Молебень у Києві як «зброя» Москви (огляд преси)

Голова УПЦ (Московського патріархату), митрополит Онуфрій у своїй резиденції в Києво-Печерській лаврі. А на стіні – портрет Московського патріарха Кирила, глави Російської православної церкви. Київ, 4 січня 2017 року (ілюстраційне фото)

Газета «День» нагадує, що 18 травня депутати розглядали законопроекти, які передбачають особливий статус релігійних організацій, керівні центри яких перебувають в державах-агресорах. І хоча в цих законопроектах немає і згадки про Московський патріархат, на те, що зміни зачіпають саме їхні інтереси, вказує, зокрема, бурхлива реакція представників конфесії біля парламенту. Видання зазначає, що існує багато випадків, коли деякі священики УПЦ (МП) під час російської агресії проти України фактично допомагали сепаратистам. Експерти видання наголошують, що задовго до агресії Росії парафії УПЦ (МП) по суті були і є абсолютно легальними майданчиками путінської машини зомбування. Храми і монастирі цієї церкви на Донбасі з перших днів агресії були перевалочними базами і складами зброї сепаратистів і російських окупантів. Докладніше про це йдеться в статті «Молебень як «зброя» Москви».

Газета «Україна молода» у статті «Страта» НАБУ відкладається» інформує, що парламентський комітет поки що «пригальмував» розгляд законопроекту, який обмежує можливості слідства. Скандальний законопроект, який фактично може заблокувати роботу Національного антикорупційного бюро, у парламенті поки що не розглядатимуть. Зміст цього законопроекту розкритикували країни «Групи семи» та засудили у представництві ЄС. Зміни, які пропонують його ініціатори, дадуть хабарникам та корупціонерам можливість легко уникати відповідальності. Достатньо одній силовій структурі відкрити кримінальне провадження і закрити його, і той самий злочин вже ніхто не зможе розслідувати, навіть якщо у справі з’являться нові докази, зазначає газета.

«Газета по-українськи» інформує, що російські соцмережі та сервіси почали розсилати інструкції, як обійти заборону російських соцмереж. Щоб повноцінно їх заблокувати, провайдерам знадобиться дороге обладнання. Навряд чи його закуплять. Будуть користуватися дешевшими варіантами. Такі сервіси справді можуть використовувати російські спецслужби. Але складно боротися з технологіями ХХІ століття методами ХІХ. Треба було із 2014 року через соціальну рекламу зменшувати аудиторію російських сервісів, зазначає видання. Експерти газети також вважають, що таке рішення мали ухвалити в перший рік війни. Держава непослідовна у протидії російській агресії, але краще пізно, ніж ніколи, наголошує газета у статті «Використовують в інтересах спецслужб».

Газета «День» пише, що аварія на ЧАЕС стала не просто рубіконом для життя електростанції, але й послугувала каталізатором створення принципів культури безпеки атомної галузі. Одним із найголовніших і найскладніших завдань, які стоять перед вченими, є повне виведення станції із експлуатації та ліквідація всього ядерного палива, 97% якого залишилось в реакторі під саркофагом. Його тепер накриває арка – новий безпечний конфайнмент. Про його головні завдання і межу надійності розповідає газета «День».