Лише половина країн-членів ЄС справді переймається агресією Кремля – дослідження

Президент Росії Володимир Путін

В Брюсселі презентовано доповідь про те, наскільки серйозно сприймають країни-члени ЄС і як вони реагують на російську агресію проти України і ширше – на агресивні дії Кремля проти Європи. Доповідь підготовлено чеською громадською організацією за сприяння Європейської народної партії, і в ній стверджується, що лише половина з 28 країн-членів ЄС справді серйозно сприймають загрозу, що йде від Кремля. В доповіді стверджується, що агресивний підхід Росії до сусідів – і ширше до ЄС – не зникне швидко, а серед важелів впливу Кремля називаються заохочення ним євроскептицизму в ЄС та збільшення енергетичної залежності Європи від Росії.

В доповіді, яка презентована в Брюсселі в Європейському парламенті, аналізується, наскільки загроза з боку Росії та агресивні дії Кремля серйозно сприймаються в національних стратегіях, медійних повідомленнях та в заявах керівників 28 країн-членів Євросоюзу. Також до уваги бралися двосторонні відносини кожного члена ЄС з Росією та їхній внесок у спільну політику ЄС на сході континенту.

Оскільки нині лакмусовим папірцем, який визначає ставлення до агресивної політики Кремля, є конфлікт в Україні, то саме ставленням національних столиць до нього й визначалась насамперед серйозність сприйняття російської агресії в кранах ЄС.

Але також брались до уваги і залякування або військові погрози з боку Росії на адресу деяких країн ЄС, а також спроби Кремля зруйнувати європейський консенсус щодо санкцій ЄС проти Росії.

Презентація доповіді у Брюсселі:

Росія веде інформаційну гібридну війну проти Європейського союзу. Її мета – розділити ЄС. Нашим обов’язком є захистити Європейський союз
Яромір Штетіна

«Росія веде інформаційну гібридну війну проти Європейського союзу. Ми в стані гібридної війни з Кремлем. Її мета – розділити ЄС. Нашим обов’язком є захистити Європейський союз. Обов’язком є протидіяти загрозі з боку Кремля, протидіяти безпековим ризикам, які йдуть від сьогоднішньої Росії», – сказав під час презентації доповіді у Брюсселі чеський євродепутат Яромір Штетіна.

Відтак усі 28 країн-членів ЄС автори дослідження – а це чеська неурядова організація «Європейські цінності», яка проводила його на замовлення Європейської народної партії, – поділила на сім груп.

  • Естонія, Латвія, Литва, Польща, Велика Британія та Данія стурбовані російською зовнішньою політикою і нині є на передовому рубежі формулювання європейської відповіді на агресивну політику Кремля;
  • Фінляндія, Швеція, Нідерланди, Чехія та Німеччина значно змінили свою політику (в бік посилення);
  • Хорватія, Румунія та Болгарія неактивно, але все ж підтримують потребу відповіді на російську агресію;
  • Португалія, Мальта та Ірландія взагалі майже не мають значних відносин з Росією;
  • Австрія, Бельгія, Франція, Люксембург, Іспанія та Словенія намагаються стояти осторонь проблеми;
  • Словаччина та Угорщина використовують російську карту з внутрішніх причин;
  • Греція, Італія та Кіпр все ще діють в дружній до Росії манері.

Отже, як видно з розстановки сил, Євросоюз поділений рівно навпіл – 14 на 14 – в питанні серйозності сприйняття агресивної політики Кремля.

Групі з 14 країн, які явно стурбовані російською агресією, бракує лідера
із доповіді

«Групі з 14 країн, які явно стурбовані російською агресією, бракує лідера. Сполучене Королівство на шляху виходу (з ЄС), Німеччина все ще не почувається відкрито твердим захисником принципової відповіді, а Польща втрачає шанс стати справжнім, легітимним та поважним лідером цієї групи через неконструктивну поведінку свого уряду», – читаємо в доповіді.

В доповіді також говориться, що найбільш лояльну до Кремля групу всередині ЄС очолює Італія, яка відверто заветувала посилення санкцій проти Росії на тлі дій Кремля в Сирії. «Варто не очікувати значної зміни позиції Греції, Італії та Кіпру», – пишуть автори доповіді про проросійську групу всередині ЄС.

Професор політології Андреас Умланд звернув увагу, що пропаганда Кремля також завдає шкоди – можливо, навіть насамперед – російському населенню, а не лише населенню країн-членів ЄС.

Як ми можемо використати ті кілька інструментів для протидії кремлівській пропаганді, яка діє на російське населення?
Андреас Умланд

«В основі того, про що ми говоримо, звичайно, є не вплив Кремля на західне населення чи населення країн ЄС, а вплив, який Кремль має на російське населення, і, вважаю, це має бути серед наших пріоритетів. Як ми можемо використати ті кілька інструментів для протидії російській пропаганді чи кремлівській пропаганді, яка діє на російське населення? Я гадаю, що ми не сповна використали наші інструменти», – сказав Умланд.

Єдність ЄС та США

Доповідь закликає європейців пильніше придивлятись до того, як Росія використовує енергоносії для збільшення залежності окремих країн від Москви і як вона перетягує на свій бік впливових нинішніх або колишніх політиків, які потім лобіюють на її користь.

«Європейські країни повинні розвивати власні національні оборонні механізми та політку проти ворожого іноземного впливу та дезінформаційних операцій», – мовиться в доповіді, яка також каже і про наміри Кремля впливати на виборчі кампанії нині і про те, що така практика не припиниться найближчими роками.

Якщо європейці скасують санкції, є висока ймовірність, що і Вашингтон наслідуватиме це. А коли американська підтримка санкцій випарується, імовірно, що і європейська частина санкцій також буде скасована
із доповіді

«Всі члени ЄС визнають військову агресію проти України, принаймні підтримкою санкцій ЄС проти Москви. В той час як анексія Криму поліпшила рейтинг Путіна вдома, українська криза коштувала йому втрати доброзичливого ставлення та підтримки серед населення та урядів ЄС. Більшість членів ЄС визнала цей факт принаймні в своїх національних документах. Варто зазначити, що довготермінова стурбованість щодо Росії, яку висловлювали переважно балтійські держави та Польща, виявилась правдивою, що доведено реаліями», – мовиться в доповіді.

В питанні санкцій автори доповіді зауважують, що позиція ЄС тісно пов’язана з позицією США.

«Якщо європейці скасують санкції, є висока ймовірність, що і Вашингтон наслідуватиме це, адже ця політика розглядається як ще один вияв американської солідарності з європейцями, – читаємо в доповіді. – А коли американська підтримка санкцій випарується, імовірно, що і європейська частина санкцій також буде скасована».