Три роки тому одесити захистили своє місто від «русской весны» – Казанжи

Гості передачі «Ваша Свобода»: Олександр Ройтбурд, український художник, одесит; Зоя Казанжи, екс-заступник голови Одеської ОДА.

Ваша Свобода | Три року трагедії 2 травня в Одесі

В Одесі вшановують пам'ять загиблих у сутичках 2 травня 2014-го. Через третю річницю цієї трагедії в Одесі підвищений рівень терористичної загрози. До охорони порядку залучені понад 3 тисячі правоохоронців. Три роки тому в Одесі загинули майже півсотні людей. Спершу був озброєний напад на українських патріотично налаштованих активістів у центрі міста, а потім – пожежа в Будинку профспілок на Куликовому полі. Розслідування справи 2 травня триває досі, особливих результатів, як стверджують критики, немає.

Олександр Лащенко: Пане Ройтбурд, минуло три роки. Це була провокація проросійських активістів, щоб потім показати так звану одеську Хатинь, чи проукраїнські активісти не завжди діяли належно?

​Олександр Ройтбурд: Це була частина сценарію «русской весны» від Донецька до Одеси. Це повинна була бути «Одеська народна республіка», яку вже майже проголосили за два тижні до того. Була спроба на засіданні облради її проголосити, але було зірвано.

У Москві вже були надруковані прапори «ОНР». Був такий самий сценарій, як в Луганську і в Донецьку. Воно було зірвано силами проукраїнської громадськості міста.

Така кількість жертв – це нещасний випадок. Росіяни дуже люблять це порівнювати з Хатинню, але є декілька дуже суттєвих відмінностей. Якщо це з чимось з російської історії порівнювати, то з пожежею у клубі «Хромая лошадь» у Пермі.

Так склалося, що люди опинилися в цьому будинку. За це треба вбити без суду і слідства депутата Албу, який, щоб сказати людям розійтися, загнав їх в цей будинок. Він зараз у Криму. Депутат-комуніст. Більшість людей нічого не розуміли. Було багато жертв серед випадкових людей.

– Ви зауважили, що три роки тому поступ так званої «русской весны» в Україні припинився. Але ж це не сталося через те, що Будинок профспілок горів, правильно?

​Олександр Ройтбурд: Це теж. Одеса після цього пережила шок, жах від кількості жертв і зрозуміла, що може бути. І зупинився цей рух проросійських сил.

Олександр Ройтбурд

Опоненти рятували тих, хто лишився всередині – проукраїнські проросійських. Несли риштування, встановлювали та знімали людей, які стояли біля вікон на карнизі. Щодо кількості жертв, там конструкція будинку була така, що коли запалав центральний вхід, були відкриті вікна на четвертому чи п’ятому поверсі, а це спрацювало, як витяжка у каміні. Хто забарикадувався у Будинку профспілок, почали кидати з даху «коктейлі Молотова» і стріляти. На що натовп теж відповів «коктейлями Молотова», які були заготовлені, щоб спалити це наметова містечко. Про будинок ніхто не знав – він не був зайнятий...

Перед тим була мирна проукраїнська демонстрація. На них з Куликового поля вийшла колона озброєних людей і почали стріляти з-за спини міліціонерів. Дуже сумнівна роль начальника Фучеджі – сідав у машину з одним із лідерів одеського «антимайдану». Дуже сумнівна роль Боделана, сина колишнього губернатора, який очолював відділ з надзвичайних ситуацій в Одесі. 40 хвилин їхали пожежники до Куликового поля з пожежної частини, коли повільним кроком 3-4 хвилин. 40 хвилин не виїжджали!

– Пані Казанжи, яка Ваша версія того, що відбулося три роки тому в Одесі?

​Зоя Казанжи: Три роки тому одесити захистили своє місто від «русской весны» і не дали повторитися аналогу Донецька і Луганська. І можемо зараз впевнено сказати, що дії проукраїнської сторони були абсолютно правильними і єдиновірними.

Стогін і виття посеред Куликового поля, яке використовується політиками виключно для мобілізації так званої сепаратистськи налаштованої частини міста Одеси, повністю лягає в рамки пропагандистської роботи нинішньої сучасної страшної Росії.

– Цитуючи представників проросійських сил на сьогоднішній поминальній акції: «Не забудемо, не простимо». Це гасло чи все ж таки Росія може «піддати жару» цій ситуації для Одеси пізніше?

Зоя Казанжи: Росія саме таким і займається. І не лише на території України. За ці три роки одесити отримали дуже багато відповідей на питання, які висіли і висять у повітрі. Ми чітко розуміємо, що несе «русский мир», які події можуть нас чекати, якщо раптом підемо на поводу у всіх цих людей, грошей і цієї ідеології. Вони так поводяться по всьому світу, шукаючи будь-яку шпаринку, щоб зайти і робити ті речі, які роблять.

Зоя Казанжи

Сьогоднішня Одеса досить радикалізована. Розмовляти зараз про якесь примирення чи більш надважливі речі не доводиться. Влада в Одесі занепокоєна збільшенням своїх статків і вирішенням проблем, аніж тим, як живе місто. Для них ця ситуація вигідна. Можуть демонструвати якісь свої можливості, думаючи, яким чином це інвестувати у майбутні вибори. Від цього нікому не стає легше. Але відповідь на головні питання одесити мають.

– До пропозиції Одеської міськради про повернення старих назв вулиць Ви дуже різко поставилися, пане Ройтбурд. І зауважили: «Українська пропаганда або контрпропаганда набагато менш ефективна». Що ж тоді робити?

​Олександр Ройтбурд: Треба проголосити це днем перемоги над «русской весной», а не вивішувати у місті жалобні прапори. Співчуваючи невинно постраждалим, знати, що українські патріоти врятували місто від страшної долі – від занепаду, від путінської експансії, яка економічно і політично вбила б Одесу назавжди. Не ховаючи темних сторінок цього, треба наголосити: це перемога, а не день жалоби. Пояснювати людям треба, що сталося, чого не сталося, що могло статися, не дай Боже, у разі перемоги тих людей, і хто є винними.

– Хто це має робити?

​Олександр Ройтбурд: По-перше, Київ. У місті дуже специфічне керівництво. З одного боку, немає вже такої активної сепаратистської позиції, мабуть, є, але прихована, з іншого – воно зацікавлене у тому, щоб ці сутички, конфронтація відволікали людей від того, що вони грабують місто. Київська пропаганда цього не вміє робити, не розуміє, якою мовою в прямому і в переносному сенсі треба розмовляти з Одесою. Це не те, що «ніхто не чув Донбас». Донбас всі чули. Більше, ніж хотілося б. Але є регіональні психологічні особливості, які треба враховувати. Щоб була єдина Україна, треба забути, що вона має бути однаковою.

– «Русский мир» вже далі не піде?

Олександр Ройтбурд: Нємцов казав про Путіна, що ніхто не знає, що йому завтра може прийти у голову. Сьогодні об’єктивних підстав для цього я не бачу, але це ж божевільна людина.

Повна версія програми:

ВІДБИВКА:

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

В Одесі через річницю трагедії 2 травня підвищено рівень терористичної загрози​

Проросійські провокації в Одесі. Чи вдасться «розхитати» ситуацію?

«Опозиційний блок» заявляє про допит і обшук в його депутатів в Одесі​

Робота для СБУ. Не можна допустити реваншу кремлівських посіпак