Путін і його каста недоторканних. Держдума Росії дозволила засекречувати особисті дані високопосадовців

​Ініціатива засекретити персональні дані російських чиновників, які обіймають високі посади, та їхніх сімей, належить особисто президенту Росії Володимиру Путіну. Згідно з ухваленим Держдумою законом, до засекречених персональних даних належать банківські рахунки, відомості про нерухомість (як в країні, так і за кордоном) та інше майно.

​

Це обговорюють екс-співробітник КДБ, колишній член комітету Держдуми Росії з безпеки та протидії корупції Геннадій Гудков, сенатор Франц Клінцевич («Єдина Росія»), журналіст-розслідувач Роман Шлейнов.

​

Роман Шлейнов: Я не думаю, що зараз це ускладнить роботу. Я звернувся за коментарями до «Росреєстру», і в його Московському управлінні мені сказали, що вони розкривають дані, згідно з іншими федеральними законами. А федеральні закони у нас рівні. Без скасування тих положень федеральних законів, за якими відбувається розкриття інформації, які регламентують діяльність «Росреєстру», неможливо просто вилучити ці дані. Коли ці закони будуть змінені, тоді і будемо дивитися.

​Геннадій Гудков: Влада припинила навіть імітувати боротьбу з корупцією. Очевидно, що дана команда: «Тепер, хлопці, ви будете просити у президента, щоб ми вас включили до списку людей, які охоронятимуться». А цей список буде зростати. Цей закон напевно буде обростати різними поправками. Закриють Генпрокуратуру в зв'язку з особливою секретністю і важливістю, Слідчий комітет, ФСБ, МВС з огляду на те, що вони ведуть складну оперативну роботу. І «Росреєстр», я думаю, тепер ніяких даних давати нікому не буде без команди, посилаючись на цей закон.

Роман Шлейнов: У цьому законопроекті, який був ухвалений в третьому читанні, поки сказано: «За винятком персональних даних, які підлягають опублікуванню або обов'язковому оприлюдненню відповідно до федеральних законів». «Росреєстр» регламентується іншими федеральними законами.

Роман Шлейнов

​Геннадій Гудков: За кордоном засекречується реальний оперативний склад, який, наприклад, бере участь в розробках, працює «під дахом» – там, де це треба засекретити. А у нас засекречується номенклатура. У нас будуть номенклатурні списки. І це тільки «перша ластівка».

– У законі зазначено: засекретити персональні дані членів сім'ї. Член сім'ї – там це не конкретизовано. Наскільки розмите поняття «член сім'ї»? І чи може друг сім'ї бути «членом сім'ї»?

Роман Шлейнов: Звичайно, ні. Але у нас це дуже гнучка категорія. Коли мова заходить про розкриття доходів, чомусь членами сім'ї вважаються тільки чоловік, дружина і неповнолітні діти. А коли мова заходить про розкриття чогось ще, до членів сім'ї приписуються всі – і внучаті племінники, і сестри, і брати, і так далі.

Франц Клінцевич: Цей закон виник не просто так. І цей закон не пов'язаний з нинішніми керівниками. Ви повинні розуміти, що федеральний закон ухвалюється на тривалий час, пов'язаний з функціонуванням держави. Я вважаю, що він абсолютно правомірний. Такий закон потрібен, і він повинен бути.

– А навіщо засекречувати банківські рахунки, відомості про нерухомість членів сімей?

Франц Клінцевич: Якщо ми говоримо про нинішніх керівників, то я повинен сказати, що у всіх нинішніх керівників банківські рахунки і їхня кількість показані. І там особливо нічого секретити. Але в Росії можуть прийти до влади і люди такі, як приходять в Європі, в Америці, вони прийшли з бізнесу, вони щось зробили, заробили. І в цьому випадку закон працює на перспективу, на тривалий період. І з цим пов'язані всі відповідні заходи. А сьогодні шукати в темній кімнаті кішку, напевно, не дуже продуктивно.

Франц Клінцевич

– Ми пам'ятаємо фільм «Чайка», який зняли Олексій Навальний і його Фонд боротьби з корупцією. І після того, як картина пройшла з успіхом, у неї понад мільйон переглядів, в «Росреєстрі» раптом зникли відомості про нерухомість синів Чайки. Там з'явилася якась абракадабра з букв, цифр. Це що таке, на ваш погляд?

Франц Клінцевич: Я не знаю цього. Але я знаю одне, що діти Чайки дійсно займаються бізнесом. І можливо, виходячи з якоїсь сформованої системи, часом, можливо, помилковою, щоб не було зайвих нарікань, зробили якісь дії, переоформивши рахунки на інших людей. Я не можу нічого сказати.

​Геннадій Гудков: Засекречування йде не від радикальних елементів, не від терористів, не від підривних елементів, а від власного народу, щоб він не знав, як живуть його «слуги». Тому що «слуги» в тисячі разів багатші, ніж той народ, якому вони служать. І коли «пересічний гаманець» Ролдугіна має два мільярди доларів на офшорному рахунку, всі розуміють, що це не його гроші, що на віолончелі таку суму не заробиш. А те, що скидають йому мільярди, сотні мільйонів доларів найбільші російські компанії, це говорить про те, що у нього дуже близькі, тісні стосунки з першою особою держави.

– До речі, такий, як віолончеліст Ролдугін, цілком може потрапити в цей список.

​Геннадій Гудков: Запросто і потрапить. Тому що в Росії право вже давно не публічне. Будуть якісь розпорядження. Або будуть тупо відмовляти у видачі даних: «А ми вам просто не хочемо давати. Ідіть і скаржтеся до прокуратури». Там же, де і суддя, і слідчий, і всі інші. Все це від лукавого.

Роман Шлейнов: І в США, і в Європі ці дані відкриті. Це все – доступна, публічна інформація. У США діє закон про розкриття інформації, згідно з яким (хоч і з труднощами іноді) журналісти запитують відомості, в тому числі, які намагаються засекретити, але дістають ці дані. У нас щось подібне уявити неможливо.

​Геннадій Гудков: Треба розуміти, що влада в країні захоплена номенклатурою бюрократичною. Очільником номенклатурної бюрократії є президент. Для того щоб владу утримувати, ця номенклатура знищила демократичний інститут змінюваності влади, але вона ще оточила себе силовиками, щоб захищатися від народу. А щоб захищатися від народу, силовикам потрібні додаткові повноваження. Їх треба «підгодовувати», а то раптом не будуть захищати. Тому силовики у нас є пріоритетним загоном, вони захищають номенклатуру від народу. Таким чином вони самі отримують якісь крихти зі столу. Відповідно, номенклатура буде ростити загін, який захищає її привілеї управляти, правити вічно і розкрадати країну. Таким чином вони будуть зміцнювати постійно, передаючи все нові і нові повноваження та позбавляючи будь-якої можливості контролю над силовим блоком.

– Романе, Ви займаєтеся розслідуваннями. Що ще не засекретили, що ще дозволяє Вам займатися розслідуваннями?

Роман Шлейнов: Єдиний державний реєстр юридичних осіб – я не знаю, чи дійде до цього. Адже родичі чиновників, зокрема, яких охороняє закон, люблять займатися бізнесом. Наприклад, син міністра внутрішніх справ – можна подивитися, які бізнеси у нього є. Поки це можна зробити за Єдиним державним реєстром юридичних осіб. Я не знаю, чи дійдуть руки і до цього, але вони тягнуться плавно до того, щоб закрити і ці дані, судячи з усього.

– Геннадію, Ви – в минулому співробітник КДБ. Ментальність цих людей – для багатьох загадка. Є порядні люди в спецслужбах?

Геннадій Гудков: Звичайно, є. Оперативний склад, середній склад, вони ненавидять шахраїв і злодіїв у владі, повірте.

Геннадій Гудков

– Тобто Ви хочете сказати, що їх більшість?

Геннадій Гудков: Я не хочу сказати, що їх більшість. Але середній і молодший оперативний склад це ненавидять.

Розумієте, люди йдуть в органи не тільки для збагачення. В принципі, тема боротьби добра і зла – вічна. Дуже багато людей йдуть туди, щоб абсолютно щиро боротися зі злом. А коли їх змушують служити злу, брехати, вивертатися ...

Я вас запевняю, всередині органів величезна кількість офіцерів, які тихо, люто ненавидять те, що робить верхівка. Це абсолютно достовірна інформація. Але вони зробити нічого не можуть. Частина з них потім переходить в стан корупціонерів або слуг корупціонерів, а частині промивають мізки.

– Треба відзначити, що влада послідовна. Зовсім нещодавно був ухвалений закон, який в народі прозвали «закон Тимченка», або «все для друзів». Великих підприємців, які потрапили під західні санкції, можуть звільнити від фіскального тягаря. Ба більше, повернути їм з державної скарбниці податки, сплачені з 2014 року. Це фрагмент все тієї ж пісні? Чи це трішки інше?

Роман Шлейнов: Швидше, це компенсація друзям. Все-таки про друзів не забувають. І якщо вони, як вважається, в значній мірі постраждали від санкцій, то потрібно їм дати певні можливості це все компенсувати, але, на жаль, за наш з вами рахунок.

Потрібно сказати, що Reuters робив на цю тему матеріал. Вони підрахували, що значна кількість наших мільйонерів і мільярдерів не живе в країні стільки часу, щоб платити тут податки. Закон їм це дозволяє. Після того як їх зобов'язали розкривати офшори і декларувати їх для того, щоб збирати з них податки, з'ясувалося, що розкривати нема чого, тому що значна кількість з них не живуть у країні. Я думаю, що вони і там використовують схеми, які дозволяють їм запросто не платити податки в тих країнах, в яких вони живуть. Є ж офшорні юрисдикції...

– А кого ж стосуються компенсації з бюджету?

Роман Шлейнов: Компенсації з бюджету стосуються друзів.

Геннадій Гудков: Великі державні компанії або компанії, які пов'язані з державою безпосередньо. І звісно, це найближче оточення президента. Причому не тільки Ролдугін у нас процвітає зі своєю віолончеллю. Є ж і інші друзі його дитинства, які «в шоколаді».

– Якщо говорити про менталітет президента Володимира Путіна, який, звичайно ж, має прямого стосунку і до цих законів, і до таких взаємин між друзями і президентом. Чи можна говорити, що він живе за принципом «друзів треба тримати близько, а ворогів – ще ближче»?

Геннадій Гудков: Те, що ми називаємо «друзями і членами кооперативу «Озеро», в усьому цивілізованому світі називають корупцією і злодійством. І те, що за цим, на жаль, стоїть вищий політичний ешелон російської влади, – це абсолютно очевидно. А вже яким принципом вони керуються – «друзям – все, іншим – закон» чи якимось ще, треба запитати Володимира Володимировича.

Матеріал повністю – на сайті Російської редакції Радіо Свобода