«Пам’ять про святого Йосафата важлива на тлі євроінтеграції України» – представник УГКЦ

Собор Святого Петра на однойменній площі в Римі

Рим – Цієї неділі у Ватикані відбудеться визначна подія для українських вірян – національне паломництво до гробу священномученика Йосафата в соборі Святого Петра. Очікують прибуття 5 тисяч прочан з України, Італії та інших країн, де поширені греко-католицькі осередки. Очолює прощу глава УГКЦ Святослав Шевчук, який служитиме літургію на папському престолі головного храму католицького світу.

Проща українців до Ватикану сама по собі не є новиною, адже останнім часом подібні заходи відбуваються майже щорічно. Почастішали вони після 2011 року, коли на площі Святого Петра була встановлена різдвяна ялинка з України. Втім, нинішньому паломництву надають особливого значення з двох причин, розповів Радіо Свобода отець Марко Семеген.

По-перше, це не є проща винятково для українців з Італії, а вона оголошена національною. По-друге, наголошує священик, Блаженніший Святослав відслужить божественну літургію в соборі Святого Петра на головному престолі. Такий привілей папа Римський Франциск вже вдруге надає нинішньому очільнику УГКЦ. За останні майже 30 років це четвертий раз, коли літургію за візантійським обрядом на папському престолі очолить провідник українських греко-католиків.

Блаженніший Святослав очолює загальнонаціональне паломництво з нагоди проголошення святим Йосафата Кунцевича
Марко Семеген

«Українські літургії на папських престолах відбувалися 1988 року з нагоди тисячоліття хрещення Київської Русі, 1996 року, коли відзначали 400-ліття Берестейської унії, 2013 року з нагоди 50-річчя покладення мощей священомученика Йосафата Кунцевича у базиліці Святого Петра, і цього року Блаженніший Святослав очолює загальнонаціональне паломництво з нагоди проголошення святим Йосафата Кунцевича», – розповідає Радіо Свобода отець Марко Семеген, голова римського товариства «Свята Софія».

Постать святого Йосафата

Прочани вшановують у Римі єдиного українського святого католицької церкви Йосафата Кунцевича, якого 150 років тому канонізував Святий престол. Ювілей канонізації священномученика, мощі котрого спочивають у головній католицькій базиліці, греко-католики вважають важливою подією для всієї України. Адже не кожна нація має унікальну можливість присутності власного святого в соборі Святого Петра, зауважує в коментарі для Радіо Свобода отець Андрій Солецький, керівник секретаріату глави УГКЦ в Римі.

Для українців пам’ять про святого Йосафата як великого мученика за єдність церкви є надто важливою на тлі наших євроінтеграційних намірів
Андрій Солецький

«Для українців пам’ять про святого Йосафата як великого мученика за єдність церкви є надто важливою на тлі наших євроінтеграційних намірів. Ця постать є свідченням прагнення України бути з усім європейським світом у єдності з єпископом Риму, Святіший отцем, який свого часу відігравав роль міжнародного символу єдності народів Європи і не тільки», – додає отець Андрій Солецький.

Єпископ УГКЦ Йосафат Кунцевич (1580-1623) прославився пасторською діяльністю на межі XVI-XVII століть після оголошення Берестейської унії про об’єднання православної і католицької церков під юрисдикцією папи Римського. Стосовно ролі Йосафата в історії української церкви досі існують суперечливі оцінки. Одні вважають єпископа папським фанатиком, котрий насильно навертав православних у католицтво, для інших ця постать є зразком ідеї єднання між православними і католиками, особливо в контексті сучасного міжконфесійного діалогу.

Релігійний діяч загинув у 1623 році у Вітебську (тодішня територія Польщі) від рук розлючених опонентів. Факт мученицької смерті став приводом для зачислення його до лику святих за відданість церкві.

Він, віддавши власне життя, засвідчив готовність навіть померти заради єдності церкви
Андрій Солецький

«Я вважаю, що святий Йосафат є прикладом цього правдивого екуменічного діалогу, екуменізму крові, бо він, віддавши власне життя, засвідчив готовність навіть померти заради єдності церкви», – зазначає отець Андрій Солецький.

На його думку, нині на рівні міжцерковних відносин слід переосмислити роль та внесок святого Йосафата в екуменічний діалог між християнами Заходу й Сходу.