Візит єврокомісара. Що скаже ЄС про реформи і боротьбу з корупцією?

Єврокомісар із розширення та політики сусідства Йоганнес Ган під час візиту в Україну 1-2 червня має дати старт програмі «Антикорупційна ініціатива ЄС в Україні», на яку ЄС виділив 16 мільйонів євро. Представник Євросоюзу передусім наполягатиме на створенні антикорупційного суду, розширенні повноважень НАБУ, також йтиметься про тиск на антикорупціонерів та неефективність деяких новостворених антикорупційних органів, прогнозує позафракційний народний депутат Дмитро Добродомов. І після отримання «безвізу» перед Україною ставитимуть нові завдання, однак зараз головне – аби запрацювали і показали результат новостворені антикорупційні органи, додав народний депутат з фракції «блок Петра Порошенка» Борислав Рознеблат в ефірі Радіо Свобода.

Борислав Рознеблат: У нас лунають дуже багато пропозицій з різних куточків світу, і те, що ми зробили перед отримання «безвізу» – створення НАБУ, НАЗК, САП – в принципі, ми все виконали. Які нові перед нами будуть ставити завдання, я вже не знаю, але хотів би, щоб запрацювали органи, які ми вже створили і на які витрачається дуже багато коштів з державного бюджету.

Борислав Розенблат

Поки у нас не буде налагоджена своя система, яка буде карати людей, які займаються корупцією, не тільки в політиці чи економіці, а й на побутовому рівні, нічого не зрушиться. Я вважаю, що остаточною крапкою в цьому питанні повинне бути створення Спеціалізованого антикорупційного суду.

– Пане Добродомов, Ви погоджується, що без створення антикорупційного суду, інші органи, які мають боротися і запобігати корупції, будуть малоефективними?

Дмитро Добродомов: Ми бачимо, як розбиваються справи у судах: як виходять під застави, на поруки. Тому без Спеціалізованого (антикорупційного) суду далі рухатися надзвичайно важко. І якнайскоріше його створення – буде однією з вимог Євросоюзу, у цьому немає жодних сумнівів. Зрештою, це вимога суспільства і це вимога Конституції. Я нагадаю, що ми внесли конституційні зміни в судовій реформі, де чорним по білому вказано створення Спеціалізованого антикорупційного суду. Ми маємо це виконати.

Очевидно, що будуть наполягати на тому, щоб нарешті прийняли законопроект, який би розширив повноваження НАБУ і дав інструмент, який на сьогодні відсутній. Мова йде про автономне прослуховування, доступ до кореспонденції, про роботу під прикриттям і все те, чого вони ще на сьогоднішній день не мають для того, щоб ефективно показувати свою роботу.

Дмитро Добродомов

І найголовніше – варто нагадати, що «безвіз» можуть в будь-який момент забрати, якщо країна відкочує чи гальмує реформи, перш за все антикорупційні.

– Чи йтиметься про перепони, які перешкоджають діяльності громадських антикорупційних організацій? Чим це може загрожувати представникам української влади і про які перепони йдеться? Зокрема, зобов’язати активістів декларувати свої доходи – це також перепона антикорупційній діяльності?

Дмитро Добродомов: Власне про це і йдеться. Це було негативно сприйнято. Сам спосіб прийняття (змін до закону «Про запобігання корупції» – ред.), бо тоді мова йшла про звільнення від заповнення е-декларацій військовослужбовців в зоні АТО. І раптом виникла ця ініціатива. Вона також стосується певної кількості журналістів-розслідувачів, позаяк дуже часто вони, проводячи своє розслідування, є представниками того чи іншого громадського об’єднання, і це може бути відповідним тиском.

Вибірковість підходів ми навіть зараз бачимо, з перевірок електронних декларацій. Замість того, щоб перевірити декларації всіх народних депутатів, міністрів і їхні заступників – за рік країна не отримала результату. Натомість відбуваються вибіркові перевірки, і це неправильно.

– Пане Розенблат, це вибірковість чи, навпаки, принцип, що закон один для всіх і декларування повинне також стосуватися антикорупціонерів?

Борислав Рознеблат: Закон повинен бути для всіх один і вибірковості не повинно бути. Я вважаю, що сьогодні постає питання, коли фактично всі громадяни України, які працюють, будуть подавати електронні декларації. У будь-якому випадку це європейська практика. На моє переконання, не повинно бути вибірковості, усі повинні подавати декларації.

– Чи буде ефект від загального декларування, оскільки зараз НАЗК отримали кілька тисяч декларацій, і то не можуть вчасно і якісно їх перевірити?

​Борислав Рознеблат: Неефективність того чи іншого органу не повинна впливати взагалі на систему державного регулювання чи контролю за податками в нашій країні. Те, що на сьогоднішній день ми повинні створити систему, яка дозволить будь-яку людину відслідковувати, треба було це колись починати. І нарешті ми почали. У Європі це працює, тому це може працювати в Україні.

На моє переконання, декларації мають подавати всі громадяни України, щоб ми бачили, скільки податків надходить до нашої скарбниці. Не повинно бути так, що п’ять мільйонів людей сплачують податки, за які живе практично вся держава. У нас сьогодні податки мають сплачувати близько 20 мільйонів людей, але цього не відбувається.

​Дмитро Добродомов: Дійсно, в кінцевому результаті ми повинні прийти до того, щоб декларацію подавав кожен. Але давайте звернемо увагу: по-перше, зараз ми говоримо про чиновників, топ-чиновників, депутатів, суддів і правоохоронців, тобто це люди, які мають доступ до державного бюджету. І є питання щодо їхнього незаконного збагачення і його перевірки, а громадські активісти такого доступу не мають. Друге – щодо декларування всіх громадян. Поки 60% економіки перебуває в тіні, нам треба спершу легалізувати економіку, а потім можна говорити, щоб вся країна перейшла на електронне декларування. Давайте показувати на кожному етапі результат. Саме результатів роботи антикорупційних органів і вимагає від нас Євросоюз і українське суспільство.

– Чи є чіткі і конкретні критерії визначення результатів боротьби з корупцією, чи це суб’єктивні речі, якими завжди європейські чиновники зможуть шантажувати українських?

​Борислав Рознеблат: На моє переконання, головний критерій – це статистика. На сьогодні немає гучних вироків. Якщо ми будемо показувати боротьбу, затримання, шокуючі кадри... Коли мільйони доларів лежать у сумках, але немає покарання цим людям – це замилювання очей. У європейців чітко працює система: якщо людину спіймали – буде вирок. Якщо будуть покарання, то європейці побачать, що «Феміда» в Україні працює.

​Дмитро Добродомов: Критерії дуже прості – повернути вкрадені гроші і посадити корупціонерів. Такі цифри існують і вони закладені в цьогорічному бюджеті – понад 10 мільярдів гривень має надійти в бюджет від антикорупційних розслідувань. Минулого року це була цифра 7,5 мільярдів, а було повернуто аж 180 тисяч. Я уважно слухав виступ генпрокурора, який хвалився поверненням грошей злочинного уряду Януковича. Це безперечно плюс, але я жодного слова не почув про новітніх корупціонерів, про справи щодо них.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі