Cвобода слова чи дезінформації? – думки конгресменів та аналітиків США

Ілюстративне фото: плакат на акції протесту з нагоди річниці вбивства Бориса Нємцова. Москва, 27 лютого 2016 року

Дезінформація постала як новий виклик для демократичних суспільств, які поважають та захищають свободу слова.

«Дезінформаційні атаки відбуваються в Україні щодня», а в США під час виборів, «Кремль ефективно використав переваги відкритого суспільства, щоб зашкодити виборчому процесу», – пише в своїй публікації, присвяченій тижню протидії дезінформації, аналітик Atlantic Council Аліна Полякова.

«Стримування військової агресії – це тільки половина битви. Росія також провадить політичну агресію проти нашого суспільства, використовуючи кібератаки, дезінформацію, пропаганду та операції з впливу (радянською термінологією – «активні операції»), щоб вплинути на результати виборів і зашкодити довірі до наших інституцій», – пише в статті для аналітичного центру Atlantic Council екс-заступник генсека НАТО Александер Вершбоу.

«Якщо громадськість можна надурити, використовуючи неправдиві новини та дезінформацію – це спотворює саму демократію», – зазначає у своїх коментарях сенатор Шелдон Вайтгаус.

Розмірковуючи над шляхами протидії дезінформації, конгресмен Кріс Стюарт зауважив: «Не можна прийняти закон і заборонити дезінформацію. У нас – свобода слова. Не можна створювати якесь урядове бюро правди».

Все ж, дезінформація потребує певної відповіді. «Це – новий рубіж. Уряд мусить протидіяти іноземним державам, які займаються продукуванням несправжніх новин та дезінформації», – сенатор Роберт Менендес.

«Росіяни використовують інструментарій 21-го століття, і 20-те століття вже минуло, – зазначив республіканський конгресмен Адам Кінзінґер і додає, – ми мусимо пристосувати нашу стратегію до цього. Не можна забирати свободу слова, але якщо щось є неправдивою новиною – про це треба знати і треба напрацювати нашу відповідь. Найбільших страх Путіна – втрата влади в Росії і, я вважаю, нам потрібно протиставити його діям наші дії».

«Всередині країни ми маємо забезпечити захист виборчого процесу та інституцій від кібернападів та манупіляцій з-за кордону; ми маємо надати додаткові ресурси з виявлення та аналізу російської пропаганди та агентів впливу; ми маємо співпрацювати з соціальними медіа, щоб позначати і усувати неправдиві новини перед тим, як вони набувають розповсюдження; нам потрібно розширювати використання радіо, телебачення та інтернету, щоб протидіяти дезінформації та неправдивим новинам», – пропонує Вершбоу.

Він також закликав НАТО та ЄС співпрацювати з протидії пропаганді та дезінформації, обмінюватись розвідувальною інформацією про кіберзагрози та інші асиметричні загрози і проводити спільні навчання, «щоб «зелені чоловічки» не змогли зробити в наших країнах те, що вони зробили в Україні».

«Не варто боротись пропагандою проти пропаганди, але потрібно надавати об’єктивну інформацію», – зазначає Вершбоу, додавши: «захищати наші суспільства не менш важливо, ніж захищати кордони».