ЄС почне фінансувати свій власний Фонд оборони

Брюссель – Історичне рішення для оборони Європейського союзу – так характеризують експерти нинішній анонс Брюсселя щодо створення Європейського фонду оборони та плани ЄС поглиблювати інтеграцію у цій сфері між державами співдружності. Світовий тероризм, «брекзит», агресивність Росії та невизначеність з боку американських союзників змушують країни об’єднаної Європи міркувати над тим, як самим протистояти нинішнім викликам, й інвестувати в свої оборонні потужності.

Перший реальний крок до створення спільної системи оборони та безпеки на основі Європейської співдружності 27-ми держав (а стільки їх залишиться після виходу зі співдружності Великобританії) зробила сьогодні виконавча установа ЄС – Європейська комісія. Конкретніше – Брюссель запропонував створити грошовий фонд на наукові розробки у військовій сфері, на закупівлі оборонних технологій і обладнання та подальшу організацію оборонного союзу ЄС.

Можливості побудови чогось на кшталт європейської армії закладені в установчих документах ЄС, зокрема, в Лісабонській угоді. Однак, тривалий час цій ідеї протистояв табір супротивників, на чолі з Великобританією, яка ні про що, крім НАТО, не хотіла й чути.

Нині, коли через запланований вихід Британії на шляху до «оборонного ЄС» зникла головна перешкода, до цієї ідеї, так би мовити, «заохотив» і Дональд Трамп, який дистанціювався від безпекових зобов’язань США перед європейцями. Тож європейська оборона, зокрема її проекти й розвиток нарешті матимуть регулярне фінансування, заявила Високий представник ЄС із зовнішньої та безпекової політики Федеріка Моґеріні.

Федеріка Моґеріні

«Робота зі зміцнення європейської політики безпеки й оборони може стати основою спільних проектів, які, у свою чергу, більше інтегруватимуть цю сферу, – заявила голова європейської дипломатії. – Це взаємодоповнення, це чудовий приклад спільної швидкої роботи євроустанов. І я вважаю, що якраз оборонна галузь може стати центральною сферою, якою ми й перезапустимо Європейський союз».

Фонд ЄС для військових досліджень, випробувань та закупівель

Вже на середньострокову перспективу європейський оборонний бюджет вперше за всю історію ЄС складатиме щорічно п’ять із половиною мільярдів євро, повідомив віце-президент Єврокомісії з питань зайнятості, інвестицій та конкурентності Юркі Катайнен. Частина цих коштів йтиме на дослідження та розробку нових військових технологій. З іншого боку, фонд фінансуватиме підтримку спільних випробувань, та, скажімо, реалізацію прототипів. І нарешті, там буде закладений фінансовий інструмент для координації гуртових, а отже, менш витратних закупівель обладнання, зокрема, безпілотних літальних апаратів та гелікоптерів.

Водночас і Моґеріні, і Катайнен запевняють, що йдеться не про дублювання чи створення конкурента для НАТО, а якраз навпаки – європейська оборона та альянс взаємно доповнюватимуть одне одного. Єврокомісар Юркі Катайнен пояснює, що таким загрозам як гібридна агресія чи кібернетичні атаки НАТО і ЄС поодинці не можуть протистояти.

«Нас оточують дуже різноманітні загрози. Саме тому ми змушені міркувати над тим, що нам, окрім того, що вже зроблено, ще треба зробити, аби доповнювати стримування з боку НАТО, і щоб об’єднати наші військові потужності й людський капітал. Адже ми бачимо, що навіть найміцніша світова держава, якими є США, виявилася вразливою перед деякими загрозами. Тож нам треба поєднувати наші знання, аби протистояти загрозам», – заявив віце-президент Єврокомісії.

Голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер: «Ефективність і фрагментація нам дорого коштують. Саме тому ми пропонуємо Європейський фонд оборони»

Меркель закликала ЄС «взяти свою долю в свої руки»

Тож Європейська комісія пропонує надати ЄС «стратегічну автономію» у сфері оборони, яка буде базуватися, зокрема, на спільній військово-промисловій політиці, й яка отримає окреме додаткове фінансування.

В опублікованій у березні так званій «Білій книзі» щодо майбутнього ЄС у складі 27 країн-членів заклали підвалини нинішньої пропозиції. Європейський союз «повинен підтримувати свою безпеку», бо лише засобів «м’якої сили» недостатньо у часи, «коли сила може превалювати над законом», йдеться у документі.

Канцлер Німеччини Ангела Меркель, з огляду на зміни, які приніс «брекзит» та нова американська адміністрація, нещодавно теж закликала європейців «взяти свою долю в свої руки».

Жіль Мерітт, засновник та голова аналітичного центру Friends of Europe, у своєму коментарі пише, що настав час подивитися на позитивний бік приходу Дональда Трампа до влади у США. Аналітик зауважує, що завдяки йому, європейці постали перед необхідністю поміркувати над своєю безпековою та оборонною політикою.

У своїй останній статті під назвою «Дякую, Дональде Трамп, за підштовхування Євросоюзу до перегляду своєї власної безпеки», Мерітт наголошує, що «відмова американського президента згадати у своїй нещодавній промові на саміті у Брюсселі принципу 5-ї статті НАТО «один за всіх і всі за одного» переконала європейських лідерів, що покладатися на США як на «наріжний камінь» альянсу більше не слід.