Донецький обласний краєзнавчий музей – це сім тисяч квадратних метрів виставкових зал і понад 200 тисяч відвідувачів на рік. Але це було до війни. У серпні 2014 року під час обстрілів частина будівлі була зруйнована. Уламок снаряду пробив дах над найвідомішим експонатом музею – скелетом мамонта. Було втрачено експонатні фонди, а частина співробітників музею виїхали до Краматорська, щоб відновити роботу музею на вільній території. Лише два роки потому, в 2016-му музей вдалося перереєструвати на звільненій Донеччині.
Зараз працівники музею намагаються відродити експозиції і почати життя з чистого аркушу, розповідає Світлана Глушко, генеральний директор Донецького обласного краєзнавчого музею.
Наш музей зареєстрований в Краматорську, ми відновлюємо роботу музею. Розуміємо, що живемо в часи змін, і потрібно дивитися у майбутнєСвітлана Глушко
«До 2014 року музей налічував чотири відділи, це був відділ «Великої Вітчизняної війни» в Донецьку і три відділи філії в області. Це Великоанадольський музей лісу, меморіальний музей-садиба Немировича-Данченко та музей композитора Сергія Прокоф’єва. Наш музей зареєстрований в місті Краматорську, ми відновлюємо роботу музею. Ми розуміємо, що живемо в часи змін, і потрібно дивитися у майбутнє. Ми хочемо зробити для Донецької області відкритий музейний центр, де будуть сучасні технології, де буде зовсім інший погляд на музейну справу», – зазначає Глушко.
На відновлення музею плани наполеонівські, каже Дмитро Білько, вчений секретар Донецького обласного краєзнавчого музею. Планується створення музею без стін – простору відкритого для людей, який би формував культурне середовище навколо себе.
Є ціла низка тем для дослідження: вивчення міської антропології. Крім того археологічні студії і майстерні, які вже поступово набирають силуДмитро Білько
«Це складається з кількох шарів. Перш за все – наукова і дослідницька діяльність. Туди б мало увійти кілька підрозділів, які б займалися дослідженням міст, як явища. Є ціла низка тем для дослідження: вивчення міської антропології. Крім того археологічні студії і майстерні, які вже поступово набирають силу. У нас дуже потужний склад археологів, які цим займаються, відновлюють технології палеолітичного виготовлення знарядь», – каже Білько.
Донеччина повинна мати сучасний музейний центр, щоб показати, що це не тільки промисловий центр, говорить Олена Булдакова, головний зберігач Донецького обласного краєзнавчого музею. На її думку, бойові дії, що зараз точаться на теренах Донбасу, можуть стати в майбутньому темою досліджень і музейних експозицій.
Ми збираємо зброю АТО, фотоматеріали, документи. Найближчі плани нашого музею – це виставка АТООлена Булдакова
«На нас звикли дивитися, як на індустріальний, шахтний регіон, але насправді це дуже красива земля, це прекрасні краєвиди. У післявоєнні часи, культурний аспект просто незамінний. До того ж той самий аспект, який спричинив ту війну. Але як зберігач музею, я можу сказати, що ми повинні мріяти не тільки про високі технології, а й використовувати традиційні методи роботи. Наші співробітники мандрують місцями бойових дій. Ми збираємо зброю АТО, фотоматеріали, документи. Найближчі плани нашого музею – це виставка АТО», – каже Булдакова.
І хоча працівники Донецького музею намагаються розпочати все з чистого аркушу самотужки, зізнаються, що є проблеми. По-перше працівникам потрібно було б пройти навчання, щоб зробити свою роботу більш сучасною. Також потрібні приміщення для експозицій і автомобіль, щоб долати відстані між філіями музею в області.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ: