Більшість українців не бачать політичної сили, якій можна довіряти. І якби дострокові вибори відбувалися цими днями, то понад половина населення або не знали б за кого голосувати, або зупинилися б на виборі «проти всіх». Про це зауважив директор Науково-виробничого центру з інформаційних проблем територій НАН України Петро Жук. Однак щойно з’явиться нова політична сила, з ідеєю і сильним лідером, народ піде за ними, додав експерт. Про симпатії українських виборців та причини, що на них впливають Петро Жук розповів в ефірі Радіо Свобода.
– Чому різняться дані електоральних досліджень різних соціологічних компаній?
За нашими результатами, 40% ще не визначилися, але могли б прийти і проголосувати на виборах. А 20% збираються голосувати проти всіх
– Не вказана частка невизначених і тих, хто збирається голосувати проти всіх . Адже за нашими результатами, 40% ще не визначилися, але могли б прийти і проголосувати на виборах. А 20% збираються голосувати проти всіх, може, вони прийдуть на вибори або передумають. Тобто лише 40% виборців України готові щось сказати конкретно про свої політичні симпатії.
Різні центри по-різному проводять опитування. Коли абсолютно випадкова вибірка, точково розсіваються респонденти по всій країні, тоді такої кореляції немає. Далі – час, адже симпатії людей можуть змінюватися від якоїсь резонансної події. Проходить тиждень, події забувають – симпатії дещо інші.
– Ви назвали цифри, що 40%, за вашими дослідженнями, не визначилися і ще 20% проти всіх. Хто може скористатися голосами цих виборців?
Народ не бачить політичної сили, яка може його повести
– З’являться нові яскраві політичні сили, які зможуть завоювати довіру, підуть за ними. Якщо ні, то більшість підуть за трійкою-четвіркою лідерів, можливо менші щось наберуть. Ситуація турбулентна і непрогнозована, тому що в Україні є невизначеність – народ не бачить політичної сили, яка може його повести. З’явиться щось підозріле на цю силу, або кілька таких сил – одразу за ними підуть, не з’явиться нічого – голоси розподіляться між найбільшими.
– Минулого року з’явилися кілька нових політичних сил, чому вони не лідирують в рейтингах, якщо є в них потреба?
– Це не політичні сили, а політичні проекти. Люди хочуть політичну силу з політичною ідеєю, які б мали лідерів, які не гарно обіцяють, а які за певними критеріями заслуговують на довіру.
– Куди взагалі з лідерів опитувань подівся «Народний Фронт» Арсенія Яценюка?
– Цю політичну силу сприймають як політичну силу минулого, тим більше, до тих кому довіряли на попередніх виборах, одразу довіра падає. Але це означає, що якщо в «Народному фронті» відбудуться радикальні зміни, то політична сила може потрапити у Верховну Раду.
– Завдяки чому «Батьківщині» Юлії Тимошенко вдається «відроджуватися з попелу» і повертатися у перші рядки виборчих рейтингів?
– Юлія Тимошенко давно не була при владі, Арсеній Яценюк був.
– Помітне і зростання симпатій виборців до «Опозиційного блоку». Чому так відбувається? Невже українці мають таку коротку пам’ять?
– Нові прийшли такі самі як були старі. Яка різниця? Дії, принципи такі самі, гасла і риторика інші.
– Який політичний спектр можна сьогодні назвати найбільш затребуваним українськими виборцями? Хто нині найбільш актуальний: ліві, праві, центристи, консерватори, реформатори? Чи, можливо, як і раніше говорити про переваги того чи іншого ідеологічного спрямування не доводиться, а українці голосують за конкретних осіб-очільників партій?
– Розподіл ідеологічний є. Зараз – це правий центр. Серед тих 60%, які не визначилися і протестних – це якраз переважно електорат правого центру, де зараз реально немає жодної політичної сили. Кілька політичних сил намагаються бути помітними, але вони поки не мають достатньої потужності, щоб зайняти істотну позицію в правому центрі.
Після того, як почалася війна з Росією, праві себе дуже добре показали – радикально, рішуче і пішли вгору. Але зараз вони йдуть вниз через те, що невизначена ситуація, затишшя. Хоча, безперечно, якщо вони об’єднаються, то будуть другою політичною силою у Верховній Раді.
Бути в опозиції до когось – це не є жодна ідеологія, треба пропонувати конкретну програму
Чисто ліві у нас взагалі поза законом, підтримавши де-факто анексію Криму і агресію Росії на Донбасі. Але лівий центр є і досить потужний. Там жодної політичної сили немає, «Опозиційний блок» – не є ідеологічною силою. Бути в опозиції до когось – це не є жодна ідеологія, треба пропонувати конкретну програму.
– Скільки ще повинно пройти виборів, років, чи поколінь, щоб українці почали відповідально голосувати й обирати собі лідерів?
У найближчі п’ять років український народ буде спроможний сформувати таку структуру влади, яка поведе його до процвітання
– Та ні, не треба поколінь, за результатами нашого моделювання, яке було близько семи років тому, пік активності мав би бути в 2020 році. Нове покоління вже прийшло. Ця війна показала, що народ з дуже слабкою державою, але із сильним громадянським суспільством, встав, піднявся і захистив свою країну. Якщо він захистив країну, то він може і перетворити цю країну. Тобто я вважаю, що в найближчі п’ять років, якщо не буде зовнішніх якихось негативних дій, український народ буде спроможний сформувати таку структуру влади, яка поведе його до процвітання.
За даними дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг», у разі проведення парламентських виборів найближчим часом 13,9% з тих, хто має намір взяти участь у голосуванні та визначився з вибором партії, готові віддати свої голоси за ВО «Батьківщина». За «Опозиційний блок» готові проголосувати 10,4%, за БПП «Солідарність» – 10,2%, Радикальну партію готові обрати 9,5%, партію «За життя» – 9,2%. «Громадянську позицію» – 7,7% опитаних, «Самопоміч» – 7,1%, «Свободу» – 6,6%. Рейтинг інших політичних сил 2% і менше. Якби вибори Президента відбулися наступної неділі, то найбільше опитаних готові поголосувати за Юлію Тимошенко (15%), за Петра Порошенка проголосували б 12%, за Юрія Бойка – трохи більше 10%. Дослідження Соціологічної групи «Рейтинг» було проведене 12-20 травня 2017 року. Опитано 2 тисячі респондентів від 18 років і старші. Помилка репрезентативності не перевищує 2,2%.
Згідно з дослідженням соціологічної служби Центру Разумкова, на парламентських виборах найближчим часом найбільше голосів отримали б ВО «Батьківщина» (11,2% серед тих, хто має намір взяти участь у виборах), партія «Блок Петра Порошенка «Солідарність» (9,8%), партія «Громадянська позиція» (9,6%), політична партія «За життя» (8,5%), Радикальна партія Олега Ляшка (8,4%). За «Об’єднання «Самопоміч» готові проголосувати 6,9%, за партію «Опозиційний блок» − 6,5%, за Об’єднання правих партій («Свобода», «Правий сектор», «Національний корпус») − 4,2%. Інші політичні сили набрали би менше 3% голосів виборців кожна. У випадку проведення президентських виборів найбільшу електоральну підтримку у першому турі виборів отримали б Петро Порошенко (10,3% серед тих, хто має намір взяти участь у виборах), Юлія Тимошенко (9,5%), Анатолій Гриценко (8,9%). Дослідження соціологічної служби Центру Разумкова було проведене 21-26 квітня 2017 року. Було опитано 2018 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі