Київ – Українці чують значно більше пісень українською мовою на радіо, ніж торік, а виконавцям і гуртам, які співають українською, стало набагато легше потрапити в ефір. Так оцінюють ефект від мовних квот, які почали діяти півроку тому, експерти, посадовці та самі ж автори закону про 35% української музики на радіо. Між тим, частина експертів вважає нинішню частку українських пісень в ефірі недостатньою, а окремі виконавці стверджують, що більша кількість української музики в ефірі ще не перейшла у якість.
За півроку майже на 600 тисяч гривень Нацрада з питань телебачення і радіомовлення оштрафувала радіостанції, які не дотримуються квот на українську мову та українську музику в ефірі. Серед порушників – харківське радіо «Весті», одеське «Глас», київські «Kiss FM» і «Радіо Шансон», маріупольське «104,4 FM», радіостанція «Ірта» (Сєверодонецьк), олександрійське ТОВ «ТРК Маяк» та «Європа Плюс Дніпро». У частині випадків Нацрада зробила приписи про виправлення порушень ліцензійних умов.
Член Нацради Сергій Костинський наводить мапу порушень законодавства про українську мову в радіоефірі: найбільше порушників у центральних, східних та південних регіонах, за винятком Миколаївщини, Запоріжжя й Херсонщини.
Водночас у середньому частка української мови на радіо зросла і навіть перевищує ту норму, яка діє з осені минулого року – 25% упродовж першого року дії закону. Про це свідчить моніторинг, який здійснюють громадські організації.
Одна з них, «Простір свободи», підтвердила, що в цілому українські радіостанції дотримувалися квот на українську музику з першого дня набуття ними чинності.
Більше того, з’явилася низка радіостанцій які ведуть мовлення лише українською.
Квоти на музику українською мовою в ефірі радіостанцій діють з 8 листопада 2016 року, коли набув чинності закон про зміни до законодавства про телебачення і радіомовлення.
Він, зокрема, зобов’язує радійників забезпечувати щонайменше 25% композицій українською мовою упродовж першого року дії закону, 30% на другий рік і 35% на третій рік і далі. Виняток робиться для радіостанцій, формат яких передбачає не менше ніж 60% музичного контенту мовами Євросоюзу: для них українська квота залишиться у межах 25%. При цьому частка ведення передач українською мовою у перший рік має становити половину, у другий – 55%, а у третій і подальші роки – 60% від загального часу програм у ефірі всіх радіостанцій.
Підготовка цього закону викликала запеклі суперечки в українському політикумі та медійній спільноті. Так, проти квот висловлювалися представники «Опозиційного блоку» в парламенті. А телевізійний та радіоведучий Матвій Ганапольський навіть погрожував виїхати з України, якщо його примусять спілкуватися українською в ефірі.
Проте невдовзі він заговорив українською.
Про свій перехід на українську в ефірі заявив також український теле- і радіоведучий, кримчанин Павло Казарін.
Мене завжди дратувало, коли люди сприймають свою російськомовність як право не вивчати українську. Я оголошую собі #KazarinChallenge – за три місяці опанувати українську на рівні, достатньому для проведення прямих ефірівПавло Казарін
«Для мене рідною мовою є російська. Але мене, чесно кажучи, завжди дратувало, коли люди сприймають свою російськомовність як право не вивчати українську мову. Але ти не можеш критикувати інших, поки не почнеш із самого себе. Тому я оголошую такий собі #KazarinChallenge – за три місяці опанувати українську мову на рівні, достатньому для проведення прямих ефірів», – заявив Казарін.
Громадяни України у переважній більшості комфортно почуваються, сприймаючи інформацію українською мовою, і схід та південь держави не є винятком, свідчать дослідження Інституту масової інформації.
Голова парламентського комітету з питань культури і духовності, співавтор закону про квоти Микола Княжицький в цілому вважає його ефективним кроком, але тимчасовим: він не виключає, що через декілька років більшість українських радіостанцій готуватимуть програми лише українською мовою, російська ж залишиться на кількох спеціалізованих хвилях.
Ті, хто підтримує українську культуру, безумовно, схвально поставилися до реалізації цього закону. Наша мета – постійно збільшувати частку української мовиМикола Княжицький
«Мовні квоти люди помітили: вони стали чути більше українських пісень. Ті, хто підтримує українську культуру, безумовно, схвально поставилися до реалізації цього закону. Однак поки що українське суспільство живе у двомовному середовищі, і наша мета – постійно збільшувати частку української мови. Цей закон і є кроком, який сприяє цьому процесу», – каже депутат.
Наступним кроком, за словами Княжицького, є законопроект про українську мову на телебаченні, який вже пройшов у парламенті перше читання.
Акція біля парламенту на підтримку законопроекту про квоти на пісні українською мовою на радіо, Київ, 31 травня 2016 року
Інтерактивні карти радіостанцій світу, які відстежує Радіо Свобода, засвідчили: в останні тижні щонайменше чверть пісень українською мовою присутня у ефірі місцевих українських радіостанцій – від Ужгорода до передмість Донецька і кримських перешийків. Причому лунають і пісні, написані у дев’яності, і останні композиції популярних українських гуртів. Винятком є окремі радіохвилі в Одесі, а також Крим і окуповані райони Донбасу.
Продюсер: «Знайдіть мені хоч два «реальні хітяри», які зникли з радіоефіру через квоти!»
Вперше від початків незалежності завдяки мові можна безпомильно впізнати, що та чи інша радіостанція є українською. Причому про якісь негативні побічні ефекти від запровадження квот не йдеться, стверджує у розмові український продюсер та телеведучий, автор проекту «Караоке на Майдані» Ігор Кондратюк.
Всі радіостанції Києва – це українські радіостанції, я нарешті став це відчуватиІгор Кондратюк
«Мене влаштовує те, що нині існує. На кнопках у моєму авті – хвилі, де лунає значна частина української музики. Наприклад, всі радіостанції Києва – це українські радіостанції, я нарешті став це відчувати. А то раніше вмикаєш радіо «Столица», слухаєш і довго думаєш: «О какой же столице идет речь?». Ті, хто не погоджуються – хай назвуть мені бодай два-три «реальні хітяри», які постраждали через квоти, і їх не крутять, ці «хітяри», – пропонує продюсер.
Водночас Ігор Кондратюк визнає, що окремі радіостанції після запровадження квот ставлять недостатньо якісну українську музику, хоча, на його думку, є достатньо і нових, і старих українських композицій, щоб наповнювати ефір.
Тим часом, невдовзі після запровадження квот чимало українців скаржилися, що деякі радіохвилі дістали всю українську музику «з нафталіну», замість того, щоб шукати і ставити сучасні пісні.
Музичний критик Юрко Зелений пояснює цю проблему непрофесіоналізмом музичних редакторів, а то й повною відірваністю їх від української культури.
Є низка випадків, коли керівники радіостанцій просто саботують це рішення, «витягуючи» україномовну естраду з присмаком радянського нафталіну, і запуском двох-трьох відомих україномовних виконавців, які крутять по колу. Це відвертий саботажЮрко Зелений
«Справді, витягують, ніби нафталін з льоху. Пояснюється це двома причинами: перша – це те, що музичні редактори на багатьох українських станціях просто профнепридатні. Їхня профнепридатність полягає у тому, що вони ніколи не жили в україномовному музичному середовищі, ніколи ним не переймалися, не цікавилися, що там відбувається. І взагалі, до сучасної, модернової сцени ставилися у кращому випадку як до чогось такого провінційного, а в гіршому – що такого взагалі не існує як явища. Вони не знають, де шукати, – констатує музичний критик. – Тобто, умовно кажучи, якщо мене зараз запитати про сучасну музику Чилі, Аргентини чи Перу, я теж нічого не скажу, що там відбувається. Бо я цим ніколи не цікавився і не переймався. Інше пояснення цих нарікань – це те, що є низка випадків, коли керівники радіостанцій просто саботують це рішення, «витягуючи» україномовну естраду з присмаком радянського нафталіну, і запуском двох-трьох відомих україномовних виконавців, які крутять, умовно кажучи, по колу. Це відвертий саботаж і підривна діяльність!».
Гасло на акції біля Верховної Ради на підтримку законопроекту про запровадження квот на україномовні пісні, Київ, 31 травня 2016 року
Юрко Зелений уточнює, що в цілому в Україні вітчизняна музика витісняє російські, а не західні композиції чи музику з інших країн.
«На жаль, у нас така була ситуація ще до квот, що у нас в ефірі мало можна було почути якоїсь цікавої музики, яка не перебуває на хвилі мейнстріму, а більш спеціалізованої або має витоки з якихось інших національних країн», – визнає він.
Юрко Зелений згадує і про те, що українську націю вважають чи не найбільш співочою у світі: так, ЮНЕСКО зберігає 15,5 тисяч записів українських народних пісень – це найбільша національна народнопісенна добірка у світі. Загалом дослідники говорять про існування майже 200 тисяч українських народних пісень. Причому частину з них виконують або ж переспівують на свій лад сучасні українські гурти.
Відео з YouTube-каналу гурту «Ot Vinta»
Не квотами єдиними: шлях до ефіру відкривають талант і ... гроші
Невдовзі після запровадження мовних квот для музики частина українських виконавців визнала, що вони стали частіше чути себе на різних радіохвилях.
Окремі виконавці, зокрема Дмитро Шуров, сприйняли українські квоти як мотивацію для творчості українською мовою. Водночас лідер гурту «Тінь сонця» Сергій Василюк, мелодії якого беруть для оформлення радіопрограм та навіть як візитівки українських команд, зокрема, національної футбольної збірної, визнає: твори гурту після появи квот стали з’являтися на радіо не набагато частіше – їх вважають неформатними.
Українські виконавці мають пробиватися до ефіру не лише завдяки квотам, а насамперед за рахунок якості своєї музики та пошуку радіостанцій свого формату, ділиться секретом успіху з Радіо Свобода учасник групи «ТНМК» Олександр Сидоренко, відомий як «Фоззі».
Треба писати пісні хороші, щоб їх брали навіть попри забобони щодо української музикиОлександр Содоренко («Фоззі»)
«Якщо виходить новий сингл – ми пропонуємо станціям, яким він підходить за форматом. Останній наш сингл взяли всі радіостанції, яким ми пропонували. Але все залежить від пісні: ніхто не буде брати для ефіру щось погане. Треба писати пісні хороші, щоб їх брали навіть попри забобони щодо української музики», – наполягає музикант.
Інший український виконавець, Тарас Чубай, лідер гурту «Плач Єремії» стверджує, що він багато творить останнім часом, але після початку дії квот його музика не почала активно просуватися на радіохвилі. Причина – гроші.
Хочеш, щоб тебе багато крутили – то це й досі коштує грошейТарас Чубай
«Я чую від багатьох, що далі працює стара схема. Хочеш, щоб тебе багато крутили – то це й досі коштує грошей. Так, стали трохи більше ставити української музики, але це все одно малий відсоток», – зауважує Тарас Чубай, наголошуючи, що у розвинутих державах радіостанції перераховують гонорари виконавцеві, а не навпаки.
Як наповнити ефір якісною українською музикою? Тарас Чубай та експерти пропонують податкові й інші пільги для тих, хто записує нові диски, або ж стає меценатом для української музики, а також пільгове надання доступу до концертних майданчиків для українських гуртів.
Тим часом у законодавстві про мовні квоти передбачені пільги для радіостанцій, які транслюють суттєво більше української музики, ніж необхідний мінімум. Зокрема, такі радіостанції мають пріоритетне право на отримання хвиль та ліцензій.
НА ЦЮ Ж ТЕМУ:
Підводні камені постанови Кабміну про вільне володіння державною мовою
Про мовну психотравму і українське ґетто. Українська журналістка заступилася за Олега Скрипку
Київ може показати приклад, як подолати наслідки мовної окупації України
Financial Times: кількість російськомовних в Україні суттєво зменшилася
Кількість виборців проросійських партій в Україні стрімко зменшується – експерт
Кореянка вивчила українську. Її дивують російськомовні чиновники України
Міжнародне угруповання із захисту російськомовних під контролем Кремля
Українська мова і Порошенко. Досвід Фінляндії та Ізраїлю для України
Українська мова на телебаченні. Парламент зробив перший крок
Закон про мову – шанс для дітей із російськомовних родин знати українську
Війна проти України. Вбивство бібліотеки і українська мова