«Шанс увiйти в iсторiю» – у статті під таким заголовком газета «Україна молода» підсумовує здобутки та втрати Петра Порошенка на посаді президента. До здобутків дописувач видання зараховує реформи місцевого самоврядування, правоохоронних органів, дерегуляцію в економічній сфері й у галузі державних послуг, реформу армії та спецслужб. Утім, все ж є і невикористані можливості, зазначає автор. До цього часу не почато посилення інклюзивності в аграрному секторі. Адже аграрною наддержавою Україна не стане без ринку землі. Пробуксовують також медична та пенсійна реформи. Справжні реформи (медична страховка, накопичувальна пенсія), а не імітація (зміна системи держфінансування у медицині, збільшення пенсійного стажу) дадуть поштовх й економіці у вигляді довгострокових капіталовкладень як iз пенсійного, так і з медичного фондів. Реформа виборчого законодавства відбулась лише косметична. Загалом, на думку автора статті, шанс на реформування Українекспера використовує. Президент Порошенко, який заявив, що хоче увійти в історію як реформатор, має таку нагоду, наголошує газета.
Верховна Рада відновила курс України на членство в НАТО. Про те, чому були втрачені шанси та як нині реалізувати вступ до Альянсу, аналізує газета «День». Видання наголошує, що перед українцями стоїть нагальність реального вступу, а не тільки декларативності. Бо можна досягти критеріїв вступу до вишу, і ніколи в нього не вступити. Потрібно ставити перед собою мету і покроково йти до неї. Деяким силам вигідно прикриватися тезою, що «не можна злити Росію». Однак, як зазначає газета, досвід інших країн – Польщі, яка вступила до НАТО У 1999 році при Єльцині, не зважаючи на російську істерику, країни Балтії – у 2004-му, вже при Путіну, зараз – Чорногорії, – доводить, що потрібно йти своїм шляхом. Навіть вступ Туреччини у 1952 році до Альянсу при Сталіні був відповіддю на претензії СРСР встановити базу на Босфорській протоці. Зрештою, досвід країн Балтії доводить, що можливий спочатку – вступ до НАТО, а потім – до ЄС, наголошує «День» у матеріалі «276».
Між українцями та росіянами пролягають не лише кордони, а й нав’язані імперською пропагандою міфи, констатує газета «День». «Гради» і танки, окуповані території Донбасу і Криму засвідчили, що «братня» дружба з окупантом, який мислить виключно категоріями завоювань, впливу й експансії, немислима. Проте у створеному Кремлем кривому дзеркалі історії досі блукають зокрема й ті, хто називає себе російським інтелігентом і навіть лібералом. Газета пропонує інтерв'ю з російським істориком Тарасом Орльонком про те, що собою становить російський інтелігент, про історію «від Кремля», і ким є для росіян Путін.
Сьогодні теоретично кожен українець може отримати два гектари землі. Так само, як фермер має право на кілька десятків гектарів для ведення господарства, а кожна сільська громада – на пасовище. Додалися до цих списків і воїни АТО. Про те, як реалізувати своє право на гарантовані державою сотки, розповідає газета «Голос України».
Газета «Україна молода» нагадує, що у ніч на 11 червня набуває чинності безвізовий режим для українців. Тепер ті громадяни України, які встигли отримати біометричні паспорти, можуть пакувати валізи й рушати в дорогу. Й таких охочих – чимало. Наприклад, усього за 9 хвилин Міжнародні авіалінії України розпродали на 11 червня всі квитки на Брюссель, ще за кілька хвилин – на Вільнюс. На наступні дати попит на квитки – не менший. Але, щоб справді поїхати, одного лише бажання й купленого квитка замало. Про те, що повинні знати українці про подорожі за «безвізом», газета розповідає в публікації «Готуй віз – іде «безвіз».