Міжнародний суд ООН у Гаазі не підтримав вимоги Києва щодо тимчасових заходів проти Росії в рамках Конвенції із заборони фінансування тероризму. Натомість Москву гаазькі судді зобов’язали припинити обмеження прав кримських татар і етнічних українців, відновити Меджліс і навчання українською мовою в окупованому Криму. Аналітики розцінюють це як часткову перемогу Києва, адже, на думку одного з гаазьких аналітиків, аргументи Москви до уваги в Гаазі не взяли.
«По-перше, суд визнав порушення Росією прав громадян України, що проживають на території Криму та расову дискримінацію. По-друге, визнано, що в Міжнародного суду є юрисдикція на розгляд і щодо фінансування тероризму, і расової дискримінації. Таким чином, ми вже пройшли цю фазу і виходимо на другий етап: розгляду по-суті. Фактично ми вже знаємо, де у нас є слабкі місця і де треба більше працювати по збору доказів та намірів Росії», – так реагує на рішення суду в Гаазі голова української делегації, заступник міністра закордонних справ Олена Зеркаль.
Your browser doesn’t support HTML5
Зеркаль: суд визнав порушення Росією прав громадян України, що проживають на території Криму та расову дискримінацію (відео)
Міжнародний суд ООН встановив, що має prima facie (на перший погляд) юрисдикцію у справі за позовом України проти Росії в обох пунктах: провину Росії у невиконанні двох конвенцій – про недопущення фінансування тероризму та про ліквідацію всіх форм расової дискримінації. При цьому, першочергово представники України просили в суду впровадження тимчасових заходів, щодо яких 19 квітня був зроблений висновок.
Голова Міжнародного суду, француз Ронні Абрагам зазначив, що проаналізувавши надані Києвом аргументи, суд вирішив, що на перший погляд, більша частина з них виглядає прийнятною і підпадає під юрисдикцію очолюваної ним міжнародної судової установи.
Однак тимчасові вимоги зобов’язати Росію здійснювати належний контроль за російсько-українським кордоном з метою припинення поставок зброї, припинення й запобігання постачанням грошей або зброї групам, які здійснюють терористичні атаки на сході й так далі – всі ці елементи не знайшли підтримки гаазьких суддів.
Для тимчасових заходів у рамках конвенції недопущення фінансування тероризму немає умов – голова суду
Одночасно із закликом до обох сторін дотримуватися всіх пунктів Мінських угод суддя Абрагам зазначив, що у Конвенції йдеться про моменти, які українська сторона не взяла належним чином до уваги, а саме: Києвом не було надано доказів, що «надсилання або збір (Росією) фондів із наміром використовувати їх для терористичних дій на цьому етапі не були підтверджені у сенсі «намірів, усвідомлення та цілей», які мали б бути доведені.
Ронні Абрагам
«На цьому етапі процедури Україна не надала судові доказів, що дали б достатню можливість переконатися, що ці елементи дійсно присутні. Тому суд дійшов висновку, що немає умов для впровадження тимчасових заходів, яких вимагає Україна на базі Конвенції щодо недопущення фінансування тероризму», – заявив Абрагам.
Згідно з рішенням суду, між підтримкою тероризму і власне намірами й усвідомленням це робити, мав би бути доведений чіткий зв’язок.
Відновити в Криму Меджліс і навчання українською – Міжнародний суд
Переможною для України стала друга частина цього проміжного вердикту, а саме – щодо впровадження тимчасових заходів для зобов’язання Москви утримуватися від будь-яких кроків із етнічної дискримінації в окупованому Криму. І хоча вони дещо відрізняються від «української редакції», Росію, зокрема, закликають відновити діяльність Меджлісу кримськотатарського народу й припинити будь-які обмеження щодо представників кримськотатарського народу.
Ліворуч – директор правового департаменту МЗС Росії Роман Колодкін, що представляє Росію в Міжнародному суді
Інший пункт цих підтриманих заходів також виконує прохання Києва: йдеться про вимогу припинити обмеження щодо освіти українською мовою.
Одностайно підтримано надання можливості викладання на півострові українською мовоюРонні Абрагам
«Росія, згідно зі своїми зобов’язаннями, повинна утриматися від продовження й накладення обмежень кримським татарам зберегти свої представницькі установи, включно з Меджлісом. По-друге, одностайно підтримано надання можливості викладання на півострові українською мовою та заклик до обох сторін утриматися від усіх дій, що можуть погіршити ситуацію чи ускладнити пошуки рішення», – виголосив у Гаазі голова Міжнародного суду ООН.
Київ частково виграв – гаазький експерт
Це великий крок для України, каже аналітик із гаазького центру міжнародного права – Інституту Ассера – Олів’є Ріббелінк. Він наголошує на тому, що вже те, що Міжнародний суд визнав, що він має юрисдикцію розглядати позов України – це «потужний бал» для Києва.
Росія не змогла переконати суд, у тому що спору немає, справа визнана адекватною й надалі оцінюватиметься по заслугахОлів’є Ріббелінк
«Росія не змогла переконати суд у тому, що спору немає, що позов України не відповідає критеріям: суд погодився з тим, що критерії дотримані. Тож частково Київ виграв, адже суд сказав, що наявні підстави для занепокоєнь. Але це не означає, що при розгляді по суті в остаточному рішенні суд не підтримає український позов щодо фінансування тероризму. Це дуже важливо, адже справа визнана адекватною й надалі оцінюватиметься за заслугами», – зазначив Ріббелінк.
Тепер, як пояснює експерт, слід запастися терпінням: наступні кроки, а саме рік-два має піти на аналіз українського письмового звернення. Стільки ж часу має піти на аналогічну процедуру з російського боку. А вже потім буде визначений наступний процедурний календар, аж до винесення остаточного вироку.