На часі зміни державних та офіційних свят. Що відзначатимуть українці у травні?

Київ – В Україні обговорюють зміни в календарі державних та офіційних свят, і не виключено, що вже з наступного року Міжнародний день солідарності трудівників українці відзначатимуть як вихідний день лише протягом одного, а не двох днів – 1 травня (зараз маємо вихідним ще й 2 травня. Натомість уже третій рік поспіль українці 8 травня вшановують загиблих у Другій світовій війні, а 9-го – відзначають День перемоги над нацизмом. Враховуючи чутливість суспільства до святкових дат, науковці й політики вирішили провести громадські слухання, перш ніж на законодавчому рівні визначити дати й кількість державних та офіційних свят.

Директор Інституту національної пам’яті, історик Володимир В’ятрович, який ініціював громадські слухання, оприлюднив і їх результати.

Володимир В'ятрович

Науковці отримали близько семисот звернень від громадян України, громадських об’єднань, партійних та профспілкових організацій, державних установ. Крім того, відбувалися цікаві дискусії на майданчику «Реанімаційного пакету реформ» і в медійному середовищі, при цьому найбільш активні українці висловлювали свої пропозиції під час громадських обговорень.

Щодо відзначення 1 травня, то науковці радять не забувати, що Міжнародний день солідарності трудящих на теренах України відзначають з кінця ХІХ століття, тобто задовго до того, як була створена партія більшовиків. Про це в інтерв’ю для Радіо Свобода розповідає публіцист, дослідник історії України Сергій Грабовський.

«1 травня вже настільки увійшло і на сході, і на заході України, ще до більшовицького перевороту, у практику, що відмовлятися від нього я вважаю вкрай недоцільним. Але, звичайно, два дні першотравень ніхто не святкує», – каже Грабовський.

Офіційними вихідними 1 і 2 травня стали у радянський час. Першотравень відзначали пишними демонстраціями з гаслами про щасливе комуністичне майбутнє і закликами до ударної праці. Але з часом день 1 травня почав губити свій ідеологічний підтекст, «його постулати заступали весна, городи, сади та інші сільськогосподарські роботи, дружнє байдикування на природі, просто приємний відпочинок у колі друзів», зазначила публіцист Тетяна Зінченко на сайті телеканалу «Еспресо».

Натомість проблема з відзначенням дат, пов’язаних з Другою світовою війною, фактично розв’язана на державному рівні, каже В’ятрович. На сьогодні українці визначилися з датами 8-9 травня: 8 травня – День пам’яті та примирення, 9 травня – День перемоги над нацизмом.

«Це офіційна позиція держави, тому що, у першу чергу, було видано указ президента, за яким ми відзначатимемо річниці, пов’язані з Другою світовою війною, 8 і 9 травня. Парламент же проголосував за відповідний закон – «Про увічнення перемоги у Другій світовій війні 1939-1945 років», – роз’яснив Володимир В’ятрович.

9 травня – суто радянське свято – Грабовський

Публіцист Сергій Грабовський називає 9 травня суто радянським святом, яке за Сталіна лише тричі святкували як вихідний день. За словами Грабовського, у перші десятиліття після війни, коли живими були чимало фронтовиків, це була більше традиція пам’яті, традиція вшанування загиблих побратимів. Пізніше цю дату як свято керівники Радянського Союзу ліквідували. На найвищому державному рівні 9 травня відзначали за генерального секретаря КПРС Леоніда Брежнєва, і ця дата швидко перетворилась на символ радянського застою, розповідає експерт. Влада день пам’яті перетворила в офіціоз, і ця традиція відзначення 9 травня залишалась донедавна і в Україні, вважає Грабовський.

Сергій Грабовський

«Збираються буквально натовпи тих, хто і не воював, чиї родичі теж, можливо, не воювали, і тих, хто був в НКВС – бо в Україні, за законом, «продовжили» ще на 10 років так звану «Велику вітчизняну війну». І якщо фронтовикам, котрі ще живі, вже по 90 років і більше, то колишнім співробітникам НКВС та МДБ по 80, а це зовсім інший вік. І ще багато хто з них досить жваво тюпає на цих ідеологічних акціях і мріє довести свою справу до кінця, тобто постріляти усіх «бандер», «хохлів» і всіх інших», – зазначив фахівець в інтерв’ю для Радіо Свобода.

На його думку, допоки живі останні з фронтовиків – учасників Другої світової війни, українцям варто відзначати і 8, і 9 травня, відповідно до закону про увічнення перемоги над нацизмом.

Тим часом у середовищі бійців та ветеранів АТО лунають пропозиції – не відзначати 9 травня як свято, а вшановувати 8-9 числа загиблих у роки Другої світової війни, оголосивши обидві дати днями жалоби.

«У моєму роду майже всі загинули або в лавах Червоної армії на не своїй війні, або в сталінських концтаборах, або з голоду. Я не хочу повторення цього для своїх дітей! Я не святкую 9 травня. Я сумую у цей день, це – день жалоби», – пише на своїй сторінці у соціальній мережі український боєць, захисник Донецького аеропорту Олександр Животовський.

У травні, відповідно до пропозицій Інституту національної пам’яті, календар свят зберігає статус офіційних для Дня матері (друга неділя місяця) та Міжнародного дня сім’ї (15 травня). А серед трагічних пам’ятних дат залишається 18 травня – День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, який законодавчо закріплений у календарі меморіальних дат рішенням Верховної Ради у травні 2015 року. Адже після анексії Росією Криму три роки тому ця дата набула нового значення, зауважує народний депутат України, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

Рефат Чубаров

«Після Другої світової війни міжнародне співтовариство доклало дуже багато зусиль для того, щоб відбудувати усталену правову систему, яка б унеможливила повторення таких катастроф, як Голодомор, Голокост, депортації. Але ХХІ сторіччя показало, що це працює лише на людей цивілізованих, культурних, на тих, хто пам’ятає своє минуле», – заявив Чубаров.

Нова доба в історії України потребує «декомунізації» календаря – експерти

Письменник, публіцист Сергій Жадан перед слухачами «Школи відкритої журналістики» (Львів), наголосив, що нова доба в історії України потребує «декомунізації» й формування нового історичного календаря для вшанування важливих для української держави та народу подій. Адже самим лише знесенням пам’ятника чи перейменуванням вулиці справі не зарадиш, каже митець.

Сергій Жадан

«У мене був виступ у бібліотеці у місті Лисичанську, це було літо 2014 року, після того, як Лисичанськ звільнила наша армія. На зустріч прийшла місцева інтелігенція, і були поетичні читання. Все було добре, всі одне одного розуміють, аж доки не постало питання пам’ятника Леніну. І тут ці милі бібліотекарки, викладачки шкіл і виховательки дитячих садочків раптом почали обурюватись. Раптом виявилось, що для них страшенно важливо, аби в їхньому місті далі стояв пам’ятник Леніну. Видно було, що вони це робили не тому, що хтось їм наказав, не тому, що хтось їх примусив – це їхня позиція», – навів приклад Жадан.

На думку експертів, для України – держави, яка позбувається радянських, тоталітарних символів і пам’ятних дат – украй важлива «декомунізація» календаря. Фахівці вітають появу таких свят, як День Європи, який цього року припадає на 20 травня. Традиційно одним з центрів відзначення свята стане Закарпаття: люди планують зібратись біля двометрового геодезичного знаку, який символізує географічний центр Європи.