«Я казав інвесторам, наприклад, ти стоїш біля берега і дивишся на хвилі, які приходять. І кажеш – ну та, третя буде найвища, а той другий каже – ні та п’ята буде найвища. І ніхто не знає – чи вона буде найвища, чи вона буде найменша. Але що ми знаємо точно – це, що приплив буде два рази на день і відплив мусить бути два рази на день. Так що інвестиція мусить бути на припливі й відпливі, а не на одиноких фільмах», – розповідає Пітер.
У своїй просторій каліфорнійській квартирі Пітер Борисів підгодовує екстравагантних ящірок і ділиться життєвими історіями. Американський кінопродюсер українського походження і сам спокійно міг би стати прототипом голлівудського фільму. Після навчання на історика в США, опанування анатомії в Римі й роботи в галузі торговельного фінансування у Нідерландах, у далеких сімдесятих Борисів почав шлях у кінобізнесі. Спершу в Європі, а згодом і в Голлівуді. Довіру від інвестора отримав, коли відмовився знімати кіно із відомою акторкою – тільки тому, що не вірив у касовий успіх фільму.
Напівжартома-напівсерйозно Пітер Борисів запевняє: більшість кінопродюсерів у світі – мафіозі. А в самому Голлівуді тематику фільмів часто диктують гроші. Водночас, нарікає він, за ті декілька десятиліть, що він знає американський кінобізнес – нині саме великі фінансові потоки стали обмежувати креативність режисерів у Голлівуді. Провідні кіностудії надто бояться робити помилки.
І Бог знає, чиї то гроші – може навіть самого Путіна. І вони боятьсяПітер Борисів
«Вони бояться, що як зроблять помилку, голова того гедж фонду, який зробив інвестицію й дав їм мільярд доларів чи щось таке… і Бог знає, чиї то гроші – може навіть самого Путіна. І вони бояться. Так що вони роблять переробки. Зробили Супермена-один, два, три чотири, тепер чотириста тридцять п’яте кіно виходить – і оригінальність від того страждає. Нема більше тієї креативності, що була колись», – пояснює він.
Пітер Борисів запевняє: його слова про те, що в голлівудських фільмах можуть бути й гроші самого Путіна – не жарт. Вплив російських інвестицій у Голлівуді доволі відчутний. Він радить: для того, щоби його побачити, достатньо пройтися районами західного Голлівуду чи Беверлі-Гілз.
«Прогуляйтеся по Вест Голлівуд чи Санта Моніка бульвар – там магазини, описані тільки російською мовою», – каже Пітер.
Нагадує Борисів також і про кінострічки, продюсером яких виступав Антон Лесін. Син колишнього радника Володимира Путіна – Михайла Лесіна, якого в листопаді 2015-го року знайшли мертвим у вашингтонському готелі. Син убитого продюсував кінофільми з такими зірками Голлівуду, як Бред Пітт, Арнольд Шварценегер і Вуді Аллен. Борисів каже: українці в Голлівуді теж працюють, але про аж такий влив говорити не доводиться.
Пітер Борисів показує картини, намальовані зіркою голлівудських вестернів – Джеком Палансом. Американський актор українського походження Паланс був сином гірника, лауреатом «Оскара» його другом і людиною, яка активно ґуртувала довкола себе українців Голлівуду. Все змінилося, коли Паланс помер.
«Тут є інший світ. Тут є українців дуже мало, і є дуже тяжко і також є люди, які представляють себе українцями, як друзі українського кіно, але працюють на інтереси інших», – розповідає Борисів.
Пітер Борисів, як продюсер, цьогоріч презентував стрічку «Переломний момент» про українську революцію і війну на Донбасі. Він переконаний – Україна має надзвичайно великий потенціал для того, щоб розвинути сильну кіноіндустрію. Однак зробити це через конкурси Держкіно чи наказами президента – нереально.
Треба копіювати підхід, на якому були збудовані кіностудії в АмериціПітер Борисів
«Треба копіювати підхід, на якому були збудовані кіностудії в Америці. Вони шукали надзвичайно здібних людей – акторів, режисерів і підтримували їх, виховували їх, вчили їх. Помагали їм, щоби ліпші з найліпших могли потрапити на світовий ринок», – вважає Пітер.
Режисером документального фільму «Переломний момент» виступив володар трьох Оскарів, американський документаліст Марк Гарріс. Борисів зізнається – він радий, що той пояснив українську історію західному глядачу. Сам Гарріс переконаний – саме такий формат роботи над кіно у команді з людьми із інших країн у майбутньому буде провідним.
Думаю, в майбутньому світовий кінематограф буде триматися в основному на міжнародній кінопродукціїМарк Гарріс
«Думаю, в майбутньому світовий кінематограф буде триматися в основному на міжнародній кінопродукції. Особисто я знімав в Китаї, Франції й інших країнах. Я розумію, що наш світ стає все більш глобальним. І виробники кіно належать до тієї категорії людей, які рухаються від країни до країни все вільніше. Я переконаний, що в майбутньому ми також будемо робити все більше проектів у міжнародному партнерстві», – вважає кінорежисер Марк Гарріс.
Від себе Борисів лише додає – українцям для такого партнерства із західними колегами вже зараз варто запровадити гарну англомовну підготовку у всіх українських кіношколах. Він пригадує, як колись представники Стівена Спілберґа були зацікавлені в тому, щоби знімати фільм «Список Шиндлера» в Україні. Але відмовилися від ідеї через пихатість українських кіночиновників. І резюмує: Україні час попрощатися з радянським підходом не лише в управлінні, а й в підходах до виробництва сучасного кіно.