Підбиваючи підсумки роботи Верховної Ради України VIII скликання за половину її п’ятирічної каденції, спікер Андрій Парубій годину перелічував її успіхи. Серед найбільших здобутків назвав затвердження курсу на членство в НАТО, енергетичну незалежність та посилення боєздатності армії. На останній пленарний тиждень парламент також має «наполеонівські плани», сказав спікер. А от про «проблемні точки», а саме: кнопкодавство, прогули та гальмування низки ключових реформ на рівні парламенту, говорив із меншим запалом. Мовляв, докладає усіх зусиль як спікер, проте ще багато роботи попереду.
Верховна Рада долає екватор: чинний парламент діє уже два з половиною роки. Усупереч тому, що низка експертів (зокрема і Комітет виборців України) закликали продовжити роботу ще на місяць – депутати підуть на літні канікули вже після наступного пленарного тижня.
І спікер Андрій Парубій анонсував «наполеонівські плани» на 11-14 липня: продовження розгляду судової реформи, питань Конституційного суду, медичної, пенсійної та освітньої реформи.
Він також не виключив, що парламент у цей період розгляне зміну АТО на якусь іншу форму протидії російському втручанню, запровадження віз для росіян, реформу парламенту та призначення нового омбудсмена. На наступний тиждень можуть винести і голосування щодо зняття депутатської недоторканності з п’ятьох депутатів. Йдеться про Борислава Розенблата («БПП»), Євгена Дейдея, Максима Полякова (обидва з «Народного фронту»), Андрія Лозового (Радикальна партія), Олеся Довгого («Воля народу»).
Рада напередодні канікул нагадує студента-двієчника, який хоче за кілька днів встигнути зробити все, що відкладав місяцями, каже директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала. І з цього «нічого путнього не може вийти», адже ухвалені поспіхом рішення навряд будуть якісними, додає експерт.
Віталій Бала
На його думку, перед канікулами депутатам варто зосередитись на законопроектах, що потребують першого читання, або ж вирішити питання щодо недоторканності згаданих п’яти депутатів.
«І взагалі треба вже нарешті питання депутатської недоторканності загалом вирішити, в контексті зменшення імунітету. І, безумовно, призначити омбудсмена. Але, знову ж таки, ми не раз чули, що мали міняти склад ЦВК, і вже роками легітимно не працює Рахункова палата», – каже Бала.
Тож, із точки зору розмовного жанру, прес-конференція Парубія була достатньо вдалою, говорить експерт, проте до ефективності парламенту є багато запитань.
«Я хотів би порадити спікеру Андрію Парубію подивитись дослідження і побачити рівень довіри українців до Верховної Ради. Це і є, за великим рахунком, ознака дієздатності роботи чинного парламенту», – додав експерт.
Одне з останніх опитувань на цю тему проводив Київський міжнародний інститут соціології у лютому 2017 року. Тоді недовіру Верховній Раді висловили понад 82% респондентів.
Коли голосувати?
Експерти визнають, що дійсно плідними для ухвалення ключових законопроектів, що часто потребують кількагодинного обговорення, є лише вівторок та четвер – дні, коли Верховна Рада працює до і після обіду. І встигнути розглянути усе заплановане за ці два дні неможливо, переконані експерти.
На середу ж, коли є лише ранкове засідання, традиційно виносять не дискусійні законопроекти. І депутати у кулуарах зізнаються, що не бояться пропускати цей день.
П’ятниця ж – день, коли до парламенту приходять представники Кабінету міністрів на «годину запитань до уряду». Тоді законопроекти не голосуються взагалі, тож часто парламентські ряди виявляються напівпорожніми.
Андрій Парубій неодноразово закривав засідання завчасно саме тому, що в залі було менше від половини депутатів. Під час прес-конференції він запропонував поміняти порядок денний середи та п’ятниці місцями, аби кінець робочого тижня став продуктивнішим.
«Щодо прогулів: той інструментарій, який може мати голова Верховної Ради, я задіюю максимально. Ви знаєте, штрафи і відрахування заробітної плати за кожен день. Також ви знаєте мою ініціативу щодо того, щоб публікувати публічно в «Голосі України» тих депутатів, які відсутні під час голосувань. Я думаю, це дало свій великий ефект», – сказав Парубій.
Ми ж говоримо не про дисциплінування різками – політолог
Міг би змінити ситуацію з дисципліною новий закон про вибори, що покликаний зробити відбір депутатів до парламенту прозорішим. Його обіцяв Петро Порошенко, коли балотувався у президенти, про нього час від часу говорять лідери всіх парламентських фракцій. Проте і після двох із половиною років роботи Верховної Ради реформа так і не потрапила на розгляд депутатів.
Відповідаючи на запитання Радіо Свобода, Парубій зізнався: на це немає політичної волі, хоча під куполом існують уже сім варіантів відповідного законопроекту.
«Ми обговорили всі сім законопроектів, порівняли їх, і спрямували на дискусії до фракцій, щоб отримати від них відповідь. Можу вам сказати, що на сьогодні це питання залишається у дискусії», – прокоментував спікер.
Можуть змінити ситуацію з ефективністю парламенту перевибори, адже чинний склад Верховної Ради навряд почне працювати ефективніше, переконаний політолог Андрій Єрмолаєв.
Андрій Єрмолаєв
«Ну, ми ж говоримо не про середню школу і школярів, яких треба дисциплінувати різками і горохом у кутку чи охороною на вході. Ми маємо справу з освіченими, дорослими людьми. Отже, якщо парламент не працює – вибори», – каже Єрмолаєв.
Натомість політолог та історик Олександр Палій переконаний, що нові вибори нічого не змінять, адже наразі не сформувались нові якісніші політичні сили, що могли би витіснити «ветеранів».
Олександр Палій
Тож слід «дисциплінувати» той парламент, що є, тим більше, що він непоганий, вважає Палій. Зокрема, дуже допомагає тиск громадськості та керівників політичних партій на депутатів, каже він.
«Ми бачимо, що в принципі ключові реформи парламентом ухвалюються після важких дискусій. Дуже неініціативний у нас парламент, до речі, у нього реформаторського драйву явно бракує. Можна сказати, чим цей парламент нормальний: що у нього знаходяться 240-270 голосів, коли потрібно ухвалювати потрібні рішення», – каже політичний експерт Палій.
Верховну Раду VIII скликання обрали на позачергових виборах 26 жовтня 2014 року. Зазвичай парламент налічує 450 депутатів.
Проте через окупацію Росією Криму та частини Донбасу, парламент VIII скликання налічує 422 депутати.