Що треба знати про кризу довкола Катару

Столиця Катару з висоти пташиного польоту. Доха, лютий 2014 року

Країни Перської затоки опинилися на порозі безпрецедентної кризи – від понеділка Катар перебуває в дипломатичній і транспортній ізоляції. Що сталося та які можуть бути наслідки, розбиралося Радіо Свобода.

Що сталося?

5 червня Саудівська Аравія, Бахрейн, Лівія, Єгипет, Ємен, Об’єднані Арабські Емірати і Мальдіви оголосили про розрив дипломатичних відносин із Катаром.

Країни повідомили, що відкликають дипломатів і розривають усі контакти з Катаром, а також припиняють транспортне сполучення. Саудівська Аравія, ОАЕ та Бахрейн дали катарцям два тижні на те, щоб виїхати зі своєї території, і заборонили поїздки до Катару своїм громадянам. Саудівська Аравія також заявила, що закриє свій сухопутний кордон із Катаром, чим відріже його від решти Аравійського півострова.

Доху також виключили із коаліції, що веде війну в Ємені.

Причиною такого рішення країни назвали, як стверджують, підтримку Катаром ісламістських угруповань («Мусульманського братства», «Ісламської держави», «Аль-Каїди») і близькі відносини з Іраном. Останній країни-підписанти вважають спонсором тероризму, зокрема у Ємені.

Як це вплинуло на Катар?

Влада Катару заявила, що рішення чотирьох арабських країн про розрив дипломатичних відносин засноване на «голослівних твердженнях» і є невиправданим.

Авіакомпанії Etihad, Emirates, Fly Dubai and Gulf Air повідомили у понеділок, що з ранку вівторка зупинять рейси до і зі столиці Дохи. Як повідомляє американська телемережа CNN, катарські громадяни намагалися встигнути на останні рейси додому.

​Оскільки більшість продовольства багатий нафтою Катар отримує із Саудівської Аравії, у понеділок у соцмережах з’явилися повідомлення про черги і порожні полиці у супермаркетах. Люди поспішили також до кіосків обміну валюти, а основний фондовий індекс упав на понад 7%, передає Al Jazeera, загальноарабський телеканал, що отримує державне фінансування саме в Катарі.

Чому криза розгорілася саме зараз?

23 травня у державних ЗМІ Катару з посиланням на сайт державного агентства з’явилися повідомлення про те, що правитель Катару емір шейх Тамім бін Хамад Ат-Тані нібито критикував Саудівську Аравію, а також нібито виступив зі схвальними коментарями на адресу Ірану та шиїтського угруповання «Хезболла».

Цю інформацію розтиражували ЗМІ країн затоки, незважаючи на заяву МЗС Катару про те, що вона з’явилася в результаті хакерської атаки на сайт агентства і не відповідала дійсності.

Але ще у квітні інформаційні агентства повідомляли про закриті переговори між Катаром та Тегераном. Пізніше британське ділове видання Financial Times опублікувало матеріал, згідно з яким, Катар виплатив близько мільярда доларів терористичній організації, що пов’язана з «Аль-Каїдою», а також спецслужбам Ірану. Кошти переказали як викуп за членів королівської родини, яких викрали у південному Іраку, зазначає Financial Times.

Саме таким чином, стверджують у публікації, кошти з Катару найчастіше потрапляють до різноманітних угруповань, серед яких бувають і підтримувані Іраном радикальні шиїтські організації.

Чи такий конфлікт стається вперше?

Відносини між Катаром і країнами-сусідами в регіоні давно напружені. Країни Перської затоки вважають Катар занадто близьким до Ірану та ісламських угруповань і рухів, таких, як «Мусульманське братство». Катар також є однією із країн, які найбільш активно підтримують ісламістських бойовиків у Сирії та Лівії.

У 2014 році Саудівська Аравія, Об’єднані Арабські Емірати і Бахрейн відкликали своїх послів із Катару на знак протесту щодо його підтримки «Мусульманського братства». Тоді, однак, кордони залишилися відкритими, а громадян Катару не виселяли.

До чого тут Дональд Трамп?

Загострення відбулося через два тижні після того, як президент США Дональд Трамп відвідав Саудівську Аравію і закликав до об’єднаного мусульманського фронту проти екстремізму, виділивши Іран і його союзників як джерела напруженості в регіоні.

Американський президент опублікував 6 червня два твіти, в яких пов’язав свій виступ із ізоляцією Катару. «Під час моєї останньої поїздки на Близький Схід я заявив, що фінансування радикальної ідеології не може продовжуватися. Лідери вказали на Катар – дивіться!»

​Згодом він дописав: «Добре бачити, як візит до Саудівської Аравії з королем і 50 країнами вже приносить плоди. Вони сказали, що займуть рішучу позицію проти фінансування… екстремізму, і всі мали на увазі Катар. Можливо, це початок кінця жахіть тероризму!»

Інші реакції

Влада Катару заявила, що рішення сусідів розірвати стосунки не позначаться на нормальному житті громадян країни. В інтерв’ю СNN міністр закордонних справ країни Мухаммвд бін Абдаррахман Ат-Тані сказав, що Катар готовий до переговорів. Роль посередника у конфлікті взяв на себе емір Кувейту. У вівторок він вирушив на переговори до Саудівської Аравії.

Туреччина, Сполучені Штати Америки та Іран виступили із закликами до всіх сторін залагодити розбіжності. Іран пообіцяв за 12 годин влаштувати поставки харчів морем у разі необхідності.

У Міністерстві закордонних справ Судану заявили, що готові докласти зусиль для досягнення примирення.

Міністр оборони Ізраїлю сказав, що розкол між країнами затоки відкриває можливості для співпраці у боротьбі з тероризмом.

Як це вплине на енергетику?

Поки що ціни на нафту піднялися на 1,6%, а потім опустилися. Про це пише виконавчий директор Qamar Energy Робін Майлз на шпальтах агентства Bloomberg. Він зазначає, що країна є одним із найменших виробників нафти серед країн ОПЕК. А от катарський природний газ відіграє роль в регіоні, пише Майлз.

Однак він сумнівається, що дипломатичний конфлікт вплине на поставки: в результаті можуть постраждати такі великі гравці, як Японія, Північна Корея, Китай та Індія. Тоді ці країни будуть змушені дати відповідь.

Ще дві причини, чому конфлікт не вплине на енергетичний ринок, наведені у статті на сайті телемережі СBS News.

По-перше, Катар все одно піде на компроміс, адже зараз перебуває у вразливому становищі, оточений по суходолу більшою і сильнішою Саудівською Аравією. На додаток, країна є другою найбагатшою після Люксембургу per capita, а це означає, що її мешканцям є що втрачати. Державні інвестиційні фонди складають 30 мільярдів американських доларів, тож Катар є значним гравцем і в міжнародних фінансах також.