрій Новак. У свою чергу директор Інституту економічних та суспільних досліджень імені Олександра Поля Володимир Панченко підтвердив: тенденція до зростання зарплат є, однак в Україні вони досі лишаються у рази меншими за сусідні європейські країни.

– Середня заробітна плата в Україні в червні склала близько 7200 гривень. Чи відчувають українці, що зарплата зросла і їхній добробут поліпшився?

Андрій Новак: Мене дивує, як зараз виводять цей узагальнений показник середньої зарплати в Україні. Щоб була зарплата 7200 гривень, мінімум третина країни повинна мати зарплату не менше 10 тисяч гривень. Навіть ту зарплату, що називають середньою є рідкістю в Україні і її можна зустріти тільки у великих містах-мегаполісах і тільки у працівників з високою кваліфікацією.

– В яких галузях?

Андрій Новак: Високі зарплати традиційно у фінансовому, банківському, страховому секторах. Можна говорити про металургійні підприємства, хімічні, якщо вони працюють прибутково. Звичайно, це ІТ-сфера. Але відсоток цих осіб незначний і не може значно вплинути на показник середньої зарплати.

Я розумію, що можна статистичними методами, маніпуляціями виводити гарні цифри. Але всі громадяни насправді відчувають тільки два показники і порівнюють їх – це динаміка цін і динаміка реальних доходів кожного громадянина. І коли їх порівнюєш, то картина вимальовується не дуже райдужна. Але ці показники жоден громадянин України не зможе покласти собі в кишеню чи в гаманець.

Володимир Панченко: Ця тенденція існує, тому що велика кількість працівників виїхала і виїжджає за кордон. І на сьогодні з’явилася така тенденція, що працівники диктують свої умови роботодавцям. Це передовсім водії вантажних автомобілів, які відчувають вплив сусідніх країн, особливо Польщі. І це не більше, ніж міф, що українська низька зарплата є конкурентною перевагою. Сьогодні люди мають свободу вибору, особливо молодь, тому вони не працюватимуть в Україні за три тисячі гривень. Порівняно з європейськими країнами, в українців в три рази менші зарплати, навіть у високооплачуваних працівників.

– Тим часом державний бюджет України в січні-червні поточного року отримав на 13 відсотків більше від бюджетного розпису на цей період. Згідно з даними на сайті Державної казначейської служби України, надходження до держбюджету за цей період на майже на 50 відсотків вищі від показника за аналогічний період минулого року. Якщо говорити про перевиконання бюджету, про яке повідомляє уряд, – це за рахунок збільшення мінімальної зарплати?

Андрій Новак: Збільшення бюджетів всіх рівнів – центрального і місцевих – пояснюється тільки одним – інфляційним ефектом. Давайте не забувати, що за останні три роки сукупна офіційна інфляція склала 115%. Зараз уряд пожинає плоди цього інфляційного ефекту. Але це лише номінальне збільшення.

І в цьому році показник інфляції прогнозується вищим, ніж планувалося, тому уряд і надалі збиратиме доходи, розраховуючи на інфляційний ефект. І саме для цього вони закладають прогноз девальвації гривні. На 2020 рік у трирічній бюджетній резолюції курс має бути 31 гривня за долар. На жаль, нинішній уряд йде по стежці попереднього і вирішує проблеми за рахунок девальвації гривні. Але це б’є по громадянах, які отримують доходи у гривнях, а не в валюті. Та для всього малого і середнього бізнесу.

Володимир Панченко: У нас бюджет зростає в гривні, а падає в доларах. Так само це стосується ВВП. Це свідчить про те, що ті бюджетні надходження, які має країна, не можуть покривати ті витрати, які мають бюджетники.

– Індекс інвестиційної привабливості України за версією топ-менеджерів членських компаній Європейської бізнес асоціації полишив негативну площину і сягнув свого шестирічного максимуму. Європейська Бізнес Асоціація провела опитування серед керівників 142 найбільших міжнародних та українських компаній. Результати опитування показали, що негативні настрої бізнесменів не зникли, але послабилися. У чому тут секрет?

Володимир Панченко: Це бульбашки і бла-бла-бла. Відбуваються дуже неприємні процеси. Можна, звісно, використовувати індекси процент на процент. Але факти стають очевидними, коли дивитися на реальні цифри. Тобто у нас відбувається серйозне падіння прямих іноземних інвестицій. Якщо інвестування і є, то за рахунок підприємств. А підприємства не мають коштів, тому що більшість із них не заробляє прибутків. Відповідно загальна сума інвестицій падає, вона падає в доларовому еквіваленті навіть в аграрному секторі.

Андрій Новак: Щодо інвестиційної привабливості, то треба порівнювати Україну не саму з собою за різні періоди, а з іншими країнами. Дані Європейської бізнес асоціації свідчать, що ми вийшли з негативного тренду і перешли до позитивних очікувань. Звичайно, що позитивні очікування відносно України є, тому що, як не дивно, саме через військову агресію Росії тепер увесь світ підтримує Україну. Але досі немає виграшних позицій, порівняно з нашими географічними сусідами. Навіть у Росії інвестиційна привабливість вища, ніж в України, досі, хоч вона перебуває під санкціями.

– А от сайт Міністерства економічного розвитку і торгівлі повідомляє, що рівень тіньової економіки в Україні знизився до 34 відсотків ВВП. Наскільки успішною є боротьба з тіньовим сектором?

Андрій Новак: В оприлюдненій таблиці Світового банку стосовно розміру тіньової економіки країн Україна зайняла «почесне призове» третє місце – 49% економіки країни зараз перебуває в тіні. Вище нас Азербайджан із 63%.

В Україні половина економіки тіньова. Цьому сприяло надто різке підвищення показника мінімальної зарплати, яке не витягують більшість підприємств і організацій. Піднімати зарплати треба, але немає в економіці такого поняття як у два рази одномоментно піднімати показник обов’язковий до використання всіма підприємствами. Так в економіці не буває. Тому «тінь» в українській економіці зросла.

– Чого бракує Україні, щоб зрушення в економіці були відчутними і реальними?

Андрій Новак: Внутрішня економічна політика уряду і Національного банку має працювати на економічний розвиток, а не лише на самозбагачення найвищих українських чиновників.

Володимир Панченко: Потрібна зміна функції Нацбанку і його взаємодії з Кабінетом міністрів, відновлення кредитування, створення інструментів інвестування та інструментів експорту. Зараз якщо і відбувається іноземне інвестування, то воно вторинне за рівнем технологій.

Ранковий ефір Радіо Свобода на YouTube-каналі