Причин Україні стати тригером для першого припинення механізму безвізу немає – Гопко

Молодь з прапорами ЄС на одній із акцій у Києві, квітень 2016 року

17 травня (близько 16-ї за Києвом) очікується підписання законодавчого рішення про запровадження Європейським союзом безвізового режиму для громадян України. Урочиста церемонія відбудеться у Страсбурзі у приміщенні Європейського парламенту з участю президента України Петра Порошенка, президента Європарламенту Антоніо Таяні та представника Мальтійського головування в Раді ЄС. Після підписання законодавчий акт має бути оприлюднений в Офіційному журналі ЄС і через 20 днів, орієнтовно 11 червня, безвіз для українців набере чинності. Втім, сьогоднішнє рішення, як заявила в інтерв’​ю Радіо Свобода голова парламентського комітету у закордонних справах Ганна Гопко, – не привід розслаблятися з реформами.

– Після всіх етапів, які Україна пройшла на шляху до безвізу, сьогоднішня подія – формальність чи важливий крок? Чи є фактори або якісь надзвичайні події, які ще можуть відтермінувати запровадження короткострокових безвізових поїздок для українців?

Дуже важливо, щоб не було «відкатів», щоб не було пом’якшення антикорупційного законодавства

– Насправді сьогодні – офіційна, заключна частина перед публікацією у віснику – перед тим, як громадяни України з біометричними паспортами через 20 днів зможуть вільно, маючи потрібні документи, проїхати туристичними мандрівками в країни Європи. Ми повинні пам’ятати про механізм припинення, який був ухвалений у Європейському союзі, але ще ні разу не застосовувався. Це право країн-членів ЄС на випадок погіршення безпекової ситуації, зростання числа мігрантів його застосувати. Для України це важливо, оскільки буде розроблено такий механізм моніторингу сталості імплементації ухвалених реформ для того, щоб отримати безвізовий режим у рамках плану дій візової лібералізації з Європейським союзом. Дуже важливо, щоб не було «відкатів», щоб не було пом’якшення антикорупційного законодавства. Нам дуже важливо забезпечити тут виконання усіх тих законів і не давати жодного аргументу для початку розмов про припинення безвізового режиму.

Ганна Гопко

– Ви згадали про механізм припинення безвізового режиму. Чи може, на Вашу думку, Україна стати причиною того, що Європа вдасться до цього механізму?

Треба бути готовим до масових виїздів українців. Я думаю, що ситуація на Сході також не даватиме жодних підстав припинення цього механізму

– Я дуже сподіваюся, що коли запрацює безвізовий режим з Україною, ми побачимо на кордонах достатньо облаштовані ситуації. Ми знаємо, що кількість співробітників на перетині кордону вже зросла – в Польщі, Румунії. Треба бути готовим до масових виїздів українців. Я думаю, що ситуація на Сході також не даватиме підстав припинення цього механізму, бо, незважаючи на те, що тривають обстріли, ми все одно отримали безвізовий режим. Тому я не бачу причин, щоб Україна стала тригером для першого застосування механізму припинення безвізового режиму.

– 30 травня в Сенаті Нідерландів має відбутись остаточне голосування щодо ратифікації Угоди про асоціацію Україна – ЄС. Чи взаємопов’​язані ці події?

Це своєрідна підготовка до членства в Європейському союзі. Але відразу хотіла б зазначити, що зараз ми про це не говоримо

– Сьогоднішня подія – це частина нашого європейського вибору і кроків до тіснішої співпраці з Європейським союзом. Тому що безвізовий режим і туристичні можливості – це інтеграція в культурний, світоглядний простір. Українці матимуть можливість відкрити для себе різноманітні столиці, міста Європи. А саме Угода про асоціацію відкриває можливості залучення інших механізмів, які стосуються економічної та інших галузей співпраці. Угода про вільну торгівлю – це поглиблена інтеграція економік. І це все-таки невеличкі камінчики на шляху до більш масштабної інтеграції, це своєрідна підготовка до членства в Європейському союзі. Але відразу хотіла б зазначити, що зараз ми про це не говоримо, тому що все це попередні кроки для підготовки до реальної інтеграції.

– Європейський союз виставив Україні достатньо серйозні умови для досягнення безвізового режиму, Україна зрештою їх виконала. Але чи буде рухатися держава в напрямку реформ далі? Чи, може, «розслабитися» після безвізу?

Більше реформ – більше допомоги. Ось це має бути приклад підходу, застосованого під час комунікації з українськими представниками влади

– Це залежить від тиску громадянського суспільства, громадян, щоб ті очікування, які покладені на владу, на опозицію, на президента, на уряд, на парламент, виконувались. Щоб не було цього моменту спаду політичної активності, підготовки до якихось завчасних виборів, щоб фокусувалися на реальних реформах, які принесуть справжній ефект. І друге: дуже важливо, щоб міжнародні організації, ті, які допомагають Україні, надають їй фінансову допомогу, були суворіші у виставлянні своїх конкретних вимог. Більше реформ – більше допомоги. Ось це має бути приклад підходу, застосованого під час комунікації з українськими представниками влади.

17 травня 0 15:15 на сайті Радіо Свобода розпочнеться трансляція підписання безвізу у Страсбурзі.