Судова реформа неможлива без довіри – Коліушко

На сьогодні важливо, щоб новий Верховний суд почав працювати і до нього була довіра. На цьому наголосив в ефірі Радіо Свобода голова правління центру політико-правових реформ Ігор Коліушко, коментуючи заяви представників Громадської ради доброчесності про те, що суддями Верховного суду можуть стати хабарники та сепаратисти. У Вищій кваліфікаційній комісії суддів у свою чергу обіцяють реагувати на інформацію, яка з’являється про кандидатів до Верховного суду. Ігор Коліушко каже, що всі неоднозначності можна вирішити протягом конкурсу, який ще триває. Юристка Еліна Шишкіна вважає, що заяви активістів – небезпідставні, втім припускає, що рішення конкурсної комісії стосовно деяких кандидатів може ґрунтуватися на інформації, якої не має Громадська рада доброчесності. Експерти наголошують: головне – щоб судова реформа продовжилася, бо від її успіху залежить успіх в усіх інших галузях.

– На Вашу думку, якщо відкинути усі сумнівні кандидатури, то чи залишаться претенденти на посади суддів Верховного суду?

Еліна Шишкіна: Якщо говорити конкретно про цих кандидатів, які вже проходять конкурс, не думаю, що нікого не залишиться. Тим більше – таких висновків не варто робити відносно всієї України.

– Чим можна пояснити розбіжності в оцінці кандидатів між кваліфікаційною комісією та громадськими активістами?

Ігор Коліушко: Розбіжності – це нормальна ситуація. Питання в тому, чим це все завершиться. Я можу спрогнозувати точно, що до когось із нових суддів точно будуть претензії з боку громадськості. Але питання в тому, яка тенденція буде домінувати в майбутньому у Верховному суді.

Ігор Коліушко

З різних точок зору по-різному можна сприймати один і той самий процес. Однозначно вірити і приймати позицію якоїсь сторони дуже складно. На сьогодні важливо, щоб новий суд був запущений і до нього була довіра. Там можуть бути і непогані люди, але якщо до них не буде довіри, то це не матиме жодного значення.

– Чи можливий компроміс між кваліфікаційною комісією та активістами-антикорупціонерами? Скажімо, частину кандидатів, в яких сумніваються, відхилити, а на частину кандидатур активісти би «закрили очі»? Можливо, півкроку до реформ це – краще ніж патова ситуація?

​Еліна Шишкіна: Компроміс завжди можливий. Я ознайомилася з кількома висновками Громадської ради доброчесності і не можу сказати, що вони безпідставні. Є серйозні сумніви щодо деяких кандидатів, їхньої кваліфікації, їхнього усвідомлення того, що таке право. Або є сумніви у їхній поведінці і їхній доброчесності. Цілком можливо, що Вища кваліфікаційна комісія володіє більшою інформацією, ніж, скажімо, Громадська рада доброчесності. Або аргументи цих кандидатів для неї виявилися більш переконливими. Я не кажу, що члени Громадської ради доброчесності були упередженими, але можливо вони якісь завищені очікування мають. Я згодна, що має бути суспільна довіра. Якщо не буде довіри до окремих суддів, то це може поставити під удар репутацію всього новоствореного органу.

Еліна Шишкіна

– Активісти часто говорять, що від реформи судової системи залежить доля реформ в інших галузях?

Еліна Шишкіна: Ідея конкурсу закладалася саме як елемент очищення суддівського корпусу після трагічних подій Революції гідності і втечі Януковича, коли зв’язки деяких суддів з адміністрацією колишнього президента були очевидні. Від судової реформи справді залежить перш за все економічний стан країни, тому що належна судова система – це перш за все захист права власності у суді. А власність відповідно – можливість завести інвестиції в економіку України.

– Якими можуть бути наслідки, якщо більшість обраних комісією кандидатів виявляться справді причетними до корупції чи антиукраїнської діяльності?

​Ігор Коліушко: Я б не був таким фаталістичним у запитаннях. Є можливість ще дуже багато питань вирішити і в один, і в другий бік. Від членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів сьогодні залежить те, чи до нової інституції буде стартова довіра. А від цього залежить, чи вдасться судова реформа.

Брак довіри сьогодні – це найбільша проблема. Є і брак кваліфікації, і неякісні процедури в деяких моментах, але все це можна виправити, якщо є довіра і є спільна робота над цими проблемами. Те ж саме процесуальне законодавство, але зробити його ефективним без участі суддів практично неможливо. Тому що судді потім починають перекручувати і по-своєму його тлумачити.

– Чи можна говорити, що в судах вже відбулися якісь зміни? Як оцінити швидкість просування реформ у цьому напрямку?

Еліна Шишкіна: Зміни до законодавства вступили в дію у вересні минулого року. Реформа тільки розпочалася. Її проміжні результати будуть відомі тільки через певний період часу. По-перше, подивимося, що буде з цим конкурсом.

По-друге, я завжди дотримувалася думки, що зміни до Конституції, прийняті рік тому, – це не реформа. В кращому випадку – це консервація існуючого стану в судовій сфері. В іншому – це ущемлення й обмеження права людини на справедливе судочинство, як не дивно. Через деякий період доведеться повернутися до цих фундаментальних речей, до конкурсів. Треба буде вдосконалювати, поліпшувати, покращувати. Реформа – це процес, і він може бути довготривалим.

– Якби задекларовану реформу судової системи України вдалося би здійснити, що мало би стати наступним кроком?

Еліна Шишкіна: Реформи мають відбуватися паралельно: судова реформа, реформа правоохоронних органів, прокуратури. Боротьба з корупцією повинна відбуватися постійно. Як боротьба з організованою злочинністю, бо вони існували, існують і будуть існувати. Питання в тому, наскільки високим буде рівень корупції.

​Ігор Коліушко: Наведу один промовистий приклад: ринок землі. Один з аргументів, чому не можна запускати ринок землі у тих, хто підтримує таку точку зору – відсутність незалежної судової системи. Люди бояться іти на ринок землі, якщо немає де домогтися справедливості. А що стосується судової гілки влади, то ніколи не можна сказати, що все, реформа закінчилася, у нас все ідеально. Реформа дає лише можливості для подальшого розвитку і вдосконалення. Це вічний процес.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі