Робота не вовк: як в Україні захищають трудові права?

Київ – Від страйків і голодування до судових процесів – так свої права працівники захищають у всьому світі. За гідну працю та проти ухвалення нового Трудового кодексу протестували цього тижня у Києві профспілки та громадські організації. Такі акції, серед інших, заплановані і на перше травня. Одностайності, втім, серед громадського сектору щодо цього наразі немає. Між тим, однак, деякі експерти говорять про активізацію низових ініціатив у низці колективів.

Відзначати перше травня почали у ХVIIІ столітті, коли американські робітники виступили за скорочення робочого дня, який часом міг сягати до двадцяти годин на день. Однак і донині відносини між роботодавцями і працівниками часом залишаються досить напруженими, вважає голова Федерації профспілок України Григорій Осовий.

«Минулого року ми зафіксували порушення прав 240 тисяч членів профспілок у сфері праці: від того, коли оформлюється трудовий договір, а потім умови трудового договору не виконуються, порушення щодо гарантованих виплат заробітної плати двічі на місяць у терміни, визначені колективним договором. Також порушення, які стосуються умов праці, безпеки на робочих місцях – роботодавці надто скупі на те, щоб забезпечити їх на кожному робочому місці. І також порушення робочого розпорядку: пропонується продовження робочого часу без оплати цього часу», – каже він.

Григорій Осовий

Радіо Свобода писало у лютому про голодування профспілкових активістів Куренівського тролейбусного депо. Водії тролейбусів протестували таким чином проти виведення на маршрути несправних тролейбусів і несплату за понаднормову роботу. Трьох активістів профспілки тоді звільнили, і зараз вони поновлюються на посадах через суд, розповідаєюрист громадської організації «Соціальний рух» Віталій Дудін.

«Наразі у «Київпастрансі» ситуація стабілізувалась, незалежна профспілка отримала приміщення і умови для свого розвитку», – каже він.

Чого очікувати від нового законодавства про працю?

Цього тижня у Києві відбувалися акції за участі різних організацій – Конфедерації вільних профспілок, студентських організацій та деяких політичних партій. Серед вимог – відмовитись від ухвалення у другому читанні нового Трудового кодексу.

У Києві відбулася хода за трудові права та гідну працю (відео)

Першого травня також заплановані окремі акції на цю тему. Зокрема, за словами Віталія Дудіна, громадського обговорення проекту кодексу не відбулося, тож люди не знають, про що конкретно там ідеться.

«Найгірше, що роботодавці зможуть видавати свої нормативні акти, покладаючи ті обов’язки, які законом не передбачені. По-друге, профспілки усуваються від блокування звільнення з деяких підстав. Скажімо, у зв’язку з прогулом чи невиконанням трудових обов’язків можуть звільняти членів профспілки без згоди профкому», – каже він.

Третім проблемним пунктом Дудін називає укладання строкових договорів.

«Зараз працівники культури зіткнулись з цією проблемою, коли їм сказали, що замість постійних договорів будуть укладені договори на рік, два чи три. І через незгоду підписати такі угоди були звільнені активісти профспілки Національної опери. Ми боїмось, що у випадку ухвалення Трудового кодексу, такі договори без мінімальної тривалості взагалі, можна буде укладати з журналістами, працівниками культури, науки, а також із будь-яким працівником, який добровільно погодиться на такий контракт», – розповідає активіст.

Представники Федерації профспілок долучались до розробки проекту Трудового кодексу. За словами Григорія Осового, робота над оновленням законодавства про працю триває вже близько 15 років, цей проект кодексу з’явився у 2015-му, до другого читання депутати внесли більше тисячі поправок.

«І є поправки не тільки, що відновлюють права, а й такі, що покращують умови праці. Наприклад, якщо сьогодні понаднормовий час оплачується перші дві години у полуторному розмірі, а наступні – у подвійному, то одразу ми внесли в цей кодекс оплату у подвійному розмірі. Що стосується відпусток, то сьогодні тривалість відпустки 24 календарні дні, ми внесли і наразі отримали підтримку парламентського комітету, що термін відпустки буде, як у європейських країнах 28 днів», – каже він.

Що ж до видання роботодавцем наказів, то на думку Осового, це є одночасно і засобом його контролю, оскільки їх можна буде оскаржувати у суді. Окрім того, стверджує він, у кодексі планують прописати дію колективних трудових договорів, з якими повинні бути узгоджені будь-які акти, видані керівництвом підприємства.

Водночас, за підрахунками організації «Трудові ініціативи», після першого читання Міжнародна організація праці запропонувала 59 рекомендацій до тексту проекту, розповів Радіо Свобода юрист організації Георгій Сандул.

«За нашими підрахунками, не було враховано 37. І ці рекомендації спираються на вже ратифіковані Україною конвенції, які вже є частиною українського національного законодавства», – зауважує юрист.

Серед проблемних норм він називає встановлення можливості технічного контролю виконання працівниками своїх службових обов’язків.

«Яким чином буде зберігатися, оброблятися ця інформація, невідомо, – каже Сандул. – Крім того, у поточній редакції є загроза найбільш незахищеним верствам населення – наприклад, одиноким матерям. Якщо за чинним кодексом законів про працю їх взагалі не можна звільняти за ініціативи роботодавця, лише за повної ліквідації підприємства, але з обов’язковим працевлаштуванням. То поточна редакція проекту Трудового кодексу дозволяє їх звільняти на загальних підставах за неналежне виконання своїх посадових обов’язків».

Новий проект Трудового кодексу ухвалили у першому читанні у листопаді 2015-го. Як очікує уряд та депутати профільного комітету, у другому читанні парламент має його розглянути протягом поточної сесії.