Депутатська недоторканність під сумнівом: хто, чому і коли може її втратити

Незабаром вже п’ятьох парламентарів можуть позбавити депутатської недоторканності. Подання про це направила до Верховної Ради Генеральна прокуратура, а регламентний комітет готується розглядати справу кожного з них. Йдеться про Борислава Розенблата («БПП»), Євгена Дейдея («Народний фронт»), Максима Полякова («Народний фронт»), Андрія Лозового (Радикальна партія), Олеся Довгого («Воля народу»). Що їм інкримінують та яка ймовірність, що ці парламентарі на останньому пленарному тижні у липні втратять імунітет?

​

Ще вранці у четвер голова регламентного комітету Павло Пинзеник обурювався, що із соцмереж та преси дізнався, що ГПУ направила до Верховної Ради подання на п’ятьох депутатів.

Проте через кілька годин він додав, що ці папери вже з’явились в електронній базі документообігу парламенту. Тож регламентний комітет очікує їх отримати «із вечірньою поштою».

«Бурштинова ситуація» навколо Розенблата та Полякова: думки депутатів (відео)

Пинзеник запевняє, що діятиме згідно з процедурою: депутати мають п’ять днів на те, щоб озвучити свою версію подій, і лише потім регламентний комітет плануватиме розгляд подань про зняття з них недоторканності.

«Нам дається 20 днів на розгляд цього питання. Якщо взяти до уваги, що наступний тиждень – це тиждень роботи з виборцями, потім тиждень роботи в комітетах, – тож в останній пленарний тиждень могло б бути розглянуте це питання», – сказав Пинзеник, відповідаючи на запитання Радіо Свобода.

«Бурштинова схема» – до 12 років ув’язнення

До кожного з п’яти парламентарів Генеральна прокуратура має різні зауваження. Скажімо, Борислава Розенблата («БПП») просять притягнути до кримінальної відповідальності, надати згоду на затримання та обрання запобіжного заходу у вигляді арешту за участь у «бурштиновій схемі».

Йому закидають незаконне збагачення на суму 280 тисяч доларів. На суді САП проситиме для народного депутата 12 років ув’язнення з конфіскацією майна.

Борислав Розенблат натомість сприймає це подання як «помсту за антикорупційну діяльність». Проте саме лобіювання законодавчих ініціатив щодо легалізації видобутку бурштину на користь закордонних фірм йому і закидало Національне антикорупційне бюро України.

«Ми голосували за НАБУ, НАЗК, САП як незалежні органи, які не відповідають перед тими чи іншими політичними силами. Тому будь-який депутат коаліції чи опозиції може потрапити під приціл цих органів. Але треба все робити згідно з законом. І якщо є докази – треба їх надавати. Але те, що зараз творять зі мною чи з іншими колегами, – це шалений тиск і просто підстава», – стверджує Розенблат.

Аналогічні прохання ГПУ до Верховної Ради і щодо іншого фігуранта «бурштинової схеми» Максима Полякова («Народний фронт»). Його підозрюють у хабарництві в розмірі 7,5 тисяч доларів за лобіювання галузевого законопроекту. Полякову, як і Розенблату, загрожує до 12 років позбавлення волі.

Поляков заявляє, що не боїться зняття з нього недоторканності. За його словами, докази НАБУ суперечливі.

«Вони ж інкримінують, що створена якась організація. Затримали шестеро людей. Так от цікаво, що ті шестеро людей, які зустрілись у суді, – абсолютна більшість між собою не знайома. Адвокати шукали адвокатів. А за їхньою ж версією, це злочинне угруповання, яке сформувалось, діяло в межах чогось», – сказав Поляков у кулуарах парламенту.

Збагачення і несплата податків

Олесь Довгий (депутатська група «Воля народу»), мовиться у поданні ГПУ, може бути причетний до незаконного відчуження 10 земельних ділянок природно-заповідного фонду – заказника «Жуків острів». Якщо провину доведуть, депутатові загрожує від 3 до 8 років ув’язнення.

Довгий на засідання парламенту у четвер прийшов, проте давати коментарі журналістам усіляко уникав. Його прес-служба порадила «читати фейсбук депутата».

Андрієві Лозовому (Радикальна партія) Генпрокуратура закидає навмисне ухилення від сплати податків в розмірі понад 1,8 мільйона гривень. Те, що йому загрожує у разі, якщо провину доведуть, правоохоронці поки не озвучують.

Із трибуни Верховної Ради Лозовий жартував, що додасть до своєї е-декларації колекцію Генеральної прокуратури про зняття недоторканності. Він наполягає, що не винен і що його переслідують за позицію Радикальної фракції щодо генерального прокурора Юрія Луценка.

«Це все абсолютно висмоктано з пальця. Я – чесна людина, яка завжди податки платила. Ні НАБУ, ні САП на мене не подавали зараз. Є заява Ситника, де він заперечує те, що говорить Луценко. Це самодіяльність ГПУ, перевищення службових повноважень генпрокурора, це відверте політичне беззаконня», – сказав він Радіо Свобода.

Вимагають притягнути до кримінальної відповідальності і Євгена Дейдея («Народний фронт»). За версією прокуратури, він міг незаконно збагатитись на 6 мільйонів гривень, скориставшись своїми повноваженнями.

У Верховній Раді у четвер Дейдей не з’явився, проте в ефірі телеканалу «112 Україна» заявив, що готовий до втрати імунітету, адже готовий до перевірок. За його версією, подання – це помста екс-керівника Одещини Міхеїла Саакашвілі за посередництва Гізо Углави, першого заступника голови НАБУ.

Подання на Євгена Дейдея («незаконне збагачення»), Андрія Лозового («несплата податків») певною мірою безпрецедентні, каже менеджер антикорупційної групи «РПР» Антон Марчук, – це перші справи НАБУ після запровадження е-декларування, що стосуються високопосадовців такого рівня.

«Тут насправді питання не лише того, що вказано у декларації. Тому що дуже часто фігуранти розслідувань намагаються незаконні активи записувати на своїх родичів чи близьких людей. І у такому випадку їм також можна інкримінувати незаконне збагачення. Зокрема, у випадку з Дейдеєм він майже все записував на свою дружину», – сказав Марчук.

Чи голосуватимуть за зняття недоторканності їхні колеги?

До висновку регламентного комітету немає сенсу коментувати ці подання, особливо знаючи «непрості відносини українських правоохоронних структур із різними фракціями», вважає депутат Сергій Висоцький («Батьківщина»).

«Ну, інкримінують – хай інкримінують, є суд, є слідство. Коментувати своїх колег, коли я не знаю, в чому там суть, і підозрюю, що там може бути доля політики всюди, я не буду», – сказав Висоцький.

Натомість заступник голови фракції БПП Олексій Гончаренко заявив, що планує голосувати за зняття з усіх п’ятьох недоторканності «пакетом».

«Я є принциповим противником існування інституту депутатської недоторканності. Це розподіл людей на панів і холопів. Тому я навіть читати не буду подання: для цього є суд, прокуратура, адвокати. Хай вони доводять: ті доводять вину, інші – що невинуваті», – сказав Гончаренко.

Фракції коаліції демонструють подвійні стандарти щодо своїх колег, переконаний депутат Олександр Долженков. Він нагадав: коли парламент знімав недоторканність із члена його фракції «Опозиційного блоку» Вадима Новинського, тоді представники більшості підтримали це. А коли почали вносити подання щодо представників їхніх фракцій – це називають політичним тиском, каже Долженков.

«Ви ж бачите демарші? От Радикальна партія вийшла на трибуну, казала, що це – політичний тиск. А чому щодо інших це – не політичний тиск? Чим один депутат відрізняється від іншого?» – прокоментував Долженков.

Вадим Новинський хоч і втратив депутатську недоторканність у грудні 2016 року, проте зберіг мандат, і рішення суду щодо нього (йому інкримінують примушення покійного митрополита Володимира, попереднього глави УПЦ (МП), піти з посади) немає.