Дезінформація про збиття «Боїнга» на Донбасі повертається у заголовки публікацій, а неправдиві новини й досі залишаються дуже ефективним засобом провокування напруженості в Україні. Про це та інше – у щотижневому огляді дезінформації від робочої групи зі стратегічних комунікацій Європейської служби зовнішніх зв’язків.
Дезінформація про трагедію рейсу MH17 повертається у заголовки, пишуть у щотижневому огляді дезінформації. «Так, ми дізнались, що з’явились такі собі нові документи, які начебто доводять відповідальність СБУ за падіння літака «Малайзійських авіаліній», – зазначають його автори.
Йдеться про папери, які раніше опублікувало російське видання «Совершенно секретно». Журналісти Радіо Свобода вже писали про це у рубриці «Деза», в СБУ ці папери назвали фальшивкою. Як пишуть експерти East Stratcom, це – ще одна із багатьох версій, які поширюють прокремлівські ЗМІ.
«Однак в тому, як це повідомлення було сфабриковане, підхоплене і поширене російськими державними ЗМІ, можна знайти характерні ознаки підтримуваних владою активних заходів. Наприклад, цей «ексклюзив» був вперше опублікований в маловідомій прокремлівській газеті, а потім, після перекладу англійською, поширився через сотню сайтів, які спеціалізуються на теоріях змови, прокремлівських наративах. За 3 дні статтю переклали 24 мовами, а потім вона була опублікована головним прокремлівським ЗМІ – агентством Sputnik», – мовиться у огляді.
Також, один ЗМІ в Чехії заявив, що падіння літака було провокацією, направленою на дискредитацію Росії. «Тут ми також бачимо використання улюбленого прийому, який покликаний посіяти сумніви і про який ми вже писали раніше. За таких обставин дослідники групи Bellingcat недавно представили додаткові докази на підтримку своїх висновків про причини трагедії рейсу MH17», – мовиться у матеріалі.
Провокування напруженості в Україні
Із моменту початку збройного конфлікту в Україні прокремлівська дезінформація є найважливішим інструментом, який використовують підтримувані Росією сепаратисти і сама Росія, вважать автори матеріалу і додають, що дезінформація і досі залишається дуже ефективним засобом провокування напруженості в країні. Так, минулого тижня з’явилася дезінформація, начебто угорці, які проживають в українському Закарпатті, зажадали автономії, а Служба безпеки України у відповідь затримала і засудила активістів угорської громади. На підтримку дезінформації навіть були представлені сфабриковані «свідчення». Однак у своїй офіційній заяві Демократичний союз угорців України спростував всю цю інформацію, назвавши її «провокацією щодо угорської громади».
Дезінформація приваблює мільйони людей
Словацький інститут GLOBSEC разом зі своїми партнерами здійснив опитування в семи країнах Центральної та Східної Європи. Одне з питань було присвячено сприйманню новинних ЗМІ, які займаються розповсюдженням дезінформації.
«Майже 10% жителів Центральної і Східної Європи довіряють онлайн-інформагентствам, які поширюють дезінформацію, як надійним джерелам новин про стан справ у світі», – стверджують автори опитування. Найвищий відсоток такої довіри було відзначено в Румунії (37%), Словаччині (12%), Польщі і Чехії (9%).
Значно більша кількість людей в цьому регіоні вважають повідомлення провідних ЗМІ недостовірними. Найнедовірливіша аудиторія була відзначена в Польщі, за якою йде Хорватія – близько двох третин громадян у цих країнах вважають, що провідним ЗМІ не варто довіряти. Лише в Угорщині і Словаччині більшість людей вважають, що вся необхідна інформація доступна і надається у провідних ЗМІ.
З огляду на те, що одна з цілей прокремлівської дезінформації – сіяти плутанину і недовіру до достовірних джерел інформації (включаючи надійні ЗМІ), потенційна аудиторія ЗМІ, що займаються дезінформаційною кампанією, є досить високою, пишуть спеціалісти робочої групи зі стратегічних комунікацій Європейської служби зовнішніх зв’язків. Також вони відзначають, що невеликий відсоток людей, котрі вважають дезінформаційні ЗМІ надійними джерелами інформації, може вводити й інших в оману. Як показали аналогічні опитування, деякі люди заявляють, що не вважають, що орієнтовані на дезінформацію ЗМІ заслуговують на довіру. Однак при відповідях на наступні запитання може виявитися, що вони фактично готові повірити повідомленням, поширюваним цими самими ЗМІ.
Такий факт було зафіксовано в опитуванні, проведеному Detektor Media в Україні. Хоча тільки 1,3% українців заявили, що вірять російським ЗМІ, багато хто з них повірили в дезінформацію, поширювану виключно російськими і проросійськими каналами. У деякі дезінформаційні повідомлення повірили більше від однієї третини населення України.
Завантажити таблицю з прикладами дезінформації, зібраними для 70-го випуску, можна тут.
Щотижня аналітична робоча група публікує «Огляд дезінформації», в якому відображає прокремлівську дезінформацію та веде акаунти, присвячені цій темі, у «Твітері» (@EUvsDisinfo) і «Фейсбуці» (EUvsDisinformation). Аналітична pобоча група зі стратегічних комунікацій East Stratcom створена верховним представником ЄС із закордонних справ і політики безпеки Федерікою Моґеріні в 2015 році у відповідь на запит глав держав усіх 28 країн-членів ЄС «здійснювати протидію кампанії дезінформації з боку Росії».