Верховній Раді та президенту варто поспішити з визначенням своїх аудиторів Національного антикорупційного бюро, вважають у «Transparency International Україна». Там нагадують: аудит НАБУ має відбутися у 2017-му. Всього аудиторів має бути три: від Верховної Ради, президента та Кабінету міністрів. В уряді зі своїм аудитором визначилися минулої п’ятниці: обрали у комісію професора Михайла Буроменського. Вибір сподобався не всім.
Крига скресла: Михайло Буроменський – перший із трьох аудиторів діяльності Національного антикорупційного бюро. Він – професор Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Правник, працював суддею ad hock Європейського суду з прав людини. У комісію з аудиту НАБУ його рекомендувала Українська Гельсінська спілка з прав людини.
Михайло Буроменський
Сам Буроменський своє призначення поки не коментував, але рішення уряду вже спричинило дискусію. «Таймер відрахунку знищення НАБУ запущено», – написав у «Фейсбуці» голова «Центру протидії корупції» Віталій Шабунін. «Це називається «обгадити» на «взльоті» тільки тому, що не наш», – відповів йому у коментарях заввідділу зв’язків зі ЗМІ департаменту інформаційної політики Адміністрації президента Володимир Горковенко.
У коментарі Радіо Свобода Віталій Шабунін, однак, зауважує: не відстоює конкретні прізвища, але наполягає, щоб аудитом НАБУ займалася людина з відповідним досвідом.
Я не розумію, чим керувався Кабмін, обираючи людину без репутації серед правоохоронних органів інших країнВіталій Шабунін
«Кабмін обрав людину, яка не має жодного практичного досвіду в розслідуванні топ-корупційних справ. Кабмін мав щонайменше чотири людини, які мають такий досвід, двоє з них мають досвід аудиту правоохоронної системи. Слову всіх чотирьох беззастережно довіряє світова спільнота. В таких умовах я не розумію, чим керувався Кабмін, обираючи людину без досвіду і без репутації серед правоохоронних органів інших країн», – зазначив він.
«Іншого аргументу, крім як змодерований і керований аудит із подальшим негативним висновком, я знайти не можу», – додає Віталій Шабунін.
Юрчишин: правоохоронний досвід для такого аудиту вкрай важливий
Уряд обирав із 12 кандидатур. Серед них – зокрема, американський прокурор Марта Борщ, іспанський Карлос Кастресана та італійський Джованні Кеслер. Їх у березні публічно підтримали «Центр протидії корупції», «Реанімаційний пакет реформ» і «Transparency International Україна», наголошуючи, що українські фахівці досвіду такого аудиту не мають.
Однак, оголошуючи вибір на користь Буроменського, прем’єр-міністр Володимир Гройсман зазначив: крім Гельсінської спілки, українського професора рекомендували також в ОБСЄ та GRECO (орган Ради Європи з антикорупційного моніторингу).
На нашу думку, були сильніші кандидати. Але поки що діяльність пана Буроменського не дає підстав сумніватися в його авторитетностіЯрослав Юрчишин
Виконавчий директор «Transparency International Україна» Ярослав Юрчишин каже у коментарі Радіо Свобода: з українських кандидатур на аудитора НАБУ Буроменський, імовірно, найкращий.
«На нашу думку, були сильніші кандидати. Але поки що діяльність пана Буроменського не дає підстав сумніватися в його авторитетності, теоретичних знаннях, практичних знаннях як судді ad hock Європейського суду з прав людини. Шкода, що з правоохоронним досвідом ситуація слабша», – зазначає Юрчишин.
Верховна Рада спробує обрати аудитора до канікул
Ще двох кандидатів мають визначити президент України і Верховна Рада. В Адміністрації глави держави поки не кажуть, коли очікувати на рішення. Щодо парламенту, Ярослав Юрчишин нагадує: 15 липня депутати підуть на канікули, і вкрай важливо поспішити з погодженням кандидатури.
Спроба погодити аудитора у Верховній Раді вже була: раніше цього року депутати так і не змогли обрати між заступником генінспектора Міністерства юстиції США Робертом Сторчем і англійським слідчим Найджелом Брауном. Нині антикорупційний комітет парламенту має 9 заявок на участь у конкурсі, але не може вирішити, яку кандидатуру запропонувати на розгляд Верховної Ради – на засідання комітету ніяк не збереться необхідний мінімум депутатів.
Наступного разу члени антикорупційного комітету спробують зібратися 7 червня. Член комітету, депутат від БПП Олег Барна каже у коментарі Радіо Свобода, що обрання аудитора від Верховної Ради до канікул цілком реальне. Сам він обирає між Найджелом Брауном і Карлосом Кастресаною.
Олег Барна
«Ті кандидатури, які подала Українська Гельсінська спілка з прав людини, зокрема – судді ad hock Європейського суду з прав людини, на мою думку, відпадають. Напрям їхньої діяльності не зовсім відповідає тому, що має робити аудитор НАБУ. Профіль аудитора – виявляти порушення в діяльності антикорупційного органу, такий собі ревізор правоохоронного органу», – пояснює Олег Барна.
Цьогорічний аудит стане першим аудитом діяльності Національного антикорупційного бюро. Взагалі такі перевірки мають відбуватися щороку – і щоразу з новим складом аудиторів. Негативний висновок комісії з аудиту може стати підставою для звільнення директора НАБУ.
Корупція залишається проблемою
Така впливовість аудиторів і є причиною затягування з призначенням повного складу комісії з перевірки НАБУ, вважають антикорупційні активісти.
«Була історія з Найджелом Брауном через парламент. Спроби отримати керованих аудиторів є очевидними», – каже Віталій Шабунін.
Віталій Шабунін
У самому НАБУ невдалу спробу парламенту обрати аудитора тоді оцінили як тиск на бюро. Тиском вважають у бюро й порушення Генеральною прокуратурою справи проти першого заступника директора НАБУ Гізо Углави.
НАБУ – один із трьох (на рівні зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою й Нацагентством з питань запобігання корупції) ключових нових органів у системі боротьби з корупцією – проблемою, на яку Україні постійно вказують, зокрема, її західні партнери. Попри створення нових органів, їхня діяльність в Україні залишається обмеженою: наприклад, у НАБУ називають вкрай необхідним запуск в Україні антикорупційних судів.
За підсумками 2016 року, Україна за рівнем корупції – на 131 місці зі 176 країн, згідно з Індексом сприйняття корупції руху Transparency International. Президент України Петро Порошенко вважає, що держава робить успіхи на шляху боротьби з корупцією, визнаючи, однак, що реформа поки триває. Глава держави також назвав антикорупційну реформу ключовою у порядку денному на цей рік.
Під сумнів прагнення українського керівництва побороти корупцію ставлять деякі західні партнери – цього року їхнє обурення викликали зміни до закону про е-декларування, які зобов’язали звітувати про своє майно не лише державних службовців і топ-чиновників, але й антикорупційних активістів. Депутат від БПП Олег Барна зазначив у коментарі Радіо Свобода, що вважає хвилю обурення, пов’язану з цими змінами, некоректною: взагалі, на думку парламентаря, свої статки має декларувати кожен українець – не лише посадовці. В Адміністрації президента, водночас, раніше заявляли про ймовірність внесення змін до нових вимог про е-декларування.