У пошуках «п’ятої колони»: українцям пропонують скласти список проявів інформаційної агресії

Київ – Служба безпеки України створила у Facebook сторінку, на якій закликає користувачів залишати свої пропозиції щодо переліку діянь, які становлять загрозу національній безпеці. Перед цим стати пліч-о-пліч із СБУ проти інформаційної агресії та «ворожої п’ятої колони» пропонував українцям голова спецслужби Василь Грицак. Між тим, на думку деяких експертів, йдеться про згортання свобод в Україні, і нічого, окрім «провокування доносів», нова ініціатива не принесе.

СБУ готується розробити зміни до законодавства для «надання правової оцінки всім формам та методам ведення гібридної війни», йдеться на сайті відомства.

Для цього вони пропонують українцям надсилати їм свої ідеї щодо діянь, які можуть кваліфікуватись як такі, що загрожують національним інтересам України, на спеціально створену сторінку у Facebook або на електронну пошту. Після цього, обіцяють у відомстві, СБУ вийде із конкретними законодавчими ініціативами, спираючись на свій досвід та спецслужб інших країн.

За словами речниці СБУ Олени Гітлянської, таким чином відомство намагається ініціювати діалог у суспільстві і з’ясувати, чого прагнуть люди.

«Мається на увазі, що сьогодні треба спільними зусиллями робити все, щоб люди, які отримують гроші з Російської Федерації, не могли проводити тут антиукраїнську діяльність. І сьогодні законодавство потребує уточнення, щоб ми могли притягувати таких людей до відповідальності. Але це все треба робити за згодою суспільства, тому що це – дуже тонкі речі, і щоб не йшла мова про утиски свободи слова, треба спільно розробити і прийняти відповідні зміни», – зазначила вона у коментарі Радіо Свобода.

Про потребу у змінах законодавства щодо інформаційної безпеки говорять і в Міністерстві інформаційної політики, і у парламентському комітеті з питань свободи слова.

Зараз немає ще якогось конкретного законопроекту, йдеться радше про створення робочої групи для розробки такого документа, зазначає заступниця голови комітету Ольга Червакова.

«Так, я вважаю, що він потрібен. Так, я вважаю, що будь-які зусилля на протидію російській агресії потрібні зараз Україні, і їх повинні об’єднати і комітет з питань свободи слова, і Міністерство інформаційної політики, і Служба безпеки України. Я вам скажу, що ні міністерство, ні комітет не можуть виконувати повноцінно своїх повноважень без залучення Служби безпеки, без інформації від Служби безпеки щодо тих персоналій, які безпосередньо загрожують безпеці України. Тому я вважаю, що така ініціатива може лише вітатися, але для її реалізації має бути створена робоча група», – вважає депутат.

Сьогодні фіксація і документування злочинів в інтернеті відбувається за внутрішньовідомчими документами правоохоронних органів, зауважує заступник міністра інформаційної політики Дмитро Золотухін.

Дмитро Золотухін

«У мене є список судових рішень, які були винесені за кримінальними справами СБУ з приводу поширення публічних закликів про повалення конституційного ладу України у соціальній мережі «Вконтакте». За більшістю з них, наскільки мені відомо, є умовні терміни обмеження волі. Тому у правоохоронних органів є певний дефіцит норм, які вони можуть застосовувати. Але для демократичної держави це абсолютно нормально. Ненормальним є те, що ми будуємо демократичну державу в умовах фактичної війни», – сказав він.

Можливим кроком назустріч громадськості назвала другу заяву СБУ колишня заступниця міністра інформаційної політики, експерт зі стратегічних комунікацій організації «Інформаційна безпека» Тетяна Попова.

Тетяна Попова

«Попередній реліз від СБУ мені не дуже сподобався, також я знаю, що він трохи здивував міжнародні журналістські організації, але у новому релізі я бачу, що вони пробують зробити крок назустріч журналістським організаціям. Побачимо, чи це буде реальний крок, чи лише декларація. На мій погляд, втручатися в свободу слова не має ніхто: ні СБУ, ні президент, ні міністр внутрішніх справ», – сказала вона.

В Україні достатньо законів для регулювання викликів в інформаційній сфері – Романюк

Між тим, на думку директора Інституту масової інформації Оксани Романюк, сьогодні українського законодавства цілком достатньо для інформаційної безпеки, а ініціатива СБУ пропонує дублювання функцій інших міністерств і відомств бюджетним коштом.

Оксана Романюк

«Я не бачу жодної потреби, жодної актуальності саме зараз розробляти будь-яке додаткове законодавство, яке займалось би регулюванням викликів в інформаційній сфері. Мені здається, що СБУ має трохи більше займатися своїми завданнями і не посягати на регулювання інформаційних потоків. У нас є законодавство, яким керуються журналісти у своїй діяльності. У нас є законодавство, яким керується СБУ у своїй діяльності. У нас є саморегулятивні органи у журналістській сфері: це і Комісія з журналістської етики, і Незалежна медійна рада. І зрештою, є спонтанна семорегуляція у Facebook, яка чудово працює», – зазначає вона.

Повторенням історії Німеччини 20-30-х років називає згадані ініціативи речник уповноваженого Верховної Ради з прав людини Михайло Чаплига.

Михайло Чаплига

«Це навіть не сліпе копіювання того, що відбувається у Російській Федерації, це фактично є наслідування того, що відбувалося у Веймарській республіці. Ми знаємо, у що згодом це вилилось, однак початки були закладені у 20-30-х роках, коли приймалися відповідні акти про захист національних інтересів, боротьбу з ворогами народу, і обмеження права на мирні зібрання, обмеження свободи слова – все це відбувалося під «соусом» боротьби за національні інтереси», – каже Чаплига.

На його думку, сьогодні ніщо у законодавстві не заважає СБУ займатися своєю роботою, а не «провокувати доноси», коли будь-яка критика може бути сприйнята з точки зору СБУ як загроза національній безпеці.