Кандидатів на омбудсмена обирають на закритих торгах – правозахисники

Термін подання кандидатур на Уповноваженого Верховної Ради з прав людини збігає 17 травня. Поки що депутати не висунули жодної пропозиції. Правозахисники застерігають: це свідчить про політизацію та кулуарні домовленості. Повноваження Валерії Лутковської завершилися 27 квітня. Її наступника парламент повинен обрати таємним голосуванням не пізніше ніж 6 червня. Доти Лутковська виконуватиме обов’язки омбудсмена. До 17 травня депутати або спікер можуть подавати кандидатури. Якщо з ініціативою виступають парламентарі, конкретну особу мають підтримувати щонайменше 113 народних обранців (це одна четверта від конституційного складу). Поки що відомо про збір підписів за дві кандидатури: депутата «Народного фронту» Людмилу Денісову та адвоката Олега Ляшка Андрія Мамалигу. Заступник голови фракції «Народний фронт» Вікторія Сюмар підтвердила наміри висувати Денісову.

Омбудсмени країн Європи закликали українську владу не допустити політизації вибору Уповноваженого з прав людини. З аналогічними зверненнями виступають і українські правозахисники. На їхню думку, інформація про потенційних кандидатів мала з’явитися давно. Її відсутність активісти вважають ознакою кулуарних домовленостей.

Правозахисники хочуть відкритого конкурсу

Якщо рішення ухвалять тільки на основі політичних угод і не залучать до обговорення громадськість, підкомітет ООН з питань акредитації омбудсменів може понизити статус акредитації українського Уповноваженого з прав людини.

«Зараз кандидатури обирають на закритих торгах між політичними силами. Але ж омбудсмен – це не посада представника конкретної політичної сили, якій віддали цю квоту в результаті пакетних домовленостей», – зазначає у коментарі Радіо Свобода голова правління Центру громадянських свобод, координатор «Євромайдан SOS» Олександра Матвійчук.

Олександра Матвійчук

За її словами, правозахисники не вимагають перегляду процедури обрання уповноваженого. Натомість, вони готові допомогти створити професійну комісію при комітеті, яка оцінювала би професійні якості кандидатів: вірність міжнародним правозахисним стандартам, досвід та політичну незалежність.

Поки що правозахисне середовище не має інформації про кандидатів на посаду, стверджує директорка Amnesty International Оксана Покальчук. Вона позитивно оцінила звістку про висування Денісової. Тепер, за словами Покальчук, громадянське суспільство зможе скласти свою думку принаймні про одну з кандидатур.

«Ми би хотіли відкритого конкурсу, аби бачити, хто саме ці люди, які подаються, звідки вони прийшли, хотіли би впевнитися у тому, що кандидат справді ставить права людини й інтереси своєї посади вище за партійні інтереси або політичні домовленості», – наголошує директорка Amnesty International.

Висуванець коаліції має найбільші шанси – Цибулько

Парламент не затягує з висуванням кандидатур, а відкритий конкурс на посаду омбудсмена не передбачений Конституцією. Таку думку висловлюють у комітеті Верховної Ради з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Депутат від «Самопомочі» і член Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Ірина Суслова зазначає, що закон не регулює ролі правозахисників у відборі омбудсмена. Внести зміни до Конституції неможливо, переконана вона, адже складна процедура вимагає як мінімум 300 голосів.

Водночас правозахисники могли б надати рекомендації голові Верховної Ради вже після того, як парламент визначиться із кандидатами.

«Народні депутати враховуватимуть думку експертів, коли робитимуть вибір за того чи іншого кандидата», – переконана Суслова. Щоправда, такий сценарій буде можливий лише тоді, коли у Денісової з’явиться хоча б один конкурент.

​Політолог Володимир Цибулько пояснює у коментарі Радіо Свобода, що посада Уповноваженого з прав людини фактично формується на орбіті Верховної Ради. Адже омбудсмен у першу чергу повинен працювати з парламентом, щоб захищати громадян від свавілля інших органів державної влади.

Володимир Цибулько

За часів, коли на посаді перебувала Ніна Карпачова, безпосередній вплив на неї мала Банкова, згадує політолог. Тепер владна коаліція в парламенті стала більш самостійним гравцем, пояснює Цибулько. Тому висуванець або представник владної коаліції має значно більші шанси обійняти посаду, аніж кандидат від опозиції, наприклад.

«У цій ситуації можна переписати закон про інститут омбудсмена таким чином, щоб зобов’язати його бути максимально підзвітним суспільству: щорічні публічні звіти, біла книга прав людини, фінансова звітність. Потрібно спочатку написати закон, а потім вимагати», – стверджує Цибулько. Політолог вважає, що правозахисники могли би виступити із такою законодавчою ініціативою або ж могли би провести «праймеріз» серед кандидатів зі свого середовища.