28 червня Україна відзначає День Конституції. У 10-й статті Основного закону йдеться: «Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території». Низка митців, журналістів та вчених підписали звернення про необхідність ухвалення оновленого законопроекту №5670д про державну мову. Він, за їхніми словами, зокрема, допоможе реалізувати мовну вимогу статті Конституції. Радіо Свобода розпитало експертів, як же держава-Україна нині «забезпечує всебічний розвиток і функціонування української» та чи на часі ухвалення відповідного закону?
Україна повинна проводити «позитивну українізацію» в усіх сферах, а також у цьому контексті необхідне скасувати норми, що обмежують вживання української мови під виглядом захисту «регіональних» мов – таку думку висловив Радіо Свобода голова комітету Верховної Ради з питань культури і духовності Микола Княжицький, який є співавтором низки законів та законопроектів на захист української мови.
Українізацію (в позитивному розумінні) необхідно проводити не лише на телебаченні та радіо, а й у сфері послуг та освіті, фактично – в усіх сферах життяМикола Княжицький
«Мені здається, що ми не повинні очікувати, доки Конституційний суд України скасує «мовний закон Колесніченка – Ківалова». І навіть якщо він його скасує (а це треба зробити) – маємо якнайшвидше ухвалити новий закон про українську мову, який відповідав би тим реаліям, в яких ми сьогодні живемо. Очевидно, українізацію (в позитивному розумінні) необхідно проводити не лише на телебаченні та радіо, а й у сфері послуг та освіті, фактично – в усіх сферах життя. Тому що зараз ми маємо шанс виконати Конституцію і це зробити: якщо ми цього не зробимо, то може таке статися, що не вдасться нам побудувати успішну країну. Тому що утвердження української мови як державної для цього є надзвичайно важливим», – наголошує Микола Княжицький.
Президент Росії Володимир Путін (ліворуч) і нагороджений медаллю Пушкіна народний депутат України Сергій Ківалов, один зі співавторів «мовного закону Ківалова-Колесніченка». Москва, Кремль, 22 лютого 2013 року
Порушувати мовне питання зараз – розколювати Україну?
Ухвалення нових законів щодо захисту української мови та обмеження використання російської – не на часі, оскільки фактична українсько-російська війна, яка нині триває на сході держави, диктує інші пріоритети, каже український волонтер та блоґер Юрій Касьянов. До того ж, нинішнього законодавства для протекціонізму щодо української мови – достатньо, і зусилля краще спрямувати на популяризацію мови та платформи для її вивчення, вважає Касьянов.
Нинішня протекціоністька політика щодо української мови – вона правильна, і її наразі достатньоЮрій Касьянов
«У нас триває війна. І я вважаю, що нинішня протекціоністька політика щодо української мови – вона правильна, і її наразі достатньо. Треба створювати умови, а не обмежувати можливості людей говорити тією мовою, якою вони звикли. Порушувати мовне питання зараз – означає тією чи іншою мірою розколювати Україну. Адже в Україні живе багато людей, які розмовляють російською, і вони здебільшого не є нащадками агресорів чи колонізаторів. Ще з радянських часів російську мову підтримували більше за українську, звідси й великий відсоток російськомовних, які є не меншими патріотами, ніж українськомовні. Політика держави має бути спрямована на те, щоб українська мова розвивалася, і стала дійсно державною, на необхідному рівні. Щоб українська мова стала мовою повсюдного постійного спілкування, треба відкривати більше українських шкіл, вечірніх шкіл для дорослих та курсів української, бо в нас ніде вивчати українську мову, навіть за великого бажання», – зазначає волонтер.
«Мовну проблему» Юрій Касьянов вважає надуманою, і звинувачує у її штучному роздмухуванні як проросійські, так і ультраправі сили. Метою таких дій він називає розкол України за мовною ознакою, чого допускати не можна, попереджає волонтер.
Мовне питання не викликає спротиву чи розколу – Довженко
Забрати можливість маніпулювати мовним питанням – і є одним із приводів ухвалити закон про державну мову зараз, вважає експерт Отар Довженко.
Насправді, зауважує він, мовне питання не викликає спротиву чи розколу в українському суспільстві, в окремих випадках це радше негативні коментарі.
Далекоглядні політки мусять бачити, що це питання є насущним для майбутнього УкраїниОтар Довженко
«Це питання не є насущним для людей, але далекоглядні політки мусять бачити, що це питання є насущним для майбутнього України», – зауважує експерт.
«Якщо подивитися історію українізації України, хоч як це дико звучить, то якби ми перед кожним рішенням українізації: шкільної освіти, вищої освіти, далі – українська мова, як єдина мова реклами, проводили опитування громадської думки, виявилося б, що ніхто цього не підтримує. Я запевняю, що більшість людей, були би проти. Рішення просто приймалися і зараз нікому не спаде на думку протестувати проти україномовної реклами. Хоча для багатьох людей ця реклама – єдине джерело, де вони чують українську мову в житті. Тобто, це теж створило той фон, який за 20 років навчив багатьох людей української мови, нехай пасивно. Тому це з тих рішень, яке треба прийняти», – сказав Отар Довженко.
Пікетування Київської міської ради на підтримку проекту рішення про застосування української мови у сфері обслуговування. Київ, 20 квітня 2017 року
«Це можливість відстоювати державність України»
Захист України на сході та поширення і популяризація української мови мають відбуватися паралельно. Бо захист мови – це захист державності України, у свою чергу, наголосила народний депутат Оксана Юринець.
Тут немає порушень, які б обмежували чиїсь права, навпаки – це можливість відстоювати державність України. Зараз багато російськомовних людей самостійно переходять на українськуОксана Юринець
«Українська мова в Україні має домінувати, а захищати треба інші мови. Зараз ситуація абсолютно до навпаки – захищати треба власну мову. Тут немає порушень, які б обмежували чиїсь права, навпаки – це можливість відстоювати державність України. Зараз багато російськомовних людей самостійно переходять на українську. Натомість затягування часу прийняття обговорення цього питання або підтягування його під вибори може дати абсолютно зворотній результат. Тому сьогодні не можна втрачати ані часу, ані можливостей», – сказала Юринець.
Під час російської агресії ухвалення закону, який би захистив державну мову є вкрай важливим, підсумувала Оксана Юринець.
НА ЦЮ Ж ТЕМУ:
Закон про українську мову треба ухвалити невідкладно
«Це щеплення від Росії»: юристи про мовні квоти на телебаченні України
75 відсотків українською. Мовні квоти є ефективними – Зураб Аласанія
Мовний супермен Святослав Літинський: мовний кордон сильніший від військового
Порошенко підписав закон про мовні квоти на телебаченні
Квоти: 75% української в ефірі та «Діамантова рука» з субтитрами
Верховна Рада затвердила обов’язкові 75% української мови на телебаченні
Про мовну психотравму і українське ґетто. Українська журналістка заступилася за Олега Скрипку
Київ може показати приклад, як подолати наслідки мовної окупації України
Financial Times: кількість російськомовних в Україні суттєво зменшилася
Кількість виборців проросійських партій в Україні стрімко зменшується – експерт
Кореянка вивчила українську. Її дивують російськомовні чиновники України
Підводні камені постанови Кабміну про вільне володіння державною мовою
Міжнародне угруповання із захисту російськомовних під контролем Кремля
Українська мова і Порошенко. Досвід Фінляндії та Ізраїлю для України
Закон про мову – шанс для дітей із російськомовних родин знати українську
Війна проти України. Вбивство бібліотеки і українська мова