Брюссель – Чорногорія нині офіційно стає 29-ю державою-членом НАТО. Приєднання до організації країн Північноатлантичного договору відбулося на тлі тривалого тиску на цю балканську державу з боку Москви. Однак ні протести, організовані проросійськими антинатовськими силами, ні погрози й ворожа риторика Кремля, ні торговельні ембарго не завадили цій державі набути членства в НАТО і відкрити альянсові шлях до контролю всього узбережжя Адріатики та посилення своєї присутності на Балканах.
Офіційне набуття членства Чорногорії в НАТО відбудеться нині, з передачею протоколу про вступ під час урочистої церемонії у Державному департаменті США, де планується участь генерального секретаря альянсу Єнса Столтенберґа та прем’єр-міністра Чорногорії Душка Марковича.
Самі ж урочистості із підняттям прапора цієї країни відбудуться 7 червня у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі.
Статус 29-ї країни-союзниці НАТО вже давно викликає обурення Москви. Однак, попри все, союз НАТО на останній зустрічі голів держав та урядів альянсу в Брюсселі наприкінці травня вже привітав цю нову країну зі вступом до своїх лав, наголошуючи на тому, що там є місце й іншим державам.
Двері НАТО залишаються відчиненимиЄнс Столтенберґ
«Ми вітаємо прем’єр-міністра Марковича за нашим столом. Чорногорія стає 29-м членом нашої родини. Це є чітким сигналом, що двері НАТО залишаються відчиненими для держав, які поділяють наші цінності й бажають долучитися до найуспішнішого альянсу в історії», – заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ.
«Росіяни втрачають нагоду куштувати найкращі вина» – прем’єр Чорногорії
З квітня триває заборона на ввезення до Росії чорногорських вин, які є одним з найвідоміших експортних товарів Чорногорії. «Росіяни втрачають нагоду куштувати найкращі вина» – так відреагував на російське ембарго прем’єр-міністр цієї балканської держави Душко Маркович.
Але вино – це тільки деталь у широкомасштабному дезінформаційному наступі й дипломатичному протистоянні, яке триває між офіційною Подгорицею та Кремлем. Раніше повідомлялося, що голова уряду Чорногорії Душко Маркович та спікер парламенту Іван Брайович були внесені у Росії до санкційного списку осіб, яким забороняється в’їзд на територію країни. «Чорний список» поповнили також щонайменше 46 депутатів, які голосували за приєднання Чорногорії до НАТО.
Напередодні набуття членства в альянсі влада Чорногорії вирішила, зі свого боку, заборонити в’їзд на свою землю 149 громадянам Росії й України, підозрюваних у причетності до анексії Криму та війни на Донбасі. Тобто чорногорці приєдналися до дії списку осіб та установ, проти яких були впроваджені персональні санкції з боку ЄС.
Як пояснили у самій Чорногорії, ці дії стали відповіддю на аналогічні кроки Росії щодо політиків, які сприяли приєднанню їхньої країни до НАТО. Зокрема, під санкції Чорногорії потрапили такі люди, як віце-прем’єр Росії Дмитро Рогозін, секретар Ради безпеки Росії Микола Патрушев, а також лідер Чечні Рамзан Кадиров.
Чорногорія в НАТО – це поразка для Росії
Військо Чорногорії складає всього 2 тисячі солдатів і офіцерів. Однак там розташовані дві військово-морські бази, в Барі та Которі, які, можливо, й входять до нинішніх планів НАТО. До того ж, кілька років тому Росія просила дозвіл Чорногорії на використання Бара як тилової морської бази для своїх кораблів, які прямували до Сирії. Однак на тлі тиску з боку НАТО Чорногорія відхилила російську пропозицію.
Хвилювання Москви вступом чергової країни Балкан до НАТО пояснює військовий експерт з брюссельського аналітичного центру «Група досліджень та інформації щодо миру і безпеки» (GRIP) Дені Жакмен. Москва, каже він, сприймає це, як чергову поразку.
У будь-якому розширенні НАТО Росія вбачає загрозу для себеДені Жакмен
«У будь-якому розширенні НАТО Росія вбачає загрозу для себе. До того ж, проросійська Сербія також може опинитися в оточенні держав-союзниць альянсу. Тож Москва у просуванні НАТО на Балканах вбачає свою поразку: кожна перемога супротивника там переживається як особиста втрата», – каже брюссельський експерт.
Геостратегічне положення Чорногорії важливіше за її «військову важливість»
Тим часом як російські політики, на кшталт сенатора Олексія Пушкова, всіма способами критикують Чорногорію та заявляють, що її «військова важливість» на рівні нуля, НАТО з приєднанням цієї держави отримує низку важливих додаткових переваг, пояснює Дені Жакмен.
«У військовому сенсі приєднання Чорногорії не є великим здобутком для НАТО. Водночас її географічне положення є дуже цікавим: тепер всі держави на узбережжі Адріатичного моря входять до складу НАТО. І хоча там немає таких безпекових викликів, як, скажімо, в Грузії, де сепаратистські регіони блокують її вступ до НАТО, приєднання Чорногорії – це приклад демократичного вибору», – зауважує експерт з брюссельської «Групи з досліджень та інформації щодо миру і безпеки».
«Подвійні стандарти НАТО: чому Чорногорія, а не Україна»: американський аналітичний центр The Atlantic Council опублікував позицію Тараса Кузя, експерта із Канадського інституту українських студій при Альбертському університеті, про те, в чому, на його думку, полягають подвійні стандарти НАТО щодо членства України в альянсі