Київ – Постійні представники країн-учасниць ОБСЄ після візиту до Києва поїхали на Донбас. Зокрема, 30 травня повідомили про візит європейських дипломатів до Краматорська і Слов’янська, їхнє спілкування із представниками спостережної місії ОБСЄ та огляд пошкодженої внаслідок конфлікту інфраструктури. Українські політики висловлюють з приводу цього візиту оптимізм, однак у експертному середовищі думки розділились.
Візит дипломатів із країн-учасниць ОБСЄ в Україну триває. Зокрема, посол та представник Франції в ОБСЄ Веронік Роже-Лакан повідомила про зустріч у Краматорську на Донеччині із представниками спостережної місії.
«Спостерігачі ОБСЄ вказують на вороже ставлення з боку населення та влади сепаратистів», – написала вона у Twitter.
Окрім того, як зазначили на своїй сторінці представники моніторингової місії ОБСЄ, 30 травня вони їздили також до сусіднього із Краматорськом Слов’янська, де посли оглянули руїни лікарні.
Загалом візит 27 із 57 постійних представників держав, які входять до ОБСЄ, є досить важливим, тому що такий візит відбувається раз на рік в одну з країн, яка викликає особливий інтерес ОБСЄ, зокрема, тих послів, які вирішили взяти участь у цьому візиті, зазначила у коментарі Радіо Свобода представниця України у політичній підгрупі на переговорах у Мінську Ольга Айвазовська. За її словами, візит має ознайомчий характер, але врешті посли впливають на ухвалення рішень у своїх країнах.
Ольга Айвазовська
«Візит складається з декількох частин, перша з них – це (приїзд – ред.) до Києва, комунікація із представниками парламенту, виконавчої влади, зокрема, Міністерством закордонних справ і громадянським суспільством. Друга частина – це візит у Краматорськ, що дасть їм можливість побачити, що безпосередньо відбувається на наближеній до конфлікту території», – каже експерт.
Раніше вона зауважила у Facebook, що представника Росії у делегації не було.
Відсутність посла Росії є доволі-таки прогнозованою. Для нас це є країна – сторона конфлікту міжнародного збройногоОльга Айвазовська
«Так як участь у таких візитах беруть посли або за дорученням держав, або з власної ініціативи, то відсутність посла Росії є доволі-таки прогнозованою, тому що для нас це є країна – сторона конфлікту міжнародного збройного, який зараз відбувається на Донбасі. З іншого боку, це свідчить про те, що офіційна теза Кремля про неучасть у цьому конфлікті і, у більшій мірі, спостережні і модераторські функції цієї держави і в «мінському», і у «нормандському форматах» і з боку ОБСЄ є лише загальною популістичною, пропагандистською тезою, що не має під собою жодного підґрунтя», – сказала Айвазовська у коментарі Радіо Свобода.
За її словами, під час і після цього візиту може активізуватись діалог щодо розгортання поліцейської місії або посилення спостережної місії ОБСЄ, зокрема, після загибелі одного з її учасників.
Тим часом, заступник голови парламентського комітету з європейської інтеграції Марія Іонова каже, що у Києві під час зустрічі із послами ОБСЄ встигли обговорити багато питань – зокрема, щодо гуманітарної складової конфлікту – і отримали, за її словами, підтримку позиції України.
Марія Іонова
Ми просили більше звертати увагу не тільки на кількість обстрілів, а й на те, хто перший відкриває вогонь, а також більш детальні звіти щодо допуску до певних територій – і на кордон, і до ДебальцеваМарія Іонова
«Ми обговорювали питання і заручників, і розблокування допуску міжнародних організацій на окупований Донбас, ми говорили про необхідність вдосконалення моніторингу СММ ОБСЄ. Ми просили більше звертати увагу не тільки на кількість обстрілів, а й на те, хто перший відкриває вогонь, а також більш детальні звіти щодо допуску до певних територій – і на кордон, і до Дебальцева. Щоб були оці письмові відповіді негативні, що їх не допускають. Потрібна більш чітка фіксація, тому що для нас цей фактаж надзвичайно важливий у наших подальших претензіях і кримінальних справах проти Російської Федерації», – розповіла депутат.
Раніше про заяви з українського боку написала її колега-депутат, представниця України у гуманітарній підгрупі у Мінську Ірина Геращенко.
Після візиту Штайнмаєра і Ерро на Донбас їхня риторика змінилась – Огризко
Цей візит дуже потрібен, насамперед, для західних партнерів України, бо він дає їм можливість на місці побачити і зрозуміти, що відбувається, переконаний колишній міністр закордонних справ Володимир Огризко.
Володимир Огризко
Згадайте відвідання тодішніми міністрами закордонних справ Німеччини і Франції Штайнмаєром і Ерро цих районів – і згадайте, що після цього у них різко помінялась риторикаВолодимир Огризко
«На засіданні політради ОБСЄ говорять про сухі цифри і таке інше, воно, на жаль, не так впливає на наших західних партнерів, ніж коли вони їдуть у прифронтові райони і бачать, що там відбувається. Згадайте відвідання тодішніми міністрами закордонних справ Німеччини і Франції Штайнмаєром і Ерро цих районів – і згадайте, що після цього у них різко помінялась риторика і плани відносно проведення якихось міфічних виборів на окупованій території. Я думаю, що цей візит матиме дуже позитивний ефект у плані «розкриття очей» для тих, хто дуже дистильовано сприймає ситуацію», – зазначає він.
Керівники МЗС Німеччини і Франції (праворуч) неподалік Слов’янська. Вересень 2016 року
Водночас, на думку директора Інституту зовнішньої політики Григорія Перепелиці, візит послів жодним чином не вплине ні на ситуацію на Донбасі, ані на обмін затриманих осіб.
У нас немає жодних механізмів вплинути на російську сторону, бо та не несе жодної відповідальності, оскільки вона не інституціолізована як воююча сторонаГригорій Перепелиця
«У нас немає жодних механізмів вплинути на російську сторону, бо та не несе жодної відповідальності, оскільки вона не інституціолізована як воююча сторона. Вони кажуть: ми посередники, ми жодного стосунку до ваших полонених не маємо, домовляйтесь із бойовиками. А та сторона використовує наших полонених для політичних поступок з української сторони», – каже він.
Григорій Перепелиця
Після засідання Мінської групи 24 травня деякі представники України заявили про затягування переговорів щодо звільнення заручників з боку бойовиків, тоді як представники ОРДЛО висловили вимогу щодо верифікації затриманих осіб українською стороною із підписом Віктора Медведчука.
У правозахисному середовищі також не бачать прогресу у Мінську, але щодо способу, в який можна активізувати процес звільнення людей, думка організацій відрізняється. Так, як зазначила в ефірі Радіо Свобода юрист Українською Гельсінської спілки з прав людини Надія Волкова, переговори щодо заручників треба вивести із мінського формату в окрему площину, водночас, Олександра Матвійчук із Центру громадянських свобод вважає, що потрібно створювати паралельну до Тристоронньої робочої групи платформу для вирішення цього питання.
За останніми даними української сторони, на окупованій частині Донбасу перебуває 127 українських заручників.
Збройний конфлікт на сході України почався навесні 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, станом на лютий 2017 року на Донбасі від початку конфлікту загинули понад 9,9 тисячі людей.