Гість передачі «Ваша Свобода»: Олександр Доній, політичний і громадський діяч, історик.
Your browser doesn’t support HTML5
Україна відзначає День перемоги над нацизмом. Зранку 9 травня по всій країні відбулися церемонії вшанування пам’яті загиблих з нагоди 72-ї річниці перемоги у Другій світовій війні. Зокрема урочиста хода на чолі з президентом України пройшла Алеєю Воїнської Слави до могили Невідомого солдата. У багатьох містах і селах відбувалися також акції так званого «Безсмертного полку». Їх організовували політики «Опоблоку», активісти проросійських організацій. Під час проведення акцій біля Меморіалу вічної слави у центрі Києва сталася штовханина і словесна сварка між представниками націоналістичних організацій і учасниками акції «Безсмертний полк». Сутички були також у Дніпрі та Запоріжжі. За даними поліції, в цілому по країні в акціях з нагоди Дня перемоги взяло участь понад 50 тисяч громадян.
Інна Кузнецова: Пане Доній, що для Вас значить сьогоднішній день?
У мене два діди воювали і бабуся, а ще одна бабуся рила окопи
– Я сьогодні з мамою був на цвинтарі на могилі діда. У мене дід був кадровим офіцером-артилеристом. Він брав участь у боях за плацдарм навколо Калінінграда. У нього загинула перша дружина і донька. Для нього це був визначальний день. Він не розповідав про війну, лише інколи згадував. У мене взагалі два діди воювали і бабуся, а ще одна бабуся рила окопи, як і безліч молодих людей того віку. Тому для моєї родини Друга світова пройшла безпосередньо через родину.
Україні потрібно чинити опір російській ідеологічній боротьбі і пропаганді
У той же ж час 9 травня є символом для СРСР і в подальшому для Російської Федерації в їхній ідеологічній боротьбі. І тут в Україні є проблема. З одного боку, пам’ять про колосальні жертви України, з іншого – використання цього символу і цієї війни з метою відновлення Російської імперії. Україні потрібно знайти свій шлях, щоб пам’ятати про війну і шанувати свої жертви, толерувати жертви інших і, з іншого боку, чинити опір російській ідеологічній боротьбі і пропаганді.
Your browser doesn’t support HTML5
– У Донецьку вже відбулася акція «Безсмертний полк», на якій несли портрети загиблих тепер бойовиків, навіть несли портрет царя Миколи ІІ.
Так званий «Безсмертний полк» бачимо, коли проросійські сили зосереджуються в одну колону
– «Безсмертний полк» – це надзвичайно талановито вигадана ідея з боку Росії для здійснення їхньої місії використання ідеологем і 9 травня, і Другої світової під назвою «Велика вітчизняна», з метою ідеологічної спочатку, а потім і територіальної окупації держав незалежних, які знаходяться по периметру Росії. У подальшому, як виявляється, ця ідея може використовуватися з метою використання російських діаспор по всьому світу
Так званий «Безсмертний полк» бачимо наочно, коли проросійські сили зосереджуються в одну колону.
А в Києві діє досі Російський культурний центр, де йде потік українських громадян, включно з школярами – з подарунками, з ідеологічною обробкою
А в Києві на Подолі в районі вулиці Сагайдачного діє досі Російський культурний центр, де щоденно йде потік українських громадян, включно з школярами, постійно з якимись пакунками – з подарунками, з ідеологічною обробкою.
Порошенко говорить правильні речі про «Безсмертний полк», а насправді веде до гуманітарної, економічної, політичної співпраці з Путіним. І мова не лише про липецьку фабрику.
Досі не наважилися розірвати дипломатичні стосунки, навіть ввести візовий режим. Російська агентура, як через прохідний двір, проходить через українсько-російський кордон і може тут влаштовувати що-завгодно.
Your browser doesn’t support HTML5
– Сьогодні, до речі, випадково зняли відео у Києво-Печерській лаврі (ходили разом з учасниками «Євробачення» на екскурсію), де бабусі з церковними хоругвами співали російських пісень, зокрема «А я в Россию домой хочу – я так давно не видел мамы». Це так дуже дико звучить у час, коли українці гинуть на Донбасі!
Майже у кожній церковній структурі УПЦ (Московського патріархату) є так звані «паломницькі тури» – Петербург, ще якесь російське місто. Під час «турів» одурманюють людей
– Для української влади, яка не розриває зокрема і транспортне сполучення з Росією, це звучить не дико. Майже у кожній величезній церковній структурі, яка підпорядковується УПЦ (Московського патріархату), є так звані «паломницькі тури». У Феофанії, в Голосіївському парку оголошення всюди – Петербург, ще якесь російське місто. Під час «турів» одурманюють людей, які вважають, що українці, білоруси і росіяни – єдиний народ.
Потрібно просвітлювати голови молодшого покоління, щоб вони не долучатися до провокацій
Питання: звідки з’явилися колаборанти на сході і в Криму? Ми повинні зрозуміти, що старше покоління вже переконати дуже важко. Потрібно просвітлювати голови молодшого покоління, щоб вони не долучатися до провокацій. Це робиться не в силовий спосіб, а просвітницьки.
– Коли йдеться про примирення – як правило, говорять про тих, хто воював 70 років тому в радянській армії, і хто воював у лавах УПА...
– Навіть ширше. В реальності їх залишилося не так багато. Пам’ять теж підлягає примиренню. Питання не лише, в яких арміях воювали українці. Частина воювала і в німецьких підрозділах. У Путивлі на Чернігівщині був загін Ковпака здебільшого з людей, які були через російсько-український кордон переслані. А сусіднє містечко Буринь дало поліцейський батальйон, який служив німцям. Буринь – більше етнічно українське, де був набагато більший Голодомор. Була ілюзія у значної частини українців, що німці можуть бути союзниками, як у 1918-му, поки не побачили, що таке насправді німецький режим. Говорити про примирення українців, які опинялися по різний бік барикад, але з думкою про блага для України, для нації, для землі української необхідно. Бо українці були і серед Компартії.
Ми зараз стоїмо перед питанням з виписування нової національної ідеї. У нас є ілюзія, що вже виписана у 19-му – на початку 20-го століття. Україна стоїть перед новими викликами, зокрема і перед необхідністю єднання нації, але на власному проекті.
УПЦ (Московського патріархату) навіть не хоче перекладати Біблію українською!
Є і повага до української культури, але є і питання толерантності один до одного, співіснування різних етнічних груп, конфесійних, якщо вони не суперечать самому існуванню української держави, як, наприклад, УПЦ (Московського патріархату), яка навіть не визнає право наявності автокефальної церкви на території України. Більше того, навіть не хоче перекладати Біблію українською! Нам потрібно вчитися жити разом, толерувати одне одного, бути добрішими один до одного. І тут не лише мова про примирення 8 і 9 травня.
ПОВНА ВЕРСІЯ ПРОГРАМИ: