Агресія Кремля проти України. Мілітаризація економіки Росії працює на її зовнішню політику – експерти

Київ – Унаслідок воєнної агресії Росії проти України НАТО «заморозило» військово-технічне співробітництво з Москвою. Міністерство оборони Росії не має коштів на створення сучасного бойового безпілотного апарату, і тим не менше, за даними Генерального штабу Міністерства оборони України, поблизу українського кордону Росія зосереджує танки, а у Ростовській області обладнує нові бази зберігання, щоб прискорити постачання зброї та боєприпасів на Донбас. А парад у Москві 9 травня експерти назвали «демонстрацією військової сили Кремля».

Чи здатна Росія, за умов продовження економічних санкцій, втримати мілітаризацію економіки для забезпечення потреб агресивної зовнішньої політики?

Відповідно до даних Стокгольмського міжнародного інституту проблем миру (SIPRI), Росія вийшла на третє місце у світі за витратами на військову сферу.

І якщо у 2015 році з бюджету на розвиток сектору оборони Росія використала понад 66 мільярдів доларів США, то вже у 2016 році – трохи менше ніж 70 мільярдів доларів. При цьому Росія, на відміну від інших країн, чий бюджет залежить від продажу нафти, не зменшила витрати на оборону, а навпаки – збільшила їх за рахунок інших статей бюджету.

Економічні санкції проти Росії наразі не зупинили, а лише загальмували процес модернізації її Збройних сил та нарощування військової присутності у різних куточках світу. Накладені на Росію санкції і «замороження» співпраці Кремля з НАТО поки що не завадили росіянам будувати військові бази на кордоні з країнами-членами НАТО, у Сирії та в Арктиці.

Як повідомив на міжнародній конференції «Російська активність в Арктиці» колишній міністр закордонних справ України, нині директор Центру дослідження Росії Володимир Огризко, Москва намагається взяти країни-члени НАТО та їхніх партнерів «у кільце», а також посилити свою військову присутність як у ближньому, так і у далекому закордонні.

Володимир Огризко

«Росія будує, або ж закінчує будувати, базу на Архіпелазі Франца-Йосифа. Росія розбудовує військові бази на Архіпелазі Сєдова й на острові Петельний», – навів Огризко приклади «мілітаризації Арктики» Росією.

Україна: шлях від ремонту старої техніки до розбудови сучасної армії

Результати діяльності армії та оборонного комплексу Росії на собі відчувають українці: незважаючи на заяви про свою нібито «непричетність» до подій на Донбасі, Росія продовжує постачати на окуповану частину Донеччини і Луганщини, як і в анексований Крим, сучасну зброю та боєприпаси.

А як повідомив один з лідерів кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, на Кримському півострові Росія розмістила 6 ядерних боєголовок.

За цих обставин, щоб протистояти належним чином одній з найпотужніших армій світу, Україна має підвищувати свою обороноздатність, що передбачає не лише підготовку кваліфікованих військовослужбовців, а і модернізацію військової техніки та використання сучасних видів озброєнь, зазначають експерти.

Державні витрати на оборону України у цьому році передбачають розмір не менший ніж 5 відсотків ВВП – понад 129 мільярдів гривень. З них на зброю для армії буде використано близько 9 мільярдів гривень, повідомив президент Петро Порошенко.

Петро Порошенко

«Упродовж минулого року для потреб Збройних сил України поставлено близько 2,5 тисяч зразків нового модернізованого та відремонтованого озброєння та військової техніки. Ще близько 15 тисяч одиниць озброєння і військової техніки відремонтовано силами ремонтних бригад самих військових частин. Цього року на розробку і закупівлю нових та модернізованих систем озброєння, військової техніки передбачено виділити близько 9 мільярдів гривень. Україна раніше ніколи цього не робила», – повідомив Порошенко.

​За його словами, серед основних завдань керівників силового блоку – забезпечити належний контроль за використанням «кожної копійки» з цих коштів.

Українська армія тепер має «очі» і «вуха»

За час протистояння російській армії Україна не просто навчилась обороні, Україна навчилась вести за супротивником спостереження, використовуючи сучасні техніку і технологію. За час «гібридної війни» в Україні отримало нові знання й бойовий досвід нове покоління бійців, серед яких – представники так званих «інтелектуальних військ», які ведуть боротьбу проти російської агресії у сфері електроніки та сучасних комунікацій.

Так, несподівано для організаторів та учасників традиційного для країн НАТО змагання «Хакатрон-2017», українська команда перемогла у двох номінаціях.

«Хакатон-2017»: Команда Збройних сил України стала чемпіоном (відео)

​Україна уперше взяла участь у цих змаганнях, українська команда була єдиною, що представляла країну-партнера НАТО, каже Радіо Свобода один із засновників проекту «Аеророзвідка» Натан Хазін. Фактично українські «бойові ботани» – це «очі» та «вуха» сучасної оборони держави, зазначає він.

Натан Хазін

«Військовий комплекс доби Радянського Союзу орієнтувався на міжвідомчу роботу військового і наукового комплексу, який був «зібраний» з різних частин, розкиданих по цілому СРСР. Отримавши у спадок свою частину ВПК, ми залишилися заручниками такої виробничої кооперації. Але наявність в України де-факто військового конфлікту з Росією змусила нас від цього відійти й орієнтуватись на інші можливості, інші ринки виробництва і постачання сучасної зброї для сектору оборони. Та і ми самі маємо, що запропонувати: не забуваймо, що Україна до 2013 року була у топ-десятці виробників озброєнь у світі», – додає Хазін.

На сьогодні оборонний комплекс України значно більш автономний і не залежний від співпраці з державою-агресором, що позитивно впливає на боєздатність війська, як і навчання за участю інструкторів з країн-членів НАТО, наголошує фахівець.

Як зазначив один з ініціаторів створення Ліги оборонних підприємств України, військовий аналітик Валентин Бадрак, Україна зможе перемогти російську армію за умов впровадження глибинних реформ в усіх сферах, забезпечення прав інвесторів (готових підтримати оборонні підприємства країни). Не менш важливе – осучаснення і зростання потужності сектору оборони, каже експерт у своєму блозі.

Валентин Бадрак

«Ми визначили кілька завдань: перше – сприяти ухваленню декількох найважливіших законів. Мова йде про закон про створення й виробництво військової техніки, закон про захист інвестицій або про державно-приватне партнерство; закон про військово-технічне співробітництво. Другий важливий елемент – розширення можливостей державно-приватного партнерства до створення спільних проектів державними підприємствами, де приватні оборонні підприємства зможуть брати участь у великих проектах, вкладати кошти з гарантією повернення цих інвестицій і бути повноцінним учасником процесу переозброєння Збройних сил України», – наголошує Бадрак.

Оборона України, подолання зовнішнього ворога – це спільна справа держави і суспільства, наголошують експерти.