У центрі Праги, в стінах Карлового університету, відбулась творча зустріч з українськими письменниками – представниками сучасної літератури. Під час презентації своїх творів молоді письменники розповіли чеській аудиторії про те, як змінилась за останні роки в Україні ситуація на ринку літератури і поділились своїми думками про особливості сучасної української прози. Літературний вечір в рамках програми перебування українських авторів у Празі організувала Чеська асоціація україністів за підтримки українського культурно-освітнього центру «Крок». Свої твори в Празі представили Анна Малігон, Мирослав Лаюк та Олег Шинкаренко.
Лауреат багатьох українських премій, поетеса, авторка дитячих книжок Анна Малігон, розповідаючи про свій професійний шлях в українське літературне середовище, визнала, що бути молодим письменником в Україні не так просто.
Молодим авторам в Україні, особливо початківцям, дуже важко видавати твори. Спрямування насамперед на те, щоб видавати комерційно успішних авторівАнна Малігон
«Молодим авторам в Україні, особливо початківцям, дуже важко видавати твори. Спрямування насамперед на те, щоб видавати комерційно успішних авторів. А молодий автор – він по природі ще не є комерційним, тому між моєю першою та другою книжкою вийшла перерва в 9 років. Довелося довго шукати видавця, який би це все видав», – зазначила Анна Малігон.
Зорієнтуватись та прокласти перший шлях молодим авторам в Україні допомагають літературні конкурси, такі як «Смолоскип», після яких стати комерційно успішними простіше.
Зараз ситуація з книговиданням в Україні поліпшилась, особливо після Революції гідності. В нас стало більше видавництвАнна Малігон
«Зараз ситуація з книговиданням в Україні поліпшилась, особливо після Революції гідності. В нас стало більше видавництв, більше шансів і, звісно, ведемо більш якісну літературу», – додала поетеса.
До її другої збірки «Переливання крові», яка вийшла у 2012 році, увійшли поезії різних років, в яких Анна Малігон експериментує з римами. Зокрема, автор порівнює процес створення свого твору з процесом донорства крові.
«Переливання крові – як зміна, позбавлення чогось, очищення. Переливанням можна як оздоровитися, так і занести вірус. Поезія – це праця над словом, це дуже відповідальна робота. Вона може або принести користь, або подіяти навпаки. Треба працювати і думати над кожним словом, – наголосила Анна Малігон.
Анна Малігон
Анна Малігон є також авторкою першого ЛГБТ-роману в Україні, який має назву «Навчи її робити це». Психологічний роман із резонансною для України темою розповідає про стосунки двох жінок, досі на сторінках книжок цю тему в Україні рідко порушували. Дія роману відбувається у Празі, куди авторка перенесла своїх героїнь, маючи бажання і самій там побувати. Однак, на відміну від героїнь твору, місто подивитись їй так і не вдалось, із гумором на зустрічі зазначила авторка.
«Ми маємо позбутися старої свідомості»
Наймолодший учасник вечора – український поет та прозаїк, родом із Івано-Франківщини, Мирослав Лаюк темою свого роману із не зовсім зрозумілою назвою «Баборня» (дім пристарілих – ред.) зробив спробу наблизити чехів до ситуації в Україні, де, за його словами, «панують нові цінності у старій державі».
У нас молода держава, ми спостерігаємо формування нової людини, нового українця, який буде жити за новими правилами в новій країніМирослав Лаюк
«Цей роман про 71-річну вчительку біології, яка виправдовує своє життя присутністю великої любові в ньому. Однак, знаходячи у шафі доказ зради свого померлого чоловіка розуміє, що нічого вже змінити не можна. Я вирішив висловитися на дуже важливу для мене тему вчителів. Тому що у нас молода держава, ми спостерігаємо формування нової людини, нового українця, який буде жити за новими правилами в новій країні. Але, на жаль, ті реформи, які відбуваються, не стосуються системи освіти», – наголосив Мирослав Лаюк
Роман «Баборня» – це своєрідна теза у системі декомунізації, яка відбувається в Україні, вважає Мирослав Лаюк.
Прибирання пам’ятників Леніна та перейменування вулиць недостатньо. Ми маємо позбуватись старих методів, старої поведінкиМирослав Лаюк
«Прибирання пам’ятників Леніна та перейменування вулиць недостатньо. Мій роман – це така репліка до того, що зміни мають відбуватися трохи на іншому рівні. Ми маємо позбуватись старих методів, старої поведінки, які притаманні попередній людині та її свідомості. Ця свідомість, на жаль, присутня у всіх сферах діяльності України, починаючи лікарнею та закінчуючи школою», – наголосив письменник. Однак засуджувати свою героїню як певний образ автор не поспішає, даючи їй шанс на існування.
«Є дуже багато охочих нападати на попередній режим, попередніх людей і вчительок, таких як героїня цього роману. Але я хочу сказати: будь яке цивілізоване ставлення до людей полягає в тому, аби зрозуміти таких людей. Вони є і вже не зможуть нічого змінити. Отже єдиний рух вперед – це їх прийняти», наголосив у своєму виступі на вечорі Мирослав Лаюк. Працюючи над твором, окрім досліджень і фактів, молодий письменник прагнув зрозуміти психологію тих часів і уявити життя людей попередньої генерації.
Я ходив до бібліотеки, брав газети за 1971 рік і дивувався тому, що відбувалося. Для мене це було як якась п’єса для театру абсурдуМирослав Лаюк
«Я ходив до бібліотеки, брав газети за 1971 рік і просто дивувався тому, що відбувалося. Для мене це було як якась п’єса для театру абсурду. Фактично кожна стаття була пронизана атеїстичними, комуністичними штампами, які ми всі знаємо. Якщо зважати на те, що головним джерелом інформації в ті часи була саме газета, то я зовсім не дивуюся, звідкіля беруться всі ці масові хвороби суспільства», – зазначив автор.
«Я хотів написати новаторський, парадоксальний роман»
До Праги також приїхав Олег Шинкаренко, самобутній стиль якого особливо виділяють літературні критики. «Найпослідовніший абсурдист в сучасній українській літературі», автор парадоксального роману «Кагарлик», про який писав The Guardian, певним чином передбачив у своєму творі події 2014 року.
Це був період панування Януковича. Я подумав, що найкраще, чим можна налякати українців, – це напад російської армії й війна з Росією. І як з’ясувалося пізніше, це дійсно реальноОлег Шинкаренко
«Я хотів написати новаторський, парадоксальний роман, якого ще не було у світовій культурі. Мені хотілося написати щось страшне, що б налякало всіх українців. Це був саме період панування Януковича. Я не знав, що їх може налякати – напад крокодилів чи динозаврів. Тоді я подумав, що найкраще, чим можна налякати українців, – це напад російської армії й війна з Росією. І як з’ясувалося пізніше, це дійсно реально», – поділився своїми думками із слухачами Олег Шинкаренко.
Роман є сатиричним відображенням української дійсності у місті Кагарлик, де час назавжди зупинився. Герої цього роману – люди, які живуть в сучасності, але ментально залишились в давнині.
«Це сатирична антиутопія, якою я показав життя в Україні через сто років, після російської окупації, внаслідок якої Україна зупинилась у своєму розвитку. Аби повернути втрачену пам’ять та свідомість, вкрадену для виготовлення комп’ютерів російських військових, головний герой відправляється у загадкове місто Кагарлик», – розповів про головну тему свого роману Олег Шинкаренко.
Чехія не вперше цікавиться творчістю українських письменників. У травні минулого року в місті Брно відбувся літературний фестиваль «Україна, давай, Україна!», присвячений сучасній українській літературі. Під час фестивалю 16 провідних українських письменників та поетів представили своє бачення літературної творчості, також їх можна було побачити як героїв короткометражних фільмів, знятих чеськими, польським та словацькими режисерами. Серед учасників фестивалю були відомі письменники Оксана Забужко, Юрій Андрухович, Сергій Жадан, Любко Дереш, Юрій Винничука та інші. Нова зустріч продовжила традицію знайомства чехів із сучасною українською літературою.