Законопроект у Верховній Раді. Коли з’явиться «Український інститут» популяризації культури та історії України?

Київ – Напередодні проведення у Києві «Євробачення» українці заговорили про необхідність створити інституцію, яка б популяризувала українську культуру, знайомила іноземних громадян з українською літературою та історією країни. Не секрет, що Україна відома у світі здебільшого катастрофою на Чорнобильській АЕС, гібридною війною Росії на українських територіях тощо. Натомість знання про українську історію, культуру, сучасне мистецтво відоме вузькому колові західних фахівців – політикам, політологам, журналістам, мистецтвознавцям. Два роки тому урядовці, митці, громадські активісти розробили концепцію і проект закону «Про створення Українського інституту». Вже наступного року документ був зареєстрований у Верховній Раді України.

Концепцію інституту напрацювали експерти Українського центру культурних досліджень, Національного інституту стратегічних досліджень, інших організацій, враховуючи при цьому досвід Польщі, Німеччини, Великої Британії та інших країн, які просувають надбання національної культури у світі. До того ж, у подібних культурних центрах (інститутах) є мовні курси. Українські експерти вважають, що до створення і потім функціонування інституту української культури повинні долучитись держава, бізнес, культурна і наукова спільнота.

Як повідомила в ефірі «Громадського радіо» одна з розробниць концепції, експерт Національного інституту стратегічних досліджень Оксана Розумна, майбутня аудиторія Українського інституту – громадяни держав, де працюватимуть його офіси, та місцеві українці.

«Експертна і громадська думка орієнтуються на те, що аудиторією мають бути, в основному, громадяни країни перебування, оскільки інститут буде перебувати у різних країнах. Пікантність полягає у тому, що в його створенні дуже зацікавлені українські громади за кордоном. Очевидно, що Український інститут, хоча й «говоритиме» з жителями інших країн, але буде і взаємодіяти з місцевими громадами українців», – каже Розумна.

Завдання майбутнього інституту – сформувати позитивний образ України у світі, поширювати інформацію про культурне, наукове, громадське життя України, її культурну спадщину й історію, зазначають фахівці. Окрім того, інститут видаватиме книжки, створюватиме фільми та іншу аудіовізуальну продукцію, що популяризує українську культуру і мистецтво, проводитиме просвітницькі акції. При цьому в інституті будуть реалізовані розробки українознавства – науки, котра досліджує українську мову, культуру, літературу, історію.

Але нині далі написання концепції і законопроекту «Про створення Українського інституту» справа не пішла: бракує політичної волі на розвиток українознавства у цілому, при цьому чиновники посилаються на брак коштів, а політики – на необхідність ухвалення «важливіших» законів, каже українознавець Олександр Хоменко.

«З одного боку, ми бачимо величезну кількість заяв та ініціатив, які нібито мали бнаповнити українським змістом освітній простір, мали б створити нові українознавчі інституції – і все це мало б безмежно потішити серце українознавця. Але коли звернешся до предметної реальності, то побачиш, що насправді все спрямовується навіть не на те, аби зберегти простір українознавства у його нинішніх межах, а на те, аби його «зіщулити». Класичний приклад – це ініціатива Міністерства освіти, яке виступає ініціатором багатьох новацій про ліквідацію окремого предмету «Українська література», – зазначив Хоменко у коментарі для Радіо Свобода.

Це відбувається у рамках реформи середньої освіти в Україні: предмети «Українська література» і «Зарубіжна література» трансформують в один предмет – «Література», каже експерт.

Раніше Міністерство освіти запропонувало впровадити інтегровані профільні предмети в 10-11 класах школи («Література», «Історія» тощо). У Міністерстві освіти необхідність інтеграції предметів обґрунтовують тим, що у старшій школі дитина має обов’язково отримати цілісну картину світу.

Українська мова і культура стають предметами інтересу і дисциплінами для вивчення для іноземців, які живуть і працюють в Україні. Викладач української мови для іноземців Наталка Гордєєва каже: серед іноземних громадян взагалі існує величезний попит на інформацію про українську історію, традиції, культуру. Іноземці із задоволенням вчать українську мову і намагаються знайти інформацію про Україну, тож створення Українського інституту дозволило б задовольнити цей попит, каже викладач в інтерв’ю для Радіо Свобода.

«Вони (іноземці – ред.) дуже добре сприймають українську мову і дуже швидко можуть навчитися спілкуватися на різні теми, зокрема побутові теми. Але разом з вивченням української мови іноземці ще цікавляться українськими традиціями, українською кухнею, піснями й танцями. Це також дуже важливо для них. Вони із задоволенням пробують усе це робити», – наголошує Гордєєва.

Забужко: популяризація української культури – питання національної безпеки

Популяризація української мови, культури, історії, сучасного мистецтва за умов гібридної війни Росії проти України – це питання національної безпеки і важлива частина збереження державності та реінтеграції окупованих нині територій Донбасу й анексованого Росією Криму. На цьому наголошує відома українська письменниця Оксана Забужко в інтерв’ю для видання «Апостроф».

На її думку, Україна повинна працювати не тільки над військовим або правовим поверненням окупованих територій, але й над поверненням людським. Зокрема, необхідно розробляти соціальні, психологічні, гуманітарні реабілітаційні програми для реінтеграції окупованих територій, вважає Забужко.

Радник президента України Юрій Богуцький додає: збереження і популяризація культурної спадщини України, як і державна підтримка українознавства – це питання існування української нації в умовах наступу «русского мира». Як приклад, Богуцький навів ситуацію на Херсонщині, де він народився. У цьому регіоні вдалося зберегти культурну спадщину попередніх поколінь, дух козаччини й волі, що три роки тому дозволило жителям краю зупинити «русскую весну».

«Колись це було Дике поле, але туди прийшли українці з різних куточків України й освоїли цей край. Люди йшли шукати вільної землі. Люди йшли шукати волі. І вони потом і кров’ю освоїли цю землю, і я тепер розумію, чому оцей «русский проект» – так звана «Новоросія» – не пішов далі по півдню України: тому що там вольниця, там зберегли цей вольний дух», – розповів Богуцький.

А тим часом, допоки державні інституції вивчають концепцію створення Українського інституту, громадська та наукова спільнота на волонтерських засадах поширюють курси української мови по всій країні і знайомлять українців та іноземців з українськими традиціями й сучасним мистецтвом. Так, у міжнародному аеропорту «Київ» відкрилась виставка «Діячі України», а у Вінниці стартує платформа з вивчення української мови on-line.

Працівники музею Івана Гончара своїми силами запустили відео-проект про історію української писанки, її регіональні та історичні особливості.